Постанова 4857 № 260/3403/21

від 17.01.2023 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3403/21 пров. № А/857/15741/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Довгої О.І, Кузьмича С.М., при секретарі судового засідання: Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №260/3403/21 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису (головуючий суддя першої інстанції Гаврилко С.Є., час ухвалення - 09.13 год., місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного тексту 03.10.2022),- В С Т А Н О В И В: Товариство з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування Припису №06/06-18 від 21 липня 2021 року Управління Держпраці у Закарпатській області, винесений головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 липня 2021 року головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об`єктах підвищеної небезпеки за направленням на проведення позапланової перевірки Управління Держпраці у Закарпатській області № 637 від 19 липня 2021 року відповідно до наказу № 165 від 19 липня 2021 року, проведено перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. За результатами вказаної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» відповідачем складено Акт № 06/06-18 від 21 липня 2021 року, на підставі якого головним державним інспектором Повх М.В. складено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № 06/06-18 від 21 липня 2021 року та надано строк на усунення порушень. Позивач вважає, що вказаний припис є протиправним, безпідставним та винесеним передчасно, а отже таким, то підлягає скасуванню. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області № 06/06-18 від 21 липня 2021 року. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі №260/3403/21 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Судом неповно з`ясовано всі фактичні обставини, на підставі яких було винесено припис про усунення порушень №06/06-18 від 21 липня 2021 року, дано невірну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи. Апелянт зазначає, що у зв`язку із встановленими позивачем в Акті № 06/06-18 від 21 липня 2021 року порушеннями вимог законодавства, головним державним інспектором Повх М.В. складено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № 06/06-18 від 21 липня 2021 року та надано позивачу строк на усунення порушень вказаних у оскаржуваному приписі. Комісією спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 12 липня в ТДВ «Перечинський ЛXK» також встановлено факт настання смерті потерпілого ОСОБА_2 , апаратника піролізу 6 розряду Цеху №3 БДР-1, всередині скрубера другого контуру охолодження вугілля, тобто в замкнутому просторі. Вважає невірним висновок суду першої інстанції про те, що лише 13 вересня 2021 року спеціально створеною комісією Управління Держпраці у Закарпатській області відповідно до чинного законодавства було встановлено той факт, що нещасний випадок, що стався 12 липня 2021 року із групою осіб, працівників ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» є таким, що пов`язаний з виробництвом, а згідно статті 6 частини 1 абзацу 9 Закону України №877 підставою для здійснення позапланового заходу є настання не будь-якої смерті потерпілого, а лише тієї, що настала внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання, тому до встановлення вищевказаного факту, правові підстави для призначення на підставі статті 6 частини 1абзацу 5 Закону України № 877-V позапланової перевірки ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» були відсутні, оскільки ч. 1 ст.6 Закону №877 визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів, зокрема є настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. В ході перевірки встановлено порушення, тому оскаржуваний припис було прийнято з урахуванням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а отже такий є законним і скасуванню не підлягає. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. У судовому засіданні апеляційного розгляду справи здійснено заміну відповідача Управління Держпраці у Закарпатській області на його правонаступника Західне міжрегіональне Управління Державної служби з питань праці. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Інші учасники справи в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату судового засідання на офіційну електронну адресу. Частинами другою та третьою статті 129 КАС України визначено, що учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки. Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що 12 липня 2021 року на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області надійшло повідомлення про груповий нещасний випадок, який стався 12 липня 2021 року із апаратником піролізу 6-го розряду ОСОБА_2 (1983 р.н.), директором з виробництва ОСОБА_3 (1987 р.н.), апаратником сушильної установки ОСОБА_4 (1993 р.н.), апаратником піролізу 5-го розряду ОСОБА_5 (1984 р.н.), майстром зміни ОСОБА_6 (1968 р.н.) ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» (Т. 2 а.с. 1). Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 13 липня 2021 року № 57-ср із змінами, внесеними наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 02 серпня 2021 року № 62-ср, призначена комісія із спеціального розслідування групового нещасного випадку (Т. 2 а.с. 2). Наказом Управління Держпраці у Закарпатській області № 165 від 19 липня 2021 призначена позапланова перевірка щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат»: м. Перечин, вул. Ужанська, 25, де в цеху №3 БДР-1 стався нещасний випадок. Термін проведення позапланової перевірки з 20 липня 2021 року по 21 липня 2021 року (Т.2 а.с. 62). На підставі наказу видано направлення на проведення позапланової перевірки №637 від 19 липня 2021року (Т. 2 а.с. 63). З 20 липня 2021 року по 21 липня 2021 року посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки перевірка ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» на підставі вищезазначених наказу та направлення. За результатом перевірки складено Акт позапланового заходу щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни № 06/06-18 від 21 липня 2021 року (далі по тексту акт перевірки), у якому зафіксовані наступні порушення позивачем вимог законодавства (Т. 2 а.с.а.с. 64-86):

3. Відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки вказаних в додатку 2 групи А пункту 7 (Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах тощо), чим порушено вимоги статті 21 Закону України «Про охорону праці» та пункту 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;

4. На виконання робіт по очистці другого контуру охолодження реторти 12.07.2021 року не видано наряд-допуск, чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці», п. 24.1.8 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості;

6. Працівникам, які задіяні на роботі по експлуатації реторти не видаються засоби індивідуального захисту (протигази) індивідуально та не закріплюються за ними, чим порушено вимоги статей 8, 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 2.1 Інструкції з охорони праці №К-7 по використанню промислових протигазів, затвердженої наказом генерального директора від 16.07.2018 №158.

7. Працівників не інформують про наявність на робочому місці небезпечних факторів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ), чим порушено вимоги статі 5 Закону України «Про охорону праці». Головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень № 06/06-18 від 21 липня 2021 року, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення вказані в Акті перевірки (Т. 2 а.с.а.с. 87-89). 26 липня 2021 року позивачем до Управління Держпраці було подано зауваження до Акту перевірки (Т. 2 а.с.а.с. 93-98). Не погоджуючись із вказаним приписом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржуваний Припис прийнято не на підставі та не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини; є необґрунтованим, тобто таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; упередженим; прийнятим без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Проте, апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає їх такими, що суперечать обставинам справи та нормам матеріального права з з огляду на наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V). За приписами статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. В силу положень пункту 4 його підпункту 6 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням. Згідно зі статтею 4 частиною 4 Закону України №877-V, виключно законами встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до статті 6 частини 1 абзацу 5 Закону України № 877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Відповідно до статті 6 частини 1 абзацу 10 Закону України № 877-V, під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). У відповідності до статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі по тексту Закон України "Про охорону праці") державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. За змістом статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції. Статтею 6 Закону України №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Відповідно до статті 7 частини 1 Закону України № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Відповідно до статті 7 частини 3 Закону України № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). З матеріалів справи слідує. що позапланова перевірка була призначена на підставі статті 6 частини 1 абзацу 9 Закону України № 877-V з метою встановлення дійсних обставин настання нещасного випадку зі смертельним наслідком, у ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" (Т.2 а.с. 62). Наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 13 липня 2021 року № 57-с/п "Про призначення комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку" було створено комісію для з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 12 липня 2021 року із групою осіб, працівників ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" (Т 2 а.с. 2). Так, утвореною комісією було складено акти від 13 вересня 2021 року спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 12 липня 2021 року із групою осіб, працівників ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат", за висновками яких комісія дійшла висновку, що вказаний нещасний випадок визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом (Т. 2 а.с.а.с. 102-154). Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки лише 13 вересня 2021 року спеціально створеною комісією Управління Держпраці у Закарпатській області відповідно до чинного законодавства було встановлено той факт, що нещасний випадок, що стався 12 липня 2021 року із групою осіб, працівників ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" є таким, що пов`язаний з виробництвом, а згідно статті 6 частини 1 абзацу 9 Закону України №877 підставою для здійснення позапланового заходу є настання не будь-якої смерті потерпілого, а лише тієї, що настала внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання, тому до встановлення вищевказаного факту, правові підстави для призначення на підставі статті 6 частини 1абзацу 5 Закону України № 877-V позапланової перевірки ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" були відсутні. Проте апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне. Як уже зазначалось вище, 12 липня 2021 року на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області надійшло повідомлення про груповий нещасний випадок, який стався 12 липня 2021 року із апаратником піролізу 6-го розряду ОСОБА_2 (1983 р.н.), директором з виробництва ОСОБА_3 (1987 р.н.), апаратником сушильної установки ОСОБА_4 (1993 р.н.), апаратником піролізу 5-го розряду ОСОБА_5 (1984 р.н.), майстром зміни ОСОБА_6 (1968 р.н.) ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат». Подання такого повідомлення передбачено п.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 (далі - Порядок розслідування). Повідомлення про нещасний випадок подається роботодавцем, що відповідно 12 липня 2021 року ( повідомлення про груповий нещасний випадок ) Товариство з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» і зробило, подавши таке повідомлення. Пункт 49 Порядку розслідування містить перелік документів та їх копій, які належать до матеріалів розслідування. У даному переліку містяться копії актів перевірок і розпорядчих документів територіальних органів Держпраці, зокрема - у разі проведення спеціального розслідування нещасного випадку. Частиною першою ст.6 Закону №877 визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів, зокрема є настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що підставою для призначення позапланової перевірки є сам факт смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, а не складений спеціальною комісією із розслідування Акт форми Н-1/П про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом. Саме під час розслідування комісія зобов`язана (п.33 Порядку розслідування) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони пращ; і т.д. і саме для цього і призначається позапланова перевірка. Після закінчення спеціального розслідування необхідності в призначенні позапланової перевірки вже немає. Отже, наказ Управління Держпраці у Закарпатській області №165 від 19.07.2021, згідно з яким призначена позапланова перевірка щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат»: м.Перечин, вул. Ужанська, 25, де в цеху №3 БДР-1 стався нещасний випадок, відповідає вимогам Закону України №877. Апеляційний суд зазначає, що згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 №340 (далі - Положення) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: 16) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань; 27) проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; 30) видає у передбачених законодавством випадках: дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; Відповідно до ратифікованої Україною Конвенцієї МОП № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, «інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; і т.д.» Тобто Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця, здійснення будь-якого огляду для того, щоб переконатися в тому, що правові норми суворо дотримуються. Відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №200/11885/18-а. Судом встановлено, що за результатом перевірки складено Акт позапланового заходу щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни № 06/06-18 від 21 липня 2021 року (далі по тексту акт перевірки), у якому зафіксовані наступні порушення позивачем вимог законодавства (Т. 2 а.с.а.с. 64-86):

1. Інструкції з питань охорони праці «Для апаратника перолізу 6-го розряду», та «Для апаратника перолізу 5-го розряду» не відповідають вимогам «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», а саме відсутній розділ «Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях», чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці» та пункту 2.4 наказу Держнаглядохоронпраці 29.01.1998 №9. Відповідно до п.4 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 року №9 (в редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 року №526) інструкції мають складатися з таких розділів: 1) розділ «Загальні положення», що містить: відомості про сферу застосування інструкції; загальні відомості про об`єкт розробки (визначення робочого місця працівника конкретної професії (конкретного виду робіт) залежно від тривалості його перебування на цьому місці протягом робочої зміни (постійне чи непостійне)); стислу характеристику технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці, цій виробничій дільниці, в цьому цеху; умови та порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання певного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров`я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці тощо); правила внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для конкретного виду робіт або конкретної професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці та технологічних процесів і трудові обов`язки працівників цієї професії (виконавців цього виду робіт); перелік і характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для цієї професії (цього виду робіт), особливості їх впливу на працівника; перелік видів спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, які мають видаватися працівникам конкретної професії (виконавцям конкретного виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням вимог до їх використання згідно із законодавством; санітарні норми і правила особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник при виконанні роботи; 2) розділ «Вимоги безпеки перед початком роботи», що містить: порядок приймання зміни у разі безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого устаткування або технологічного процесу; порядок підготовки робочого місця та засобів індивідуального захисту; порядок перевірки наявності та справності обладнання, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових та очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення тощо; порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів); порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструментів, засобів захисту тощо; 3) розділ «Вимоги безпеки під час роботи», що містить: відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати; правила безпечного поводження з вихідними матеріалами (сировиною, заготовками, напівфабрикатами), готовою продукцією, допоміжними матеріалами та відходами виробництва, що становлять небезпеку для працівників; правила безпечної експлуатації транспортних і вантажопідіймальних засобів, механізмів, тари; вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування вантажу; вимоги щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані; можливі небезпечні відхилення від нормального режиму роботи устаткування і технологічного регламенту та способи їх усунення; вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів; умови та фактори, за яких робота повинна бути припинена (технічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо); вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки; порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, пристроїв, інструментів, засобів захисту та про інші небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров`ю працівників; 4) розділ «Вимоги безпеки після закінчення роботи», що містить: порядок безпечного вимикання, зупинення, розбирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі - порядок передавання їх черговій зміні; порядок здавання робочого місця; порядок прибирання відходів виробництва; санітарні норми та правила особистої гігієни, яких має дотримуватись працівник після закінчення роботи; порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, виявлені в процесі роботи; 5) розділ «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях», що містить: відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо); відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям; порядок дій, особисті обов`язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у разі її виникнення під час передавання-приймання зміни при безперервній роботі; порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести; відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації; порядок дій з надання домедичної допомоги потерпілим під час аварії.

2. Відсутня інструкція з охорони праці при очистці (ремонті, техобслуговуванні) другого контуру охолодження реторти, чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці» та пункту 4.3 наказу Держнаглядохоронпраці 29.01.1998 № 9; Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. На ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» є розроблена інструкція №Б1-55 «Зупинка реторти на чистку 2-го контуру (контуру охолодження вугілля), але вона не передбачає дотримання вимог з охорони праці працівниками при виконанні ними цих робіт. Так, комісією із спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 12 липня в цеху №3 ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат», опитано начальника цеху №3 ОСОБА_8 , яка розповіла що при очистці скрубера вимагається повна вентиляція скрубера, наявність газоаналізатора та проведення заміру газів CO, протигаз у разі, якщо газоаналізатор показує наднормативний вміст CO. Дані вимоги безпеки ніде не прописані.

5. Відсутні журнал вступного інструктажу та журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці, з підтвердженнями про проходження інструктажів з охорони праці працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (вилучені працівниками НПУ), чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці», пунктів 6.3, 6.10 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості; Щодо відсутності Журналу вступного інструктажу та Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, суд вказав про те, що станом на час проведення відповідачем позапланової перевірки, вказаний журнал вступного інструктажу та журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці позивачем не зміг бути наданий, оскільки такий було вилучені працівниками Національної поліції України, що не заперечується відповідачем та свідчить про відсутність порушення з охорони праці з боку позивача, однак в той же час під час проведення позапланової перевірки доказів на підтвердження цього надано не було.

7. Працівників не інформують про наявність на робочому місці небезпечних факторів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ), чим порушено вимоги статі 5 Закону України «Про охорону праці». У рішенні суду першої інстанції зазначено, що внаслідок нещасного випадку працівники ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 загинули, а відтак виконання позивачем пункту 7 оскаржуваного припису є неможливим у зв`язку із настанням смерті вказаних працівників. В подальшому ухвалою суд від 21 жовтня 2022 року про виправлення описок у судовому рішенні Закарпатський окружний адміністративний суд викреслив ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 із списку «померлих», що відповідно свідчить про можливість ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» поінформувати даних працівників про наявність на робочому місці небезпечних факторів. Крім цього, необхідність такого інформування для інших працівників підприємства також є обов`язковою. Виявлені порушення позивачем не спростовано. Апеляційний суд зазначає, що комісією спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 12 липня в ТДВ «Перечинський ЛXK» встановлено факт настання смерті потерпілого ОСОБА_2 , апаратника піролізу 6 розряду Цеху №3 БДР-1, всередині скрубера другого контуру охолодження вугілля, тобто в замкнутому просторі. Щодо зауважень на Акт перевірки, колегія суддів зазначає таке. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. 21 липня 2021 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Повх М.В. за результатами позапланової перевірки на ТДВ «Перечинський ЛXK» складено Акт №06/06-18, який підписано директором підприємства ОСОБА_9 із зауваженнями. 23 липня 2021 року генеральним директором ТДВ «Перечинський ЛXK» Лебедєвим О.О. надано зауваження на Акт №06/06-18. Дані зауваження приєднані до єдиної справи №360, так як є невід`ємною частиною Акта перевірки. Відповідно до статті 7 частини 7 Закону України № 877-V у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Згідно із пунктами 20-21 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Згідно зі статтею 7 частиною 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, падання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється в першу чергу за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Апеляційний суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020р. у справі №813/1790/18. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши оскаржене позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що Припис №06/06-18 від 21 липня 2021 року Управління Держпраці у Закарпатській області, винесений головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що оскаржуваний Припис відповідача є протиправним, а натомість вказують на те, що такий прийнятий відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання його протиправним та скасування не вбачається. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав. Щодо судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 268, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №260/3403/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 27.01.2023

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»