Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/7605/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/7605/19 Головуючий у 1-й інст. Замега О. В. Категорія ч.5 ст.184 КУпАП Доповідач Слісарчук Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Слісарчук Я.А., за участю: секретаря судового засідання Кашенко Л.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.12.2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрито. Згідно постанови, 16 листопада 2019 року ОСОБА_1 забрав сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місця проживання матері за адресою: АДРЕСА_2 , раніше визначеного часу, у зв`язку з чим порушив рішення органу опіки щодо спілкування матері ОСОБА_3 з сином. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що він виконав рішення органу опіки та піклування, надав можливість спілкуватися бувшій дружині з сином, однак затим забрав сина до себе додому за його проханням. Вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце вчинення правопорушення. Зазначає, що суд безпідставно послався на пояснення ОСОБА_4 , оскільки остання є матір`ю ОСОБА_3 та не володіла інформацією про дану ситуацію. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити справи подану апеляційну скаргу, опитавши свідка ОСОБА_3 , перевіривши матеріали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду. У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Частина 5 статті 184 КУпАП, передбачає відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини. Суб`єктивна сторона характеризується умислом, тобто усвідомленням особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності, тобто їх незаконності. Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд погодився з протоколом про адміністративне правопорушення № 2 від 26.11.2019 року, складеного щодо ОСОБА_3 і дійшов висновку про винність останнього, у невиконання рішення служби органу опіки та піклування виконкому Бердичівської міської ради від 13.09.2018 року. При цьому суд першої інстанції послався також на заяву ОСОБА_3 від 19.11.2019 року, письмові пояснення ОСОБА_4 від 20.11 2019 року. Проте, такий висновок суду не ґрунтується на доказах зібраних під час розгляду вказаної справи у суді апеляційної інстанції. Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно висновку органу опіки та піклування виконкому Бердичівської міської ради від 13.09.2018 року №К 2315 ОСОБА_3 визначено побачення з її малолітнім сином ОСОБА_2 2008 року народження у перші-треті вихідні місяця з 09 год. суботи до 18 год. неділі (з ночівлею). Відповідно до пояснень, які надав в суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 , 16.11.2019 року він надав можливість ОСОБА_3 спілкуватися з малолітнім сином ОСОБА_2 .В цей день син знаходився за місцем проживання його бувшої дружини, однак син пізніше йому зателефонував і попросив щоб він його забрав до себе додому, оскільки останньому було некомфортно знаходитись у вказаному помешканні. Він виконав прохання сина, приїхав і забрав його до себе додому. Вказаних обставин не заперечувала будучи, опитаною в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 . Письмові пояснення свідка ОСОБА_4 від 20.11 2019 року апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вони не узгоджуються з поясненнями, які дали в суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Таким чином, вищенаведені зібрані по справі докази свідчать про те, що ОСОБА_5 виконав рішення органу опіки та піклування виконкому Бердичівської міської ради від 13.09.2018 року а саме, 16.11.2019 року надав можливість ОСОБА_3 спілкуватися з малолітнім сином ОСОБА_2 , а забрав він малолітнього сина з помешкання його бувшої дружини де він знаходився на прохання самого сина. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутня об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КУпАП, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю на підставі п.1ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу та події правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2019року, щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності складу та події правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: