Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/643/22

Справа № 149/643/22 Провадження № 22-ц/801/118/2023 Категорія: 23 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В.О. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2023 рокуСправа № 149/643/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С., секретар судового засідання Куленко О. В. учасники справи: позивач Хмільницька міська рада Вінницької області, відповідач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2022 року про відмову у задоволенні заяви про зміну заходів забезпечення позову, постановлену у складі судді Вергелеса В. О. в м. Хмільник, дата складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення,- в с т а н о в и в: 06 квітня 2022 року Хмільницька міська рада Вінницької області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за фактичне землекористування, у якій висувала вимогу про стягнення з ОСОБА_1 збитків нанесених місцевому бюджету Хмільницької міської ради внаслідок неодержання нею доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 75 636, 68 гривень (а. с. 3 13, т. 1 ). Ухвалою суду від 30 травня 2022 року у цій справі (№ 149/643/22) вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 в межах ціни позову 75 636, 68 гривень (а. с. 94 95 т. 1). 06 квітня 2022 року Хмільницька міська рада звернулась із позовом до ОСОБА_1 , з вимогою про стягнення збитків нанесених місцевому бюджету Хмільницької міської ради внаслідок неодержання нею доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 87 131, 73 гривень (а. с. 1 11 т.2). Ухвалою суду від 31 травня 2022 року у цій справі (№ 149/644/22) вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 - на нерухоме майно ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в межах ціни позову 87 131, 73 гривень (а.с. 91 т. 2). 06 квітня 2022 року Хмільницька міська рада звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 , з вимогою про стягнення збитків нанесених місцевому бюджету Хмільницької міської ради внаслідок неодержання нею доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 204 134, 47 гривень (а. с. 1 11 т.3). Ухвалою суду від 25 травня 2022 року у цій справі (№ 149/645/22) вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: гаражу "А", прибудови до гаражу "а", прибудови "а1", оглядової ями "о/А", оглядової ями "о1/А", загальною площею 606,3 кв.м.; диспетчерської "Б", прибудови "б", загальною площею 73,6 кв.м.; огорожі № 1; водонапірної башти № 2 (а.с. 82 т.3). Ухвалою суду від 11 серпня 2022 року цивільну справу № 149/643/22 об`єднано в одне провадження зі справами № 149/644/22 та № 149/645/22, підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 42 т.4). 20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 30 травня 2022 року у справі № 149/643/22. Висувала вимогу змінити заходи забезпечення позову з "арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 в межах ціни позову 75 636, 68 гривень" на "арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: гаражу "А", прибудови до гаражу "а1", прибудови "а1", оглядової ями "о/А", оглядової ями "о1/А", загальною площею 603,3 кв.м.; диспетчерської "Б", прибудови "б", загальною площею 73,6 кв.м.; огорожі № 1; водонапірної башти № 2 в межах ціни позову 75 636, 68 гривень" (а.с. 90 93 т. 4). Клопотання обгрунтувала тим, що відповідно до довідки ПП "Земля і право" вартість нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 2 175 680 гривень, що в 5 разів перевищує розмір загальних позовних вимог у сумі 366 902 грн 88 коп., тобто повністю забезпечує позов. Крім того, зазначала, що залишаються чинними і заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами суду від 31 травня 2022 року та 25 травня 2022 року. Вартість 1 кв.м. нежитлових вбудованих приміщень для використання у комерційних цілях (середнє значення вартості), станом на 12 жовтня 2022 року: ресторан "Стара фортеця" ( АДРЕСА_2 ) становить 20 000 гривень; склад ( АДРЕСА_1 ) становить 3 200 гривень Зміна заходу забезпечення позову є необхідним, оскільки наслідок воєнної агресії російської федерації проти України, стало досить небезпечно проживати у м. Києві, тому вона має намір відчужити квартиру, яка належить їй на праві власності, проте чинність арешту перешкоджає їй вільно розпоряджатись своєю власністю. Вважає, що оскільки вартість іншого нерухомого майна повністю забезпечує весь розмір вимог позивача, тому необхідність у чинності арешту на все нерухоме майно відпала. Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 30 травня 2022 року у справі № 149/643/22. Постановляючи таку ухвалу, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для зміни заходів забезпечення позову, враховуючи обставини справи та зміст заявлених позовних вимог. Не погодившись з такою ухвалою, 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, та постановити нову, якою її заяву задовольнити. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в межах цієї справи є чинними три ухвали місцевого суду, однією з яких накладено арешт на все нерухоме майно, а іншими на окремо визначене майно відповідача, тоді як предметом спору (в результаті об`єднання справ в одне провадження) є стягнення коштів за користування земельними ділянками у загальній сумі 366 902 грн 88 коп. Відповідно до довідки ПП "Земля і право" від 12.10.2022 року вартість нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачу розташованого за адресою АДРЕСА_1 , яке відповідач пропонувала для заміни забезпечення, становить 2 175 680 гривень, що в 5 разів перевищує розмір загальних позовних вимог (366 902 грн 88 коп.), тобто повністю забезпечує позов. Вважає, що в даному випадку жодних підстав для відмови у зміні заходу забезпечення позову не існувала, оскільки заміна заходів забезпечення нічим не порушуватиме прав особи, яка звернулась до суду, суд першої інстанції ототожнив «скасування заходів забезпечення», що передбачено ст. 158 ЦПК України із «заміною заходів забезпечення», що передбачено ст, 156 ЦПК України, які є різними процесуальними категоріями. Зазначає, що залишення чинним арешту на все нерухоме майно відповідача обмежує її права, перешкоджає вільно розпоряджатись своєю власністю. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, у строк встановлений апеляційним судом, Хмільницька міська рада не скористалась. В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Кучерява І. П. підтримала подану апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, представник Хмільницької міської ради Буликова Н. А. заперечила проти апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просила залишити без змін. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків: Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В частині 1 статті 150 ЦПК України закріплено перелік видів забезпечення позову, одним із яких є накладення арешту на майно. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. Згідно з частинами першою - третьою статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Хмільницька міська рада Вінницької області при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_1 збитки нанесені місцевому бюджету Хмільницької міської ради внаслідок неодержання нею доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 75 636, 68 гривень (а. с. 3 13, т. 1 ). Підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 в межах ціни позову 75 636, 68 гривень (а. с. 94 95 т. 1), було те, що невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, суд першої інстанції не навів мотивів такої відмови, обмежившись загальною фразою, що з огляду на обставини справи та зміст позовних вимог, підстави для зміни забезпечення позову відсутні. Судом першої інстанції не враховано, що за змістом клопотання ОСОБА_1 , вона фактично просила замінити один захід забезпечення позову накладення арешту на нерухоме майно в межах ціни позову 75 636, 68 гривень, на інший накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: гаражу "А", прибудови до гаражу "а1", прибудови "а1", оглядової ями "о/А", оглядової ями "о1/А", загальною площею 603,3 кв.м.; диспетчерської "Б", прибудови "б", загальною площею 73,6 кв.м.; огорожі № 1; водонапірної башти № 2 в межах ціни позову 75 636, 68 гривень" (а.с. 90 93 т. 4). В підтвердження вартості майна вказаного об`єкту нерухомості заявником надано довідку від 12.10.2022 року ПП «Землі і право» (Сертифікат об`єкта оціночної діяльності № 395/20 від 20.05.2021 року), однак судом першої інстанції не було досліджено цей доказ, з якого вбачається, що вартість запропонованого об`єкту нерухомості належного відповідачу на праві власності, значно перевищує ціну позову, в забезпечення якого накладено оскаржуваний арешт. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна (Постанова ВС від 27 серпня 2020 року у справі № 638/18499/18), що не позбавляє відповідача у даній справі права подати суду відповідне клопотання. Вказане також узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 04 грудня 2019 року у справі № 756/11258/17, постановою від 11 грудня 2019 року у справі № 207/4524/18, ухвалою від 27 липня 2018 року у справі № 545/725/18-ц. Апеляційний суд зауважує, що у цій справі три провадження об`єднано в одне, однак при вирішенні клопотання про зміну заходу забезпечення позову судом першої інстанції не дано оцінки тому, що ухвалою суду від 31 травня 2022 року у справі № 149/644/22 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: ресторан "Стара Фортеця", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в межах ціни позову 87 131, 73 гривень (а. с. 91 т. 2); а ухвалою суду від 25 травня 2022 року у справі № 149/645/22 накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: гаражу "А", прибудови до гаражу "а", прибудови "а1", оглядової ями "о/А", оглядової ями "о1/А", загальною площею 606,3 кв.м.; диспетчерської "Б", прибудови "б", загальною площею 73,6 кв.м.; огорожі № 1; водонапірної башти № 2 (а.с. 82 т.3), відносно якого і подано ці позови. І лише оскаржуваною ухвалою від 30 травня 2022 року у цій справі № 149/643/22 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно належне ОСОБА_1 в межах ціни позову 75 636, 68 гривень (а. с. 94 95 т. 1), що свідчить про неспівмірність застосування даного заходу забезпечення, та безпідставно приводить до того, що відповідач маючи у власності нерухоме нежитлове майно, загальна вартість якого значно перевищує ціну позову, після об`єднання позовних вимог, не може вільно розпоряджатись належним їй житлом. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. З урахуванням ціни позову, відомостей про ринкову вартість належних відповідачу нежитлових приміщень, забезпеченості інтересів позивача у разі задоволення його вимог та при виконанні рішення суду, а також прав відповідача, яка має право розраховувати на обмеження її прав як власника у обсязі, що є необхідним для забезпечення виконання рішення суду про задоволення позову, апеляційний суд виснує, що клопотання ОСОБА_1 про заміну заходів забезпечення позову підлягає до задоволення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням викладеного, ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2022 року про відмову у задоволенні цього клопотання слід скасувати (п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України). На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2022 року скасувати, прийняти нову: Клопотання ОСОБА_1 задовольнити. Замінити заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2022 року (справа № 149/643/22), а саме: з «накласти арешт на нерухоме майно в межах ціни позову 75 636, 68 гривень», на «накласти арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: гаражу "А", прибудови до гаражу "а1", прибудови "а1", оглядової ями "о/А", оглядової ями "о1/А", загальною площею 603,3 кв.м.; диспетчерської "Б", прибудови "б", загальною площею 73,6 кв.м.; огорожі № 1; водонапірної башти № 2, в межах ціни позову 75 636, 68 гривень". Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. Ю. Береговий О. С. Панасюк Повне судове рішення складено 27 січня 2023 року.