LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС639/5318/21

від 03.02.2023 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року в справі за …

Ухвала Іменем України 03 лютого 2023 року м. Київ справа № 639/5318/21 провадження № 61-1283ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року в справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , на дії державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Погосяна Жерара Левоновича, Машкіної Ірини Олегівни , ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Погосяна Ж. Л., Машкіної І. О. (далі - державні виконавці Московського ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) Погосян Ж. Л., Машкіна І. О.). На обґрунтування вимог скарги зазначав, що на виконанні у Московському ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 54245318 з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2016 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 квітня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. Вказував, що 21 березня 2018 року державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Погосяном Ж. Л. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які останній отримує в Управлінні ПФУ в Московському районі м. Харкова. Також 23 березня 2018 року державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Погосяном Ж. Л. винесені постанови про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. 21 березня 2019 року старшим державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Машкіною І. О. було винесено постанови про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. 02 квітня 2020 року державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Машкіною І. О. винесено постанови про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. 18 червня 2020 року державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Машкіною І. О. винесено постанову про арешт коштів боржника. ОСОБА_1 вважав, що винесені постанови державних виконавців є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки державні виконавці не повідомили його про винесені постанови ані засобами поштового зв'язку, ані безпосередньо у виконавчій службі. Окрім того, державними виконавцями не було враховано вимоги частини десятої статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження», якими заборонено застосовувати тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у зв'язку з інвалідністю ІІ групи. Розрахунок заборгованості, на який посилається в оскаржуваних постановах державний виконавець Машкіна І. О., взагалі відсутній в матеріалах виконавчого провадження, не підтверджує наявність заборгованості у розмірі 48 654, 37 грн та суперечить іншим розрахункам заборгованості. Зазначав, що державними виконавцями винесено постанови про обмеження виїзду за межі України без належних підстав, всупереч наявним розрахункам заборгованості та з порушенням прав боржника (скаржника), оскільки останній у зв'язку з інвалідністю потребує лікування за межами території України. Заявник вважав, що постанови державного виконавця Погосяна Ж. Л. від 23 березня 2018 року підлягають скасуванню у зв'язку з погашенням заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати дії державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) Погосяна Ж. Л. незаконними; скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 23 січня 2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 23 березня 2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 23 березня 2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 23 березня 2018 року; визнати дії державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) Машкіної І. О. незаконними; скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 21 березня 2019 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 21 березня 2019 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 02 квітня 2020 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 02 квітня 2020 року, постанову про арешт коштів боржника від 18 червня 2020 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року, скаргу задоволено частково. Визнано дії державних виконавців Московського ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) Погосяна Ж. Л., Машкіної І. О. у виконавчому провадженні № 54245318 щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами неправомірними. Скасовано постанову державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) Погосяна Ж. Л. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 23 березня 2018 року у виконавчому провадженні № 54245318. Скасовано постанову державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) Машкіної І. О. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 21 березня 2019 року у виконавчому провадженні № 54245318. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що обмеження у праві керування транспортним засобом відносно скаржника є неправомірним з огляду на положення пункту 2 частини десятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи, натомість ухвалені державними виконавцями рішення про обмеження боржника у здійсненні певних прав з урахуванням встановленого матеріалами виконавчого провадження розміру заборгованості є законними, оскільки у встановленому законом порядку спір щодо розміру заборгованості судом не вирішується, а арешт коштів, які надходять на пенсійний рахунок боржника, є правомірним, так як указаний рахунок не має статусу спеціального у розумінні статті 52 Закону України «Про виконавче провадження». 23 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині вимог скарги, у задоволенні яких було відмовлено, й ухвалити нове рішення про задоволення скарги у відповідній частині. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували відсутність факту ухилення боржника від сплати аліментів, а також тим, що державними виконавцями було порушено основні засади виконавчого провадження, не вчинено всі необхідні дії для вчасного встановлення заборгованості та не здійснено достатніх заходів для її стягнення. Крім того, заявник вказує, що судом апеляційної інстанції безпідставно не було враховано надані докази щодо необхідності лікування за кордоном. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Установлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 квітня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. На виконання рішення суду 19 червня 2017 року видано виконавчий лист № 639/3894/15-ц, на підставі якого 06 липня 2018 року державний виконавець Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Оболенцев М. В. відкрив виконавче провадження № 54245318. У межах виконавчого провадження № 54245318 державними виконавцями Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Погосяном Ж. Л. та Машкіною І. О. відносно боржника ОСОБА_1 винесено ряд постанов: про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про арешт коштів боржника. Судами установлено, що з наданих боржником копій розрахунків заборгованості державних виконавців вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 серпня 2018 року відсутня, а станом на 01 липня 2019 року заборгованість складає 3 826, 00 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості за аліментами, складеного державним виконавцем, станом на 01 серпня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за аліментами, яка накопичувалась з липня 2019 року, складає 33 911, 54 грн. Також установлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням та медичними довідками. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За приписами частини третьої статті 195 Сімейного кодексу України (далі - СК України) розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Згідно з частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Таким чином, за змістом наведених спеціальних норм заінтересована особа, у тому числі і боржник у виконавчому провадженні, у разі незгоди із розміром нарахованої заборгованості зі сплати аліментів має право звернутися до суду з відповідною заявою (скаргою) про визнання незаконним нарахування заборгованості. Відповідно до частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника). Установивши, що спір щодо розміру заборгованості за аліментами в судовому порядку не вирішувався, а також з огляду на відсутність рішення суду щодо розміру заборгованості та наявність її до теперішнього часу, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що рахунок боржника, кошти на якому було арештовано, має спеціальний режим використання, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанов державних виконавців Московського ВДВС у м. Харкові Східного МУ МЮ (м. Харків) Погосяна Ж. Л. та Машкіної І. О. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання та про арешт коштів боржника. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають. Крім того, аналогічним доводам заявника вже була надана належна оцінка судами попередніх інстанцій. Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року в справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , на дії державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Погосяна Жерара Левоновича, Машкіної Ірини Олегівни відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»