LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803204/163/19

від 01.02.2023 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/167/23 Справа № 204/163/19 Категорія 27 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Петешенкової М.Ю., суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі - Гаржі О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними протоколу та акту проведення торгів, свідоцтва про право власності та скасування реєстрації права власності, - В С Т А Н О В И Л А: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом посилаючись на те, що 11 січня 2016 року відбулись електронні торги з реалізації належного йому майна - 1/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , переможцем яких стала ОСОБА_2 . Вважає зазначені торги незаконними, оскільки при реалізації майна відповідно до «Порядку реалізації арештованого майна», який діє з 18 січня 2015 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, необхідно було проводити оцінку майна, яка була проведена 17 березня 2015 року, і така оцінка повинна була бути дійсною. Зазначає, що торги були проведені 11 січня 2016 року, тобто після спливу терміну дії оцінки майна. Вважає, що вказана вище обставина є достатньою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки порушений Порядок реалізації арештованого майна в редакції, яка діяла на момент проведення торгів. Він повідомляв державну виконавчу службу про те, що у належній йому частині домоволодіння зареєстрована неповнолітня особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте вказаний факт державна виконавча служба до уваги не прийняла та спірне нерухоме майно з торгів не зняла. Відділ державної виконавчої служби не звертався до органів опіки та піклування та не отримував згоди органу опіки та піклування на продаж частини домоволодіння по АДРЕСА_1 . Зазначає, що в даному випадку мають місце два порушення: по перше, суттєво порушений порядок реалізації арештованого майна - майно реалізовано на підставі оцінки, яка на момент проведення торгів була недійсною, а по-друге мало місце порушення прав неповнолітньої особи - не був отриманий дозвіл органу опіки та піклування на примусове відчудження майна, право користування яким має неповнолітня особа. Враховуючи викладене просить суд: визнати недійсними електронні торги з реалізації 1/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 від 11 січня 2016 року, що проведені ДП «Сетам»; визнати недійсним протокол № 139246 про проведення електронних торгів від 11 січня 2016 року; визнати недійсним акт про проведення торгів 1/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , складений Красногвардійським (Чечелівським) відділом державної виконавчої служби м. Дніпра; визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_2 на 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 ; скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 ; зареєструвати право власності на 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позивачем, що порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення вплинуло на результати торгів, зокрема, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних електронних торгах, підвищилася з огляду на те, що торги були проведені більш ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна, а також, що внаслідок проведення торгів з порушенням вищевказаних вимог були порушені права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів. Суд також дійшов висновку, що житлові права неповнолітньої ОСОБА_3 відчуженням 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що належала позивачу ОСОБА_1 не порушені. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з тим, що вони є похідними від позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги, що електронні торги були проведені з порушенням діючого законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна. Вважає помилковим висновок суду щодо відсутності порушення прав неповнолітньої ОСОБА_4 , оскільки остання є його племінницею та входить до членів його сім`ї, мешкає з ним в одному будинку та має право користуватися усім домоволодінням відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, важливим є факт, який не був відомий ані суду, ані адвокату скаржника, а саме те, що Чечелівським відділом державної виконавчої служби м. Дніпрі була виставлена на реалізацію частина будинку, що належала ОСОБА_1 , проте не була виставлена на реалізацію частина земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння та яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що свідчить про порушення правил відчуження нерухомого майна. Чечелівський відділ державної виконавчої служби м. Дніпрі подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належала 1/3 частина нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1 . З листа начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 1915 від 18 жовтня 2019 року вбачається, що на підставі виконавчого листа № 204/8029, виданого 21 січня 2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 250 000 грн., було відкрито виконавче провадження № 46318360, та з метою примусового виконання рішення суду старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Макушевим Є.П. було здійснено дії з реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1 . Постановою державного виконавця Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції по виконавчому провадженню ВП № 46318360 суб`єктом оціночної діяльності було призначено ОСОБА_6 17 березня 2015 року на підставі Договору на проведення оціночних робіт № 01-17/03 від 17 березня 2015 року оцінювачем ОСОБА_6 було складено Висновок про вартість майна, а саме 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Склад об`єкта: 1/3 частина: житловий будинок літ. А-1 шлакобетонний обкладений цеглою, загальна площа 66,4 кв.м., житлова площа 45,7 кв.м.; літня кухня літ. Б, б, б1 саман, обкладений цеглою; сараї літ. Д, З, И цегляні; вбиральня літ. В цегляна; літній душ літ. Ж, дерев`яний; навіс літ. Л; № 1-22, І, ІІ - споруди. Згідно вказаного висновку вартість, отримана в результаті оцінки становить 252 270 грн., без НДС. 15 червня 2015 року експертом-оцінювачем Коваленко С.Л. було складено Рецензію на звіт про оцінку вартості майна щодо відповідності звіту вимогам нормативно-правових актів про оцінку майна, достовірності, об`єктивності, професійності оцінки. Організатором електронних торгів, уповноваженим на здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів і технологічного забезпечення, був відповідач Державне підприємство «Сетам». 15 вересня 2015 року Організатором на веб-сайті системи електронних торгів арештованим майном (http://www.torgi.minjust.gov.ua) розміщено інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів з реалізації арештованого державним виконавцем майна, а саме 1/3 частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , вартість майна 252 270 грн., номер лота 98723, що підтверджується листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 02-41/2191 від 16 вересня 2015 року. Електронні торги по лоту № 98723 були призначені на 15 жовтня 2015 року. Однак, 15 жовтня 2015 року електронні торги не відбулись, у зв`язку з чим 26 жовтня 2015 року державним виконавцем було проведено переоцінку арештованого майна, що підтверджується Актом уцінки арештованого майна (лот № 86276, 97592) від 26 жовтня 2015 року, складеним державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Клещ О.В., відповідно до якого 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1 була уцінена на 30% від початкової вартості майна, а саме на 75 681 грн., ціна після уцінки склала 176 589 грн. 27 листопада 2015 року електронні торги з реалізації спірного нерухомого майна також не відбулись, у зв`язку з чим 4 грудня 2015 року державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Клещ О.В. було складено Акт уцінки арештованого майна (лот № 98723, 107865), відповідно до якого 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1 була уцінена на 50% від початкової вартості майна, а саме на 126 135 грн., ціна після уцінки склала 126 135 грн. 11 січня 2016 року відбулись електронні торги з реалізації 1/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 кв.м., реєстраційний номер лота 115910, стартова ціна - 126 135 грн., ціна продажу - 126 135 грн., що підтверджується Протоколом проведення електронних торгів № 139246 від 11 січня 2016 року. З вищевказаного протоколу проведення електронних торгів № 139246 від 11 січня 2016 року, вбачається, що переможцем торгів, який вніс найвищу цінову пропозицію стала відповідач ОСОБА_2 . За придбане майно переможець прилюдних торгів перерахувала суму у розмірі 119 828 грн. 25 коп. на депозитний рахунок Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, грошові кошти в сумі 6 306 грн. 75 коп. як гарантійний внесок на поточний рахунок Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в рахунок виконання зобов`язання по оплаті суми винагороди. 19 січня 2016 року старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Клещ О.В. було складено Акт про проведені прилюдні торги. Акти про проведені прилюдні торги були складені старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Клещ О.В. також 27 січня 2016 року та 02 лютого 2016 року. Встановлено, що на час проведення 11 січня 2016 року прилюдних торгів з реалізації 1/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шестимісячний строк дії оцінки майна (Висновку про вартість майна від 17.03.2015 року) закінчився. Повторна оцінка майна не проводилася. З наданої позивачем довідки про склад зареєстрованих у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано у даному домоволодінні лише з 20 листопада 2015 року, тобто вже після того, як спірне нерухоме майно було передано на реалізацію. Встановлено, що ОСОБА_1 повідомив Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про те, що в домоволодінні зареєстрована та проживає неповнолітня дитина, лише 11 січня 2016 року, тобто вже після проведення електронних торгів, за результатами яких переможцем стала ОСОБА_2 . Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України. Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів. Відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, яке було чинним на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності. На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним. Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Разом з тим, для визнання торгів недійсними з підстави закінчення строку дії оцінки майна необхідно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги. З огляду на норми частини 1 статті 16 ЦК України проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними, однак лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Тобто, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, встановлення їх істотності, підлягає встановленню також і наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Такі висновки суду узгоджуються з позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року по справі № 755/13471/15-ц, від 27 лютого 2019 року по справі № 207/5030/15-ц, від 25 квітня 2018 року по справі № 344/7799/15-ц. У пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що порушення, допущені державним (приватним) виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Передбачене статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору. Положеннями статті 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Тобто, дитина має право на проживання за місцем проживання кожного з батьків. Встановивши, що на час проведення прилюдних торгів з реалізації 1/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шестимісячний строк дії оцінки майна закінчився. Повторна оцінка майна не проводилася, однак позивачем під час розгляду справи не доведено обставин, які б свідчили про істотне порушення його прав при реалізації майна з прилюдних торгів та не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність цих обставин, а також порушення прав неповнолітньої ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що електронні торги були проведені з порушенням діючого законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 , не погоджуючись з вартісною оцінкою нежитлового приміщення, заперечував чи оскаржував звіт та дії державного виконавця. Доказів, які б спростували звіт про незалежну оцінку майна, матеріали справи не містять. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 знав про існування виконавчого провадження, проте дії (бездіяльність) державного виконавця у встановленому законом порядку не оскаржував. Аргументи про порушення прав неповнолітньої ОСОБА_4 колегія суддів до уваги не приймає, зазначені обставини були предметом розгляду у суді першої інстанції та їм надана відповідна правова оцінка з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Щодо факту, який не був відомий ані суду, ані адвокату скаржника, щодо належності на праві приватної власності частини земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння та яка належить ОСОБА_1 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частин 1, 6 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зазначені вище підстави, на які останній посилається в апеляційній скарзі, як на підтвердження заявлених вимог не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Із заявами про зміну підстав позову ОСОБА_1 до суду першої інстанції також не звертався. Крім того, ОСОБА_1 до апеляційної скарги долучено копії документів: державний акт на право власності на земельну ділянку, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, договір дарування 2/3 часток житлового будинку, договір дарування земельної ділянки, акт від 21 вересня, довідка №5703, домова книга. З наведеного слідує, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначені додаткові підстави позову та подані додаткові докази, які не надавалися суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники процесу посилаються в апеляційній скарзі. Докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги зазначені підстави та долучені документи. Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»