Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/4838/21
від 01.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7565/21 Справа № 932/4838/21 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 червня 2021 року про передачу на розгляд до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), треті особи - ПВ ВО Дніпропетровської області Сивокозов О.М., ПН ДМНО Бондар І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2021 року справу передано на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 39-40). В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 червня 2021 року скасувати та направити справу до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно постановив ухвалу, якою передав на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за її позовом, оскільки виконавчий напис нотаріуса виданий на звернення стягнення на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в Шевченківському районі на який поширюється територіальна юрисдикція Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 44-49). Сторони своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України не скористалися. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2021 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. Передаючи справу за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська. Однак, з таким висновком суду в повній мірі погодитися не можна, з наступних підстав. Стаття 28 ЦПК України регулює підсудність справ за вибором позивача. Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності, оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України). Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та Законом України "Про виконавче провадження». Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження, що визначає місце виконання рішення/напису нотаріуса: виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. За положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Тобто, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій. Колегією суддів встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. перебуває виконавчий напис №2044 виданий 12 липня 2019 року ПН ДМНО Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 (а.с.16). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. від 24 травня 2021 року вчинені виконавчі дії, а саме: відкрито виконавче провадження, накладено арешт на нерухоме майно боржника - квартиру АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Шевченківського району м. Дніпра (а.с.17-22). Виходячи саме з цієї обставини, позивач звернувся до суду за правилом альтернативної підсудності - за місцем виконання виконавчого напису (у даному випадку за місцем знаходження нерухомого майна). Суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, та дійшов передчасного висновку про передачу справи на розгляд до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська. Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції є такою, що постановлена з недотриманням вимог процесуального закону щодо порядку вирішення питання щодо підсудності справи, та така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379, п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею справи до того ж суду для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров