Ухвала ККС ВС № 750/9135/21

УХВАЛА 30 січня 2023 року м. Київ справа № 750/9135/21 провадження № 51-474ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року щодо неї. встановив: Засуджена ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою в якій вона порушує питання про перевірку судових рішень, ухвалених стосовно неї, у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу засудженою подано без додержання пунктів 1,4, 5 ч. 2 цієї статті. За п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції. Згідно ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак всупереч зазначеним вимогам закону касаційна скарга засудженого адресована до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду України. Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів в касаційній скарзі засудженої зводяться до не погодження з оцінкою доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, засуджена ОСОБА_4 в касаційній скарзі не покликається на порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК, та не конкретизує яких саме порушень допустився суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо неї, та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого судом рішення, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного рішення, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 374, 404, 409, 412-414, 419 цього Кодексу в їх взаємозв`язку. Також засудженою не вказано, які конкретно доводи апеляційних скарг (її та захисника) у порушення ст. 419 цього Кодексу належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив суд апеляційної інстанції та на які з них не надав відповіді. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону. Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Однак, як убачається з прохальної частини касаційної скарги, в ній викладено прохання про скасування оскаржуваних рішень та ухвалення нового вироку, яким необхідно перекваліфікувати її дії з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 1 ст. 119 КК та пом`якшити призначене їй покарання, тобто вимоги засудженої не конкретизовані та сформульовані без урахування положень ст. 436 КПК. З огляду на це, засуджена має чітко зазначити у прохальній частині касаційної скарги, яке саме рішення повинен прийняти Суд, з урахуванням положень вказаної статті. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу засудженої без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року щодо неї залишити без руху і надати їй строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3