Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/4115/22

Справа № 751/4115/22 Головуючий у 1 інстанції Карапута О. О. Провадження № 33/4823/47/23 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участю захисника адвоката Полевик Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2022 року,- В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, ветеран війни-учасник бойових дій, мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496,20 грн. Як встановив суд, 11 жовтня 2022 року, о 01 год. 10 хв. в м. Чернігові, по вул. Любецька, 46А, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21043 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер та в лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він здійснював керування транспортним засобом, а за кермом перебувала його знайома. Вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння. Окрім цього, посилається на те, що відеозапис не є безперервним та не відображає усіх обставин даної події. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. При цьому, в судовому засіданні захист зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника Полевик Н.С., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у закладі охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №137050 від 11.10.2022, ОСОБА_1 11 жовтня 2022 року, о 01 год. 10 хв. в м. Чернігові, по вул. Любецька, 46А, керував транспортним засобом ВАЗ-21043 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер та в лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів керування ним автомобілем, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається (а.с.7), що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години. При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили в останнього явні ознаки алкогольного сп`яніння та на неодноразові їх пропозиції пройти відповідний огляд на стан сп`ягніння, він відмовився. Також, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, при цьому вказував, що підвозив свою знайому та те, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Окрім цього, ОСОБА_1 намагався домовитися з працівниками поліції не оформляти на нього протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з тих підстав, що він є військовослужбовцем, а тому, це може призвести до негативних наслідків за місцем проходження служби. В подальшому, ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування ним транспортним засобом, та вказував, що за кермом перебувала його знайома, що також свідчить про намагання останнім уникнути відповідальності за скоєне. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку. Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Твердження ОСОБА_1 про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалася безперервно, є непереконливим, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою. Також, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач