LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801133/2844/22

від 27.01.2023 ·

Справа № 133/2844/22 Провадження № 33/801/81/2023 Категорія: 451 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, встановив: Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Не погодившись із вказаною постановою, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та застосувати максимальну міру покарання, наклавши стягнення на правопорушника в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності. У скарзі зазначає, що вказане у протоколі правопорушення є триваючим і було виявлено 23 листопада 2022 року уповноваженою законом посадовою особою на його виявлення та складання протоколу, а тому підстав закривати провадження у справі в суду першої інстанції не було. Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року за клопотанням ОСОБА_1 поновленому йому строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року. У судове засідання, призначене на 27 січня 2023 року, ОСОБА_2 не з`явилася, подала письмове заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та письмові пояснення, в яких просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін. Зазначила, що вказане в протоколі триваюче правопорушення було виявлено в дату постановлення рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду, тобто 28.06.2022, тому станом на 28.09.2022 закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП. Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові помилився у часі виявлення правопорушення і його характері, однак, прийшов до правильного висновку про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. ОСОБА_2 також вказала, що у зв`язку з перебуванням на засіданні Вінницької обласної ради на судове засідання до суду апеляційної інстанції з`явитися не може, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 просила проводити без її участі. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 . Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 листопада 2022 року, складеного головним спеціалістом відділу прав на доступ до інформації Департаменту моніторингу додержання інформаційних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Федусик Ю.В., під час перевірки за зверненням потерпілого ОСОБА_1 встановлено, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі №120/17692/21-а за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Підприємства про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність підприємства щодо ненадання точної, достовірної та повної письмової запитуваної інформації на запит ОСОБА_1 від 19.11.2021. Зокрема, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов таких висновків: - відповідь підприємства на пункти 1, 2, 3 запиту «не є відповіддю по суті запиту та вважається неправомірною відмовою в наданні інформації відповідно до положень ч.2 ст. 22 Закону № 2939-VI, а також не відповідає критеріям повноти, точності та достовірності»; - у відповіді на пункт 4 запиту «відповідачем не надано обґрунтованої та повної інформації, … та не обґрунтовано мотивів відмови в наданні такої інформації»; - відповідь на пункт 5 запиту «є поверхневою та не відображає повністю суть та зміст інформації, яку просив надати запитувач»; - інформація, надана на пункти 6 та 7 запиту «не є достовірною і точною, що свідчить про недотримання відповідачем обов`язку, встановленого п.6 ч.1 ст. 14 Закону №2939-VI, та порушення законних прав позивача». Листом підприємства від 26.10.2021 №626 за підписом директора підприємства ОСОБА_2 потерпілому не надано точну, достовірну та повну письмову запитувану інформацію на запит від 19.11.2021. Таким чином, у діях директора підприємства ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, а саме: надання недостовірної інформації. Частиною другою статті 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації У протоколі зазначено, що правопорушення вчинене 26.10.2021 за місцем роботи: вул. Незалежності, 75, м. Козятин, Вінницька обл., 22100; комунальне підприємство «Козятинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Козятинської міської ради» (а.с.6-9). До протоколу про адміністративне правопорушення додано лист директора КП «Козятинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Козятинської міської ради» Радогощиної Ю. від 26.10.2021 про надання відповіді на запит ОСОБА_1 (а.с.13). Отже, протокол про адміністративне правопорушення складено за те, що ОСОБА_2 надала у згаданому листі недостовірну інформацію. Суд першої інстанції, встановивши, що події, які стали підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_2 мали місце 26.10.2021 і на момент надходження адміністративного матеріалу до суду (30.11.2022) сплив строк накладення адміністративного стягнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрив провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. У ч. 2 ст. 38 КУпАП зазначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно ст.19 Конституції України суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Як встановлено судами з протоколу про адміністративне правопорушення, правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 , вчинено 26.10.2021, а відтак, суд першої інстанції вірно виходив з того, що на момент надходження адміністративного матеріалу до суду (30.11.2022) та на момент винесення оскаржуваної постанови (06.12.2022) закінчився строк накладення адміністративного стягнення, яке в даному випадку могло бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. За викладених вище обставин, викладені в письмових запереченнях ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 доводи з приводу дати виявлення правопорушення є хибними. Позиція з приводу триваючого характеру правопорушення не заслуговує на увагу, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 було складено саме за надання 26.10.2021 недостовірної інформації. У ч. 1 ст. 254 КУпАП зазначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол. Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. При розгляді адміністративного матеріалу, після оголошення суддею, яка справа підлягає розгляду, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, суд оголошує протокол про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 279 КУпАП). Згідно з положень ч. 1 ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, чи було вчинено адміністративне правопорушення. Проаналізувавши вказані норми, апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах того звинувачення, яке вказане в протоколі про адміністративне правопорушення, і не може відступити від цього звинувачення або змінювати його. У листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 N6802-0-4-13/11 зазначено, що КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте в теорії адміністративного права триваючим визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. З огляду на те, що ОСОБА_2 інкримінується надання нею 26.10.2021 недостовірної інформації на запит, очевидним є те, що правопорушення, про яке йдеться у протоколі, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме 26.10.2021, тому таке правопорушення не можна вважати триваючим. У судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , на запитання головуючого судді чому він вважає правопорушення, яке вказане в протоколі про адміністративне правопорушення, триваючим, останній пояснив, що надання недостовірної запитуваної інформації і ненадання такої інформації взагалі це одне і те ж поняття, а отже, однаковими є і правопорушення. Вказана позиція апелянта є хибною, оскільки з огляду на зміст ч.2 ст.212-3 КУпАП, порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації» є: - необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; - ненадання відповіді на запит на інформацію; - ненадання інформації; - неправомірна відмова в наданні інформації; - несвоєчасне або неповне надання інформації; - надання недостовірної інформації. Отже, вказана норма містить конкретне розмежування об`єктивної сторони кожного правопорушення. У протоколі чітко зазначено суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин, а саме що у діях директора Підприємства ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП надання недостовірної інформації. Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно застосував наслідки закінчення строку накладення адміністративного стягнення та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 7 ст. 247 КУпАП. Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Сало

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»