Постанова КГС ВС № 910/6158/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2023 року м. Київ cправа № 910/6158/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К. за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського союзу об`єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 (головуючий суддя Майданевич А. Г., судді Сулім В. В., Коротун О. М.) у справі № 910/6158/21 за позовом Українського союзу об`єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) до 1) Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської міської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича і 2) Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісо" і 2) ОСОБА_1 , про скасування рішень про державну реєстрацію, (у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Косих С. І., третьої особи-1 - Іванова Н. С., Романюк С. П., третьої особи-2 - Іванов М. В.) ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2021 року Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (далі - позивач, Укрсоюзсервіс) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича (далі - відповідач-1, Державний реєстратор) і Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (далі - відповідач-2, Департамент), в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 41265522 від 24.05.2018 року о 12:57:16, номер запису на право власності: 26304673, прийняте Державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тісо" (далі - третя особа-1, ТОВ "Тісо").

2. Звертаючись з позовом, позивач вказав, що в листопаді 2018 дізнався про прийняття рішення відповідачем-1 щодо включення двоповерхової нежитлової будівлі площею 904 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а, яка є державною власністю і належить Укрсоюзсервіс, як органу управління державним майном, до майнового комплексу, який належить ТОВ "Тісо" за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72.

3. Позивач зазначив, що відповідач-1 в один і той же день і час - 24.05.2018 о 12:41:09 - прийняв два рішення: 1) провів державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тісо" майнового комплексу загальною площею 6522,7 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська,72, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012; 2) провів державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тісо" майнового комплексу загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська,72, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012, технічного паспорту на будинок від 16.01.2018 і довідки про показники об`єкта нерухомого майна № 041118 від 04.11.2018, які видані ТОВ "Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості".

4. Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, будинок 72 за ТОВ "Тісо", позивач вказав, що означене рішення не відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки довідка ТОВ "Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості" від 04.11.2018 № 041118, яка стала підставою для збільшення площі майнового комплексу ТОВ "Тісо" на 902,8 кв.м за рахунок площі двоповерхової будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а, не може бути належним документом для державного реєстратора для проведення реєстрації права власності. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 закрито провадження в частині відповідача-1. Позов Укрсоюзсервіс задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 41265522 від 24.05.2018 року о 12:57:16, номер запису на право власності: 26304673, прийняте Державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72 за ТОВ "Тісо".

6. Місцевий господарський суд закрив провадження в частині відповідача-1 на підставі приписів пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з припиненням останнього 19.02.2019.

7. Задовольняючи позовні вимоги до відповідача-2 місцевий господарський суд виходив із того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012 за ТОВ "Тісо" визнано право власності на майновий комплекс загальною площею 6522,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Ямська,

72. Разом з тим, суд дійшов висновку, що Державним реєстратором в порушення приписів ст. 3, 10 та 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тісо" на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська,72 та безпідставно збільшено загальну площу нежитлової будівлі літ. "Г" на 902,8 кв.м, оскільки, збільшена вона не за рахунок частини неврахованої загальної площі цієї будівлі, а за рахунок приєднання до неї окремої двоповерхової будівлі, що знаходиться за іншою адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а та належить позивачу і є державною власністю. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

9. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив, зокрема з того, що належним відповідачем у цій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме ТОВ "Тісо". Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022, справу № 910/6158/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

11. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції та зазначає, що апеляційний господарський суд не дослідив зібрані у справі докази, а також необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування, дослідження та огляд доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.

12. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не дослідив ненадання ТОВ "Тісо" документів, які підтверджують право власності останнього на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м по вул. Ямській, 72 в м. Києві.

13. Суд не дослідив, що ТОВ "Тісо" в апеляційній скарзі наводить нові обставини і докази, які не були подані до суду першої інстанції, а тому відповідно до приписів статей 80, 269 ГПК України не мали бути прийняті судом до розгляду.

14. Суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ОСОБА_1 (далі - третя особа-2, ОСОБА_1 ) строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки останній всупереч приписів статей 80, 256, 261 ГПК України не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

15. Суд не звернув уваги, що ОСОБА_1 надав на огляд документи, які не стосуються предмета спору і не є підставою для державної реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м.

16. Залучивши ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, суд не дослідив, що третя особа-2 надала недостовірні дані про порушення його прав, оскільки наданий іпотечний договір від 29.01.2019 № 115 стосується іншого нерухомого майна.

17. Також скаржник не погоджується із результатом розгляду судом апеляційної інстанції його клопотань: (1) від 17.12.2021 про залучення доказів; (2) від 25.01.2022 про витребування у приватного нотаріуса Розумової О. І. копій документів, та зобов`язання ТОВ "Тісо" надати для ознайомлення в залі суду оригінали цих документів; (3) від 25.05.2022 про залучення Регіонального віділення Фонду Державного майна України по м. Києву до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; (4) від 25.05.2022 про витребування документів, які стали підставою для державної реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м по АДРЕСА_1 ; (5) від 30.06.2022 про зобов`язання ОСОБА_1 надати суду для ознайомлення оригінали документів. Позиція інших учасників справи

18. ТОВ "Тісо" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необгрунтованими, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції - залишти без змін. У відзиві третя особа-1 зазначає, що самі по собі доводи скаржника про недослідження судом апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, а доводи про порушення норм процесуального права під час розгляду клопотань про витребування та огляд доказів не містять належного правового обгрунтування. Окрім того, ТОВ "Тісо" зазачає, що за відсутності у касаційній скарзі спростування висновків суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо заявлення позовних вимог до неналежних відповідачів, доводи касаційної скарги зводяться до намагання скаржника здійснити перегляд оскаржуваної постанови з формальних міркувань.

19. ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції. У відзиві третя особа-2 також посилається на безпідставність доводів касаційної скарги, обгрунтованих з посиланням на приписи пунктів 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК України, а також зазначає про відсутність доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, що стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

20. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

21. Постанова суду апеляційної інстанції у справі оскаржуються позивачем з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

22. Так, зокрема, в частині висновків суду апеляційної інстанції щодо задоволення апеляційної скарги ТОВ "Тісо" на рішення місцевого господарського суду та відмову в задоволенні позовних вимог, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази в частині відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження набуття третьою особою-1 права власності на майновий комплекс загальною площею 7 425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, будинок 72.

23. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Вказаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

24. Апеляційний господарський суд зазначив, що позивач заявив вимоги до Державного реєстратора і Департаменту. Проте, оскільки спір у цій справі стосується цивільних прав ТОВ "Тісо" на спірне майно, то належним відповідачем у ній є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме ТОВ "Тісо".

25. Зміст касаційної скарги позивача не свідчить про спростування останнім вказаного висновку суду апеляційної інстанції, а характер доводів касаційної скарги, навпаки, свідчить про незгоду позивача із набуттям саме ТОВ "Тісо" права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, що в свою чергу узгоджується з висновком суду апеляційної інстанції про оскарження позивачем цивільних прав третьої особи-1 на майновий комплекс загальною площею 7 425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, будинок 72.

26. За таких обставин, у поданій касаційній скарзі позивач не спростовує висновок суду апеляційної інстанції, покладений в основу оскаржуваної постанови, а відтак, саме тільки посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи в частині наявності / відсутності у ТОВ "Тісо" права власності на майновий комплекс загальною площею 7 425,5 кв.м без належного обґрунтування порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не може ставити під сумнів судове рішення.

27. Стосовно доводів позивача, викладених у пункті 13 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.

28. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (5).

29. У касаційній скарзі позивач зазначає, що ТОВ "Тісо" в своїй апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду посилалося на відсутність доказів перебування в управлінні позивача будівлі площею 904 кв.м, за рахунок якої, за твердженнями останнього, збільшилася площа майнового комплексу ТОВ "Тісо" на 902,8 кв.м, також на те, що позивач звернувся з позовом до неналежних відповідачів, а також обрав неефективний спосіб захисту.

30. Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі не зазначає які саме докази, які не були подані до суду першої інстанції, долучені третьою особою-1 до апеляційної скарги та прийняті судом апеляційної інстанції в порушення вимог частини 2 статті 269 ГПК України, та, крім того, які вплинули на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про відмову в задоволенні позовну із наведених у мотивувальній частині оскаржуваної постанови підстав.

31. Апеляційний господарський суд із урахуванням покладеного на суд обов`язку щодо з`ясування чи пред`явлений позов до належного відповідача / відповідачів дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог із наведених вище мотивів і позивачем вказані висновки суду з урахуванням приписів частини 2 статті 287 ГПК України у поданій касаційній скарзі не спростовані.

32. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (пункт 46), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54) та № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 20 березня 2019 року у справі № 486/1459/17 (пункт 54), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц(пункт 63), від 15 травня 2019 року у справах № 750/5785/18, № 570/2739/16-цта № 554/9144/17, від 29 травня 2019 року у справі № 554/10303/17-ц, від 20 листопада 2019 року № 201/12877/16 (пункт 46), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43), від 19 травня 2020 року у справі № 263/17218/18 (пункт 24).

33. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31)).

34. Стосовно доводів позивача, викладених у пунктах 14 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.

35. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в порядку частини 1 статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, зазначаючи, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

36. Апеляційний господарський суд ухвалою від 22.10.2021 залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху на підставі статті 260 ГПК України, вказавши, що апелянт звернувся з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого п. 2 ч. 2 статті 256 ГПК України, однак без клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

37. Ухвалою від 01.11.2021 апеляційний господарський суд, вказавши на усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги в межах наданих процесуальних строків, задовольнив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поновив ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

38. Ухвалою від 29.11.2021 суд апеляційної інстанції, зокрема, залучив до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

39. Доводи скаржника стосовно незгоди з діями суду апеляційної інстанції щодо поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не містять обґрунтування щодо порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 256, 260, 262 ГПК України, а зводять до незгоди з висновками суду щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Окрім того, такі доводи спрямовані на встановлення та надання оцінки судом касаційної інстанції обставинам справи, що не були встановлені у рішенні або постанові, а також на необхідність дослідження доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

40. Доводи скаржника щодо залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів спрямовані на встановлення та переоцінку судом касаційної інстанції обставин щодо обсягу прав і обов`язків третьої особи-2 як іпотекодержателя нерухомого майна, а також обсягу правомочностей ТОВ "Тісо" стосовно спірного майнового комплексу, що в силу положень статті 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції, а відтак відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

41. Доводи скаржника стосовно порядку вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів мають декларативний характер та не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

42. Безвідносно до викладеного в пунктах 39-41 цієї постанови, доводи скаржника, стосовно незгоди з діями суду апеляційної інстанції щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та залучення його до участі у справі в якості третьої особи не мають вирішального значення, оскільки апеляційний розгляд справи здійснювався також за апеляційною скаргою ТОВ "Тісо".

43. У цій частині суд також враховує приписи частини 2 статті 309 ГПК України, відповідно до якої не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

44. Доводи позивача стосовно безпідставного врахування судом апеляційної інстанції доводів третьої особи-2, викладених в апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду, а також огляд судом апеляційної інстанції документів, наданих представником ОСОБА_1 , які, за твердженнями позивача, не стосуються даної справи та не підтверджують право власності ТОВ "Тісо" на спірний майновий комплекс, не містять належного обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, а також, з урахуванням мотивів, з яких суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, не спростовуються висновків суду апеляційної інстанції, а відтак аналогічно не можуть ставити під сумнів судове рішення.

45. Стосовно доводів позивача, викладених у пункті 17 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.

46. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

47. Отже, відповідно до наведеної норми процесуального права підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені.

48. Як убачається з матеріалів справи, апеляційний господарський суд в ухвалах від 18.10.2021 і 01.11.2021 про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Тісо" та ОСОБА_1 на рішення місцевого господарського суду за правилами, встановленими статтею 262 ГПК України, встановив учасникам строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвал про відкриття провадження у справі, попередив учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду у відповідності до частини 2 статті 207 ГПК України.

49. У зв`язку з недотриманням позивачем строків, встановлених судом в ухвалах про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції залишив без розгляду клопотання позивача від 17.12.2021 про залучення доказів, від 25.01.2022 про витребування у приватного нотаріуса Розумової О. І. копій документів, та зобов`язання ТОВ "Тісо" надати для ознайомлення в залі суду оригінали цих документів, від 25.05.2022 про витребування документів, які стали підставою для державної реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м по АДРЕСА_1 , від 30.06.2022 про зобов`язання ОСОБА_1 надати суду для ознайомлення оригінали документів, що підтверджується протокольними ухвалами суду апеляційної інстанції від 31.01.2022 та від 04.07.2022.

50. Колегія суддів також зазначає, що зміст та характер вказаних клопотань, зокрема, клопотання від 17.12.2021 про залучення нового доказу - Технічного звіту про проведення обстеження та встановлення технічного стану державного нерухомого майна, виготовленого та отриманого позивачем після ухвалення рішення у справі, клопотання від 25.01.2022 про витребування та надання для ознайомлення в залі суду оригіналів документів, вказаних у пункті 1.2.3 іпотечного договору від 29.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТОВ "Тісо", клопотання 25.05.2022 про витребування документів, які стали підставою для державної реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м по АДРЕСА_1 , клопотання від 30.06.2022 про зобов`язання ОСОБА_1 надати суду для ознайомлення оригінали укладених змін до іпотечного договору від 29.01.2019 свідчать про заперечення позивачем наявності у ТОВ "Тісо" права власності на спірний майновий комплекс площею 7 425,5 кв.м по АДРЕСА_1 , а також передачу такого комплексу в іпотеку ОСОБА_1 , а посилання скаржника на необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції вказаних клопотань не спростовує висновків суду апеляційної інстанції, які стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

51. Також колегія суддів зазначає, що клопотання позивача від 25.05.2022 про залучення Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розглянуто судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 04.07.2022, під час розгляду цього клопотання судом враховано доводи позивача, а також заперечення третіх осіб-1 і 2 та за результатом розгляду постановлено ухвалу від 04.07.2022 про відмову в задоволенні вказаного клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю.

52. Окрім того, скаржник у поданій касаційній скарзі не обґрунтовує, яким чином, перелічені ним у наведених клопотаннях докази, на витребуванні та дослідженні яких наполягав позивач, а також обставини щодо незалучення судом апеляційної інстанції Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача впливають чи спростовують висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку із поданням позову до неналежних відповідачів.

53. За таких обставин, доводи скаржника про необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

54. За таких обставин відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених у пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

55. Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України. Доводам в цій частині, а також новим доказам, долученим скаржником, колегія суддів оцінки не надає, а також звертає увагу, що для правильного вирішення цієї справи (з огляду на предмет та підстави заявлених позовних вимог, склад учасників справи (з урахуванням висновків, якими керувався суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення)) вони вирішального значення не мають. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

57. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

58. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваного судового рішення у справі.

59. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Укрсоюзсервісу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду- без змін. Розподіл судових витрат

60. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд скарги в суді касаційної інстанції необхідно покласти на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Українського союзу об`єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі № 910/6158/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Случ Судді Н. О. Волковицька С. К. Могил