Постанова Дніпровський апеляційний суд № 2-1168/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3268/21 Справа № 2-1168/11 Суддя у 1-й інстанції - Лукінова К. С. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Деркач Н.М. суддів - Куценко Т.Р., Пищиди М.М. при секретарі - Піменовій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого частково судового провадження у цивільній справі № 2-1168/11, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про відновлення втраченого частково судового провадження у цивільній справі №2-1168/11, в якій просив відновити рішення від 10.02.2011 року по справі № 2-1168/11 Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Метою відновлення частково втраченого судового провадження (а саме рішення) заявник зазначив - виконання прийнятого рішення. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого частково судового провадження у цивільній справі № 2-1168/11. Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та повернути справу для розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що рішення, оголошене суддею Чулініним Д.Г., по справі № 2-1168/11 не набрало законно сили через невиконання ним процесуальної дії, яка передує набранню рішенням законної сили, передбачена ст. 222 ч. 2, ч. 3 ЦПК України, що діяв на той час, а саме не виданні копії судового рішення ані повного, ані скороченого. Таким чином, вказане рішення не набуло властивостей рішення, що набуло законної сили. Вказує, що неналежне виконання суддею Чулініним Д.Г. своїх обов`язків, а саме невидача письмової копії судового рішення, згідно зі ст. 222 ч. 2, ч. 3 ЦПК України, що діяв на той час, є для пересічного громадянина, яким є ОСОБА_1 , обставиною непереборної сили, та обставиною, яка об`єктивно унеможливлює вчинення процесуальної дії у встановлений строк, а значить є поважною причиною пропуску строку. На думку апелянта, ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за його заявою, суд прийняв з порушенням вимог ст. ст. 185, 263, 264, 491 та 492 ЦПК України. Відзиви від інших учасників справи до суду не надходили. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав. Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Як вбачається з матеріалів справи, у 2011 році прокурор в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до "Хоум Кредит Банк", РК "Профіт" та приватного нотаріуса Котенок Т.В. про визнання довіреності недійсною, визнання договору про відкриття рахунку цінних паперів недійсним. Одночасно ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з аналогічною заявою. Дані справи, відкриті по заявам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були в подальшому об`єднані судом у одне провадження №2-1168/11. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у родинних стосунках , як мати і син. Справу було розглянуто, але рішення суду ОСОБА_1 не отримав. На звернення ОСОБА_1 від 24.10.2019р № 01-27/598/2019 Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська повідомив, що 10.02.2019 р. справа суддею розглянута із зазначеним результатом розгляду. Заяву задоволено повністю. Однак в матеріалах справи відсутнє судове рішення. Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження, в частині змісту судового рішення, суд посилався на ч. 5 ст. 491 ЦПК України та зазначив, що заявником не надано клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження. Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційний суд вважає, що такі висновки судом першої інстанції зроблені передчасно. Як вбачається зі змісту п. 2 ч. 4 ст. 492 ЦПК України, на яку посилався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадку, коли заяву подано після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення. Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 491 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними. За приписами ч. 3 ст. 491 ЦПК України, до заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження. Таким чином, до відкриття провадження у справі, суд мав визначитися, чи належно оформлена заява у розумінні вимог ст. 491 ЦПК України щодо форми і змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження. У разі необхідності суд мав запропонувати заявнику надати клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження, що не суперечить вимогам п.п. 3 та 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України про роз`яснення у випадку необхідності учасникам процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, сприянню учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цих Кодексом. Таким чином, висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження, в частині тексту судового рішення, як подану без клопотання про поновлення строку, встановленого частиною п`ятою статті 491 цього Кодексу, є передчасним. При цьому, суд також враховує положення п. 2 ч. 4 ст. 492 ЦПК України про те, що суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадку, коли заява подана після закінчення строку, встановленого ч. 5 ст. 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення. Однак, таке клопотання суд першої інстанції не розглядав і не відхиляв, а тому суд неправильно застосував вимоги пункту 2 частини 4 статті 492 ЦПК України при прийнятті ухвали, яка оскаржується. Оскільки, при постановленні оскаржуваної ухвали суд порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, то відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2021 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: Н.М. Деркач Т.Р. Куценко М.М. Пищида