Постанова Львівський апеляційний суд № 450/3089/22

Справа № 450/3089/22 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А. Провадження № 33/811/1545/22 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2022 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. судового збору в дохід держави. Згідно постанови судді, 15 вересня 2022 року о 23 год. 49 хв. в с.Сокільники, вул. Стрийська, 12, Львівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI і40, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotester Drager 6820, номер ARJL - 0264. Результат 1,89 проміле, тест №1467. Працівниками поліції велась безперервна відеозйомка з нагрудного відеореєстратора. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «А» ПДР. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, що він не заперечує того факту, що транспортний засіб HYUNDAI і40, н.з. НОМЕР_1 перебував в с.Сокільники, вул. Стрийська, 12, проте, був припаркований на узбіччі дороги при увімкнених аварійних сигналах. Звертає увагу, що відео, яке б підтверджувало рух транспортного засобу відсутнє. Зазначає, що із відеозапису події вбачається, що він повідомив працівникам поліції, що вживав пиво, та не згідний з результатом тесту, проте, працівники поліції не роз`яснили йому його прав та можливість проходження повторного огляду в медичному закладі. Стверджує, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, так як в матеріалах справи відсутнє направлення водія до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, крім цього, працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом. Просить оскаржувану постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Справа тричі 11.01.2023, 20.01.2023 та 03.02.2023 призначалася до розгляду, однак 11.01.2023 та 20.01.2023 правопорушником ОСОБА_1 та адвокатом Гриневичем М.М. були подані клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим вказана справа була відкладена на 03.02. 2023, однак у зазначену дату правопорушник ОСОБА_1 ні його захисник адвокат Гриневич М.М., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. У зв`язку з цим суд вважає, що наведена поведінка учасників процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Відповідно ж до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника та його захисника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №088069 від 16 вересня 2022 року; рапортом працівника поліції; результатом приладу Alcotester Drager 6820, номер ARJL- 0264, тест №1467 від 15 вересня 2022 року, згідно якого виявлено вміст алкоголю в крові 1,89 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №088069 від 16 вересня 2022 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, проте, від підпису та пояснень останній відмовився, про що свідчить підпис останнього у такому. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Відсутність у справі направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння, про що зазначає в апеляційній скарзі правопорушник, не є таким порушенням порядку доказування фактичних обставин адміністративного правопорушення, за яке останній притягається до відповідальності, та не спростовує законність висновків суду першої інстанції. Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є безпідставними. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі вищепереліченими доказами, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, а невизнання ним своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх. Твердження правопорушника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді. Доводи апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Таким чином, докази здобуті працівниками поліції, згідно встановленого законом порядку, перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції і в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік - залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.