Постанова Одеський апеляційний суд № 511/2648/21

Номер провадження: 22-ц/813/4491/23 Справа № 511/2648/21 Головуючий у першій інстанції Гринчак С. І. Доповідач Воронцова Л. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.02.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Воронцової Л.П., (суддя - доповідач) суддів: Ігнатенко П.Я., Семиженка Г.В., секретар Кузьміч Г.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення до житлового будинку та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що на підставі рішення суду, яке набуло чинності вона є власником 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка посилається на те, що відповідач у даній справі ОСОБА_2 , яка є співвласником вказаного домоволодіння, створює їй перешкоди у користуванні належним їй майном, не допускає на подвір`я, земельну ділянку, відмовляється надавати їй ключі від вхідних дверей до будинку, що підтверджується наданими позивачкою до суду зверненнями до органів поліції з відповідними заявами. Просила суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди їй у здійснені права власності та користування 1/2 частиною житлового будинку шляхом вселення, забезпечення вільного доступу в даний будинок та земельну ділянку, на якій розташований будинок та вільного користування усіма приміщеннями загального користування, усіма побутовими приладами та рухомим майном, що перебуває в даному житловому приміщенні. (а.с. 6) Крім того, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 70 000 грн., заподіяну їй протиправними діями відповідачки, оскільки вона є людиною похилого віку, змушена була зіткнутися при вирішенні мирно даного питання із грубим протистоянням та приниженням з боку відповідачки, що призвело до погіршення її стану здоров`я, перенавантаження нервової системи, внаслідок чого вона перенесла інсульт та вимушена була здійснювати міри щодо поновлення свого здоров`я. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує посилаючись на ст.ст. 319, 321, 383, 391 ЦК України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним, необґрунтованим, таким що прийняте без повного дослідження фактичних обставин, судом не були враховані обставини, що мають значення для об`єктивного вирішення справи. В обґрунтування скарги зазначила, що суд мотивував своє рішення недоведеністю нею позовних вимог, та безпідставно вважав, що надані нею письмові докази є недопустимими, оскільки вони використані з іншої справи, не взяв до уваги і не дав належної оцінки, як її заяві про вчинення злочину відповідачкою так і витягу з ЄДРДР України. Крім того, суд безпідставно не врахував та не дав належної оцінки показам свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які підтвердили, що були присутні при тому, як вона не могла потрапити до будинку. Суд не надав належної оцінки у сукупності доказам у даній справі, які беззаперечно доводять обставини необхідності задоволення позову. Скаржник також зазначила про попередній орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, який складає 8 000 гривень. Просила суд рішення суду скасувати, прийняти нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, враховуючи законодавчо визначені строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість учасників про її розгляд, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належно сповіщених учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.11.2019 року (справа № 511/649/19, провадження 2/511/367/19) визнано, що житловий будинок, загальною площею 57,60кв.м, житловою площею 33,70 кв.м, розташований по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , 0 та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку, вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року, Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.11.2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовленою. Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 року постанову Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року скасовано, а рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.11.2019 року залишено в силі. Реєстрація права власності здійснена ОСОБА_1 на 1/2 частину будинку 20.11.2021 року. (а.с. 91) Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено жодними доказами факт перешкоджання їй у користуванні будинком з боку відповідача. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки до нього суд дійшов правильно встановивши обставини справи, давши належну оцінку наданим позивачем доказам та у відповідності до норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що її заяви до органів поліції є належними доказами, які безпосередньо стосуються предмету спору є безпідставними і підлягають відхиленню, оскільки надані позивачем заяви до поліції датовані 25.07.2019 року не містять інформації про прийняття їх відповідними органами, іх зміст свідчить про звернення ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом іншої справи №2/511/367/19-про визнання права власності на частку у будинку, як спільної сумісної власності, тобто до ухвалення рішення суду у справі, яким позов ОСОБА_1 задоволено та підтверджено право власності на 1/2 частину будинку, тому вони не відносяться до періоду після набуття і реєстрації позивачкою права власності на спірний будинок, тобто є неналежними доказами щодо предмету у даному спорі перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй власністю після підтвердження останньою такого права. Посилання у скарзі на не врахування судом заяви про вчинення злочину та витягу з ЄДРДР також є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки події, про які йдеться у заяві ОСОБА_1 стосуються періоду, коли у позивачки не було підтверджено право власності на частку у будинку. Посилання у скарзі на не врахування судом, як доказів створення позивачці перешкод у користуванні будинком показів свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є безпідставним, оскільки вказані свідки пояснили про неможливість позивачки потрапити до будинку весною 2021 року, або ж з 2019 року, тобто до ухвалення остаточного рішення суду у справі 06.10.2021 року, яким визнано право ОСОБА_1 на частку у будинку, та після якого у позивачки виникло право користування будинком і на усунення перешкод у його користуванні. Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про усунення перешкод у користуванні будинком, тому також не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не містять нових фактів чи засобів доказування, висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін. Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, не підлягають розподілу судові витрати у справі. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду. Головуючий Л.П. Воронцова Судді : П.Я. Ігнатенко Г.В. Семиженко Повний текст постанови складено 02 лютого 2023 року.