Постанова Полтавський апеляційний суд № 953/4268/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 953/4268/21 Номер провадження 33/814/619/22Головуючий у 1-й інстанції Губська Я.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 05 травня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у с т а н о в и л а: Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 05 травня 2021 року визнано винуватим ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що при розгляді справи, судом не враховано ряд грубих порушень, які здійснили працівники поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказував, що судом безпідставно відхилено його клопотання про виклик у судове засідання та допит свідків, які зазначені в протоколі. Місцевий суд не звернув увагу на порушення працівниками поліції процедури проведення огляду. Зазначав, що поліцейський не пропонував йому отримати направлення для проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я. Суд не звернув увагу на те, що працівники поліції складали письмові пояснення від імені свідків. Звертає увагу на те, що він повідомив поліцейського, що не керував транспортним засобом, не виконував функцію водія, а тому проходити огляд не було підстав. На його думку місцевий суд безпідставно та необґрунтовано вважав встановленим ним факт керування на підставі відеозапису, оскільки автомобіль був в нерухомому стані, а він знаходився на місці водія. Крім того ці відеозаписи не можуть вважатися належними і допустимими доказами, оскільки відеозапис вівся не безперервно. Також поліцейський не вручив йому копію протоколу, а матеріали справи не містять доказів направлення йому цього протоколу. Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 05 травня 2021 року та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю його в діях складу адміністративного правопорушення. Від ОСОБА_1 надійшла заяв про розгляд справи за його відсутності, доводи апеляційної скарги підтримав. В силу ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов`язковою. За таких обставин апеляційний суд не вбачає перешкод щодо розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №026190 від 26 лютого 2021 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; рапортом; відеозаписом нагрудної камери поліцейського. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №026190 від 26 лютого 2021 року вбачається, що 26 лютого 2021 року о 01:37 год. в м. Харкові, вул. Скрипніка 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» за адресою: м. Харків, вул.. Шевченко, 26, водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1ст. 130 КУпАП. Вказане підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого водія ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у КНП ХОР ОНД. Згідно рапорту інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Охапкіна Є.Є., 26 лютого 2021 року близько 01:37 год. за адресою м. Харківі, вул. Скрипніка 14 було зупинено автомобіль «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення ним п.п.2.9 В ПДР України. В подальшому у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у присутності двох свідків водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку. Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , водій ОСОБА_4 керував авто «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 на місці зупинки транспортного засобу, а також від проходження огляду у медичному закладі у встановленому законом порядку. Дослідивши відеозапис з бодікамери поліцейського, долучений до матеріалів справи, апеляційним судом встановлено, що 26 лютого 2021 року о 01:37 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Місцевим судом встановлено та досліджено судом апеляційної інстанції, що на відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , момент зупинки автомобіля, з водійського місця якого вийшов ОСОБА_1 , а також факт відмови від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 фактично не заперечував проти вчинення ним в той же день і час іншого правопорушення, передбаченого п.2.9.В ПДР України, за яке його зупинено та притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"судам слід ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАПнесуть особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Пункт 2.5 ПДРУкраїни передбачає обов`язок водія повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А стан сп`яніння у водія транспортного засобу може бути встановлений лише в порядку, передбаченому Інструкцією від 09 листопада 2015 року № 1452/735 "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само і за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП, доведена у повному обсязі. Істотних порушень працівниками поліції при складанні протоколу, апеляційним судом не встановлено. Разом з тим апеляційна скарга не містить доводів на підтвердження незаконності та необґрунтованості оскаржуваної постанови. З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 05 травня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Л.М. Хіль