Постанова Полтавський апеляційний суд № 638/4768/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 638/4768/21 Номер провадження 33/814/88/23Головуючий у 1-й інстанції Шишкін О.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 при секретарі Бродській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Натини Андрія Михайловича, діючого і інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у с т а н о в и л а: Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2021 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн 00 коп. Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 29 березня 2021 року о 00:45 год. в м. Харкові по пров.Отакара Яроша, 22, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД», м. Харків, вул. Шевченка, 26, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив адвокат Натина А.М., діючий і інтересах ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що транспортний засіб не був у русі, тому ОСОБА_1 відмовився від огляду, оскільки не був водієм цього транспортного засобу. Крім того працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу. Зазначав, що порушення мови ОСОБА_1 , зумовлене тим, що він є громадянином Республіки Молдови та йому складно розмовляти українською мовою. Вказував на те, що свідки не зафіксували, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, крім того ці свідки не були допитані у суді першої інстанції. Між тим ОСОБА_1 не видано направлення на для проходження огляду у медичному закладі, не роз`яснено йому його права та у протоколі зазначена неправильна адреса його проживання. Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2021 року та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та прохав її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №114566 від 29 березня 2021 року, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 березня 2021року; відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції; письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №114566 від 29 березня 2021 року вбачається, що 29 березня 2021 року о 00:45 год. в м. Харкові по пров. Отакара Яроша, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД», м. Харків, вул. Шевченка, 26, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 березня 2021 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, огляд водія не проводився. Крім того апеляційним судом повторно досліджено відеозаписи долучені до матеріалів справи. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та не заперечував проти того що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зафіксовано, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння та в присутності останніх відмовився від проходження огляду для визначення стану сп`яніння як на місці зупинки автомобіля за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, так і від медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з думкою місцевого суду про те, що вище перелічені докази у розумінні ст.251 КУпАП України є належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №114566 від 29 березня 2021 року. Таким чином апеляційний суд вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само і за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо неналежності пояснень свідків, як доказу, оскільки вказані пояснення узгоджуються з матеріалами справи. Істотних порушень законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не містять підстав для скасування постанови суду першої інстанції. Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , діючого і інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Л.М. Хіль