Постанова 4803 № 200/19309/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1745/23 Справа № 200/19309/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування. Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року позов задоволено. У жовтні 2022 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування вимог заяви представник заявника посилається на те, що вказане рішення суду ОСОБА_3 не отримувала, в матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання нею копії рішення засобами поштового зв`язку. Суд визнав оспорюваний правочин недійсним в цілому коли навіть якщо припустити, що твердження позивача у позові є вірними, що не відповідає дійсності, то такий правочин може бути визнаний лише удаваним відповідно до вимог ст. 235 ЦК України, а ніяк недійсним. А посилання позивача на ту обставину, що вона вважала, що укладає з відповідачем договір довічного утримання (догляду) на користь свого сина із збереженням за позивачем та її сином права довічного користування зазначеною квартирою та зі здійсненням догляду відповідачем за позивачем у разі необхідності, взагалі не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, в якій не було допитано жодного свідка та відсутні будь-які докази на підтверджено вимог позивача. Натомість, якби ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, то могла би надати докази на спростування позиції позивача, яка не була підтверджена жодним доказом, а саме надати відомості про свідків, яким відомо всі обставини укладення оспорюваного договору та допитати їх в судовому засіданні, які підтвердили б в суді ту обставину, що в момент укладання договору дарування позивач повністю усвідомлювала суть правочину та її волевиявлення було вільним, натомість, як потом стало відомо відповідачці, за три роки до смерті позивача з`явилися якісь «розумники» та, обіцявши позивачу грошей, сказали, що самі все зроблять, їй лише необхідно скласти заповіт. Також, в заяві зазначено, що після введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у страху за своє життя та здоров`я, відповідач була вимушена виїхати за межі Дніпропетровської області і після повернення у м. Дніпро вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , де їй нотаріусом в усному порядку було повідомлено про наявність заповіту від імені останньої на невідому їй особу. Вона повідомила зазначені обставини своїй рідній сестрі, якій, як з`ясувалося, було відомо про справу та вона отримала рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року від її імені і щоб вона не переживала та вирішила не повідомляти їй про справу. Після отриманої інформації вона звернулася по юридичну консультацію, за результатами якої її представник ознайомився з матеріалами даної справи, в результаті чого вона дізналась про вказане рішення суду, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано недійсним договір дарування квартири, посвідчений державним нотаріусом Куликовим С.В. 08 грудня 2010 року та про ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , тому вона вважає причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними і просить поновити пропущений строк. Вважає причини неявки в судове засідання поважними, оскільки про судові засідання їй не було відомо, ані ухвали суду про відкриття провадження, ані копії позовної заяви з додатками, ані судової повістки ОСОБА_3 вручено не було. З матеріалів справи вбачається, що судові повістки направлялися за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично за даною адресою вона ніколи не проживала, а проживає за адресою АДРЕСА_2 . Лише після ознайомлення з матеріалами справи із тексту позовної заяви ОСОБА_3 дізналася, що батько вважав її нерідною донькою і, відповідно, бабуся не вважала її онукою, однак їй вони нічого подібного не казали. Вказане заочне рішення було безпідставно ухвалено у її відсутність, при цьому вона була позбавлена права відповідно до закону подати відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову. Посилаючись на зазначене, представник заявника просить поновити строк на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року, ухваленого у даній цивільній справі, скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2022 року поновлено представнику відповідача ОСОБА_3 адвокату Рись Н.Ю. строк на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування; заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Рись Н.Ю. про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року задоволено; заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року - скасовано та призначити цивільну справу до судового розгляду за правилами загального провадження з призначенням проведення підготовчого засідання на 15 год. 00 хв. 01 грудня 2022 року. Ухвала суду мотивована тим, що неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи позбавило її можливості надати суду відзив на позовну заяву та докази на підтвердження її заперечення проти позовних вимог позивача, що є суттєвою обставиною для розгляду даної справи. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, провадження у справі за заявою про перегляд заочного рішення закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно поновив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки в матеріалах справи наявна заява відповідачки, за якою вона отримала копію заочного рішення 22 березня 2018 року. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2022 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Так, судом встановлено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2017 року, ухваленим у даній цивільній справі, визнано недійсним договір дарування квартири, посвідчений державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Куликовим С.В. 08 грудня 2010 року за реєстром № 1-6896, скасовано державну реєстрацію договору дарування квартири, посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Куликовим С.В. 08 грудня 2010 року за реєстром № 1-6896, вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи заяву про перегляд заочного рішення районний суд виходив обгрунтованості заяви та поважності пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Згідно до ч.3, 4 цієї статті учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Частиною першою ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення обов`язковим є наявність всіх наведених підстав одночасно. Так, матеріалами справи встановлено, що 15 листопада 2017 року Бабушкінським районним судом було ухвалено заочне рішення по даній справі. 22 березня 2018 року ОСОБА_3 отримала копію заочного рішення про що свідчить заява про видачу копії рішення суду, яка наявна матеріалах справи (а.с. 79). Проте із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_3 звернулась лише у жовтні 2022 року, тобто звернулася через чотири роки, не зазначаючи при цьому поважних причин пропуску такого строку. Крім того, доводи заявника про те ще вона не знала про винесене заочне рішення та пропустила строк у зв`язку з військовою агресією росії проти України та у зв`язку з цим вона перебувала за кордоном, не заслуговують на увагу, оскільки військова агресія та відповідно воєнний стан було введено в Україні з 24 лютого 2022 року, а копію заочного рішення заявник отримала саме 22 березня 2018 року . На вказані обставини суд першої інстанції не звернув, у зв`язку з чим прийшов до передчасного висновку про задоволення заяви про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд заочного рішення. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення не відповідає нормам процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню в повному обсязі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко