Постанова Київський апеляційний суд № 369/9501/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/9501/22 Провадження № 33/824/3732/2022 Головуючий в суді першої інстанції: Гришко О.М. Доповідач: Трясун Ю.Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 грудня 2022 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Угрина Святослава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Еквадор, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за участю захисника Угрина С.В. В С Т А Н О В И В: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до постанови суду, 23 вересня 2022 року о 22 год. 30 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 21 км., водій ОСОБА_1 , в порушення п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року та прийняти нову постанову, якою провадження щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт вважає, що постанова першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови проігноровано вимогу закону щодо всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів, їх достовірності, а також щодо аналізу доказів у їх сукупності. Захисник вважає, що відсутня подія та склад інкримінованого адміністративного правопорушення та пояснює це тим, що працівниками поліції було вчинено незаконну зупинку транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вчинення ним будь-якого адміністративного правопорушення, яке б слугувало підставою для зупинки транспортного засобу. Тому апелянт вважає, що всі докази, наявні в матеріалах справи, є недопустимими, оскільки вони є похідними від незаконних, протиправних дій працівників поліції. Захисник також звертає увагу на те, що при проведенні огляду, ОСОБА_1 не було роз`яснено прав передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, зокрема не забезпечено право користуватися послугами перекладача, оскільки він не володіє в достатній мірі українською мовою. Також апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 339997 від 23 вересня 2022 року є недопустимим з огляду на те, що він містить неправдиву інформацію, та складений з порушенням ст. 256 КУпАП. У своїй апеляційній скарзі захисник зазначає, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є недопустимими доказами, оскільки вони здійснені з порушенням пунктів 5, 8 розділу II, пункту 2 розділу IIIІнструкції № 1206, а саме відсутність безперервного запису. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника Угрина С.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до постанови суду висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 339997 від 23 вересня 2022 року, результатом огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Alkotest Drager ARBL-0808, який становить 1,83%, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з боді - камери поліцейського, на якому зафіксовано процедуру проходження на стан алкогольного сп`яніння водієм ОСОБА_1 та який повідомив, що вживав алкогольні напої. З вказаного відеозапису вбачається, що працівниками поліції було роз`яснено водію право на перекладача. Клопотань про залучення перекладача ОСОБА_1 не заявляв. Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає наявним в матеріалах справи доказам, наданих до суду та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 . Апелянт зазначає, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 працівниками поліції вчинена незаконно, а тому згідно з доктриною «плодів отруїного дерева» всі докази є недопустимими та не можуть бути підтвердженням наявності вини в діях його підзахисного. Постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29 грудня 2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», уповноваженим особам Національної поліції надано право на перевірку документів в осіб, а також транспортних засобів. На відеозаписі зафіксовано, що вимогу працівників поліції здійснити зупинку транспортного засобу з метою перевірки документів, ОСОБА_1 було проігноровано, що спричинило переслідування його. Після вимушеної зупинки ОСОБА_1 одразу вийшов із авто. Працівник поліції висловив підозру про перебування водія у стані сп`яніння та повідомив про ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю, нестійка хода. маючи всі ознаки алкогольного сп`яніння , а саме різкий запах алкоголю, нестійка хода. Водій одразу ж надав документи для перевірки та повідомив, що вживав міцний алкоголь. Тому доводи захисника апелянта про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу в період дії воєнного стану є необґрунтованими. Апеляційний суд зазначає, що захисник неодноразово посилається на незаконність дій працівників поліції, які ніким не оскаржувалися, однак апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, і доводи на які посилається захисник не відносяться до предмету оскарження. Крім того, такі доводи захисника ніяким чином не спростовують вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Доводи сторони захисту про порушення прав ОСОБА_1 при проведені огляду на стан алкогольного сп`яніння необґрунтовані, оскільки відеозаписи з нагрудних камер поліцейських містять підтвердження роз`яснення його прав. Крім того, захисник ставить під сумнів направлення від 23 вересня 2022 року на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд не погоджується із захисником, мотивуючи це тим, що матеріали справи містять як направлення так і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із підписом про ознайомлення ОСОБА_1 , а тому підстав вважати їх недостовірними в апеляційного суду немає. Також усі сумніви апелянта щодо роздруківки з приладу «DRAGER» спростовуються тим, що він містить всі необхідні дані. Аналізуючи та оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи, доводів учасників по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Оцінюючи зазначений протокол, апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 339997 є належним та допустимим доказом у справі, оскільки складений враховуючи вимоги ст. 256 КУпАП. Він містить відомості про дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що сукупність доказів наявних в матеріалах справи та досліджених судом, давали в повній мірі визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Угрина Святослава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Києво-Святошинського суду Київської області від 24 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Р. Трясун