Ухвала КАС ВС № 600/2304/22-а

УХВАЛА 06 лютого 2023 року м. Київ справа №600/2304/22-а адміністративне провадження №Зі/990/11/23 Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду : судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М., у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №600/2304/22-а за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (далі - КДКА Чернівецької області) про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: - визнати неправомірним та скасувати рішення КДКА Чернівецької області №132 від 18 квітня 2022 року; - визнати неправомірним та скасувати рішення КДКА Чернівецької області №134 від 17 травня 2022 року; - визнати неправомірним та скасувати рішення ВКДКА від 27 червня 2022 року, яким відхилені його скарги на зазначені рішення КДКА Чернівецької області. Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення КДКА Чернівецької області №134 від 17 травня 2022 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 9 місяців та рішення ВКДКА від 27 червня 2022 року, яким відхилена скарга ОСОБА_1 на зазначене рішення КДКА регіону. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено: зупинено дію рішення КДКА Чернівецької області №134 від 17 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 9 місяців, та рішення ВКДКА від 27 червня 2022 року, яким була відхилена його скарга на зазначене рішення КДКА регіону. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №600/2304/22-а. 24 січня 2023 року на адресу Верховного Суду від ВКДКА надійшла заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду : судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М. у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №600/2304/22-а. Відповідно до наказу від 10 січня 2022 року №3-кв суддя Мартинюк Н.М., перебувала у відпустці з 16 січня 2023 року по 27 січня 2023 року, розгляд цієї заяви відбувся по виходу судді з відпустки. Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року визнано відвід суддів Верховного Суду Білак М.В., Губської О.А., Мартинюк Н.М. необґрунтованим. Дану заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про відвід суддів передано для вирішення питання щодо заявленого відвіду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2023 року заяву про відвід колегії суддів передано судді Загороднюка А.Г. Відповідно до реєстру прийнятої кореспонденції матеріали заяви для вирішення питання заявленого відвіду суддею отримано 03 лютого 2023 року. Частиною восьмою статті 40 КАС України передбачено, що суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Заяву про відвід суддів Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури обґрунтовує тим, що ухвалою від 05 січня 2023 року Верховний Суд відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі з порушенням вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, оскільки у своїй касаційній скарзі, позивач, не виклав підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_1 вводить суд в оману, повідомляючи недостовірні відомості стосовно того, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції на його адресу не надсилалася. Зазначає, що на адресу електронної пошти ВКДКА, 02 листопада 2022 року надійшло електронне повідомлення разом з оскаржуваною постановою від 26 жовтня 2022 року, в графі отримувачів якого, окрім ВКДКА, зазначена і електронна адреса ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), яка є офіційною адресою адвоката, що була зазначена і в касаційній скарзі. Скаржник не зазначає коли саме отримав оскаржувану постанову, що є порушенням вимог пункту 7 частини другої статті 330 КАС України. До того ж, позивач не надає жодних доказів, які могли свідчити на поважність причин його пропуску (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Звертає увагу, що відповідно до частин другої, третьої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Однак, колегія суддів визнала поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови від 26 жовтня 2022 року у справі №600/2304/22-а та поновила строк на касаційне оскарження та відкрила касаційне провадження. Враховуючи зазначене, на думку ВКДКА, наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Губської О.А. та Мартинюк Н.М., при розгляді справи №600/2304/22-а. Серед іншого посилається на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в контексті релевантних джерел права в галузі розробки критеріїв неупередженості (безсторонності). Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно з вимогою, визначеною у пункті 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У заяві про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду : судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М. вказано, що вона подана на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді). У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що для відведення суддів з цих підстав необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності. Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій у цій справі, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних («Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96). Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Як вбачається зі змісту заяви про відвід колегії суддів Білак М.В., Губської О.А., Мартинюк Н.М., заявник фактично висловлює незгоду з процесуальними діями (рішеннями) колегії суддів щодо поновлення строку на касаційне оскарження та відкриття провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , що в свою чергу, не може слугувати підставою для відводу суддів відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України. Тобто, вказані доводи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури свідчать саме про незгоду з процесуальними рішеннями, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу через призму суб`єктивного критерію та об`єктивного підходу до упередженості судді. Втім, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували неупередженість або необ`єктивність суддів Білак М.В., суддів: Губської О.А. та Мартинюк Н.М. заявник не надає. Інших підстав, які б свідчили про упередженість колегії суддів Білак М.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М. або їх необ`єктивність під час розгляду касаційної скарги заявником не наведено, а суддею не встановлено. Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У пункті 36 рішення "Беллет проти Франції" (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Такий підхід корелює з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у пункті 39 рішення по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcia Manibardo v. Spain № 58695/97) зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "не примушує Держав-учасниць створювати апеляційні або касаційні суди. Однак, якщо такі суди існують, то гарантії, які передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені". Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France № 29731 /96). Необхідно зазначити, що саме суду законодавець надав право визначати баланс пропорційності співвідношення встановлених обмежень та законного інтереса або права, які підлягають захисту. З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже в її задоволенні слід відмовити. Відповідно до частини десятої статті 40 КАС України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Керуючись статтями 36, 40 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, подану адвокатом Козовою Яною Сергіївною, про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М. у справі №600/230422-а. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Суддя А.Г. Загороднюк