Ухвала КАС ВС № 9901/506/21

УХВАЛА 19 січня 2023 року м. Київ справа №9901/506/21 адміністративне провадження №П/9901/506/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., за участю: секретаря судового засідання Грабовської Т.О., учасників справи: позивача - ОСОБА_1 , за відсутності відповідача та його представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: 09 грудня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України, у якій позивачка просила: визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо невидання указу про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду міста Києва за поданням Вищої ради правосуддя про призначення судді на посаду від 07 вересня 2021 року № 83/0/12-21; зобов`язати Президента України видати Указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду міста Києва за поданням Вищої ради правосуддя про призначення судді на посаду від 07 вересня 2021 року № 83/0/12-21. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду. Відповідач позов не визнав, скористався наданим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правом та надав відзив, який надійшов до суду касаційної інстанції 04 січня 2022 року. У вказаному відзиві відповідач зазначив, що позов необхідно залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України, оскільки позивачкою пропущено строк звернення з позовом до суду. 11 січня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли додаткові пояснення щодо строку звернення до суду від позивачки, у якому заявниця зазначає, що 23 листопада 2021 року в її інтересах були направлені адвокатські запити до: 1) Вищої ради правосуддя щодо надання інформації про дату направлення до Офісу Президента України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду міста Києва; 2) до Офісу Президента України щодо надання інформації про дату надходження подання Вищої ради правосуддя про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду міста Києва та причину порушення строків видання указу Президентом України про призначення на посаду судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 Також позивачка зазначає, що згідно з інформацією, зазначеною у листі Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2021року № 28505/0/9-21 у відповідь на адвокатський запит, вона дізналася, що за результатами ухвалення рішення Вища рада правосуддя від 31 серпня 2021 року № 1900/0/15-21 внесла Президентові України подання про призначення судді на посаду від 07 вересня 2021 року № 83/0/12-21, яке супровідним листом від 07 вересня 2021 року № 26018/0/9-21 направлене до Офісу Президента України. Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, пояснила, що пройшла визначені законом процедури призначення на посаду судді безстроково. Також наголосила, що з достеменно невідомих причин Президент України, вже протягом тривалого часу не розглядає подання Вищої ради правосуддя. Водночас з особистих неофіційних джерел, їй відомо, що ймовірно, заступник Керівника Офісу Президента України не візує проєкт указу та не передає його на підпис Президенту України. Вважає, що за період, з моменту надходження подання Вищої ради правосуддя до Офісу Президента минуло більше року, відповідно, був час для підготовки проєкту та підпису Указу, про що опосередковано свідчать Укази стосовно інших суддів, які проходили співбесіду одночасно або пізніше за неї. На додаткові питання суду позивачка не надала більш змістовних пояснень щодо ймовірного перешкоджання проходження та потрапляння відповідного проєкту Указу на підпис Президенту України. Водночас позивачка наголошувала на відсутності підстав для витребування будь-яких додаткових доказів та вчинення інших процесуальних дій, оскільки наявних доказів, на її переконання, достатньо для розгляду справи. Також наголошувала на необхідності дотриманні строків розгляду справи та ухваленні рішення на підставі наявної у суду інформації. Розгляд справи неодноразово відкладався, передусім у зв`язку із неявкою представника відповідача та витребуванням судом додаткових доказів. У судове засідання 19 січня 2023 року представник відповідача знову не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. З урахуванням думки позивачки та вимог частини третьої статті 205 КАС України, суд вирішив розглядати справу за відсутності відповідача. Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частина третя статті 2 КАС України в якості основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначає у тому числі верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, розумність строків розгляду справи судом. Предметом спору у цій справі є бездіяльність Президента України щодо невидання Указу Президента України про призначення позивачки на посаду судді Господарського суду м. Києва на підставі подання Вищої ради правосуддя, яке скероване листом від 07 вересня 2021 року № 26018/0/9-21. Колегія суддів враховує, що згідно із частиною третьою статті 79 КАС України відповідач повинен надати суду докази разом із поданням відзиву. Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. 04 січня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний представником - Савіним С., у якому ставиться питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 з підстав визначених пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України. Із посиланням на приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, відповідач зазначив, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Ухвалою суду від 28 липня 2022 року відмовлено у задоволені клопотання представника Президента України про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. У встановленому порядку ухвала суду від 28 липня 2022 року направлена відповідачу, проте іншого відзиву або пояснень по суті справи останній не надав. Отже, в матеріалах справи наявний лише відзив № 08/2-04/477 від 29 грудня 2021 року із позицією відповідача щодо строку звернення позивачем до суду. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Водночас відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Отже, в контексті предмета спору та приписів статей 2, 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, суд має вживати заходів щодо повно і всебічно з`ясування обставин необхідних для розгляду справи. На виконання зазначених норм, судом вживались заходи щодо повного об`єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у відповідача доказів щодо надання відповідей на запит та отримання подання Вищої ради правосуддя. Так, на виконання ухвали суду від 29 вересня 2022 року відповідач надав копію листа Вищої ради правосуддя № 26018/0/9-21 від 07 вересня 2021 року, зареєстрованого 09 вересня 2021 року за вх. № 139/49271-02; копію подання Вищої ради правосуддя № 83/0/12-21 від 07 вересня 2021 року, зареєстрованого 09 вересня 2021 року за вх. №139/49272-01. Водночас, з урахуванням вищенаведеного правового регулювання, суд не зв`язаний лише доказами, які надані учасниками, та у разі необхідності має вживати заходів щодо витребування доказів з метою повного та всебічного з`ясування обставин. Колегія суддів враховує думку позивачки, яка вважає, що відсутні підстави для витребування доказів. Проте, на переконання суду, повне та всебічне встановлення обставин справи превалює над незначним відтермінуванням розгляду справи. Згідно з інформацією, зазначеною у відповіді заступника Керівника Офісу Президента України від 30 листопада 2021 року № 45-01/25000, подання надійшло до Офісу Президента України 09 вересня 2021 року та перебуває на опрацюванні. Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436/2019 затверджене Положення про Офіс Президента України (далі Положення № 436). Відповідно до пункту 3 Положення № 436 основними завданнями Офісу Президента України є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень. Згідно з пунктом 4 Положення № 436 Офіс Президента України відповідно до покладених на нього завдань опрацьовує і подає на підпис Президентові України проєкти указів, розпоряджень Президента України, інших документі Отже, для повного всебічного розгляду справи, суду потрібна інформація щодо результатів опрацювання та надходження подання до відповідача. На підставі наведених положень процесуального закону, а також, беручи до уваги предмет спору, характер спірних правовідносин, аргументи сторін, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи і з`ясування всіх обставин, які підлягають встановленню, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у відповідача та Офісу Президента України інформації щодо опрацювання та, за наявності, наслідків опрацювання подання Вищої ради правосуддя № 83/0/12-21 від 07 вересня 2021 про призначення судді ОСОБА_1. на посаду. Водночас Верховний Суд наголошує, що належним підтвердженням факту отримання судом доказів може бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, тощо. Для виконання ухвали, суд вважає за необхідне встановити строк для надання доказів до 08 лютого 2023 року. Також, в контексті предмета спору, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання про залучення до участі у справі Вищої ради правосуддя як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, з огляду на таке. Загальновідомо, що питання дотримання строків призначення суддів неодноразово виникало у професійному середовищі та судовій практиці, у тому числі як чинник впливу на виконання своїх функцій судовою владою загалом. На підставі частини першої статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідно до частини першої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Згідно із статтею 131 Конституції України, Вища рада правосуддя є конституційним органом до повноважень якої, у тому числі (…), відноситься внесення подання про призначення судді на посаду. Водночас Закон України «Про Вищу раду правосуддя» визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя. Згідно із цим Законом Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. Отже, у контексті предмета спору, з урахуванням вищенаведених обставин, повноваження Президента України та Вищої рада правосуддя щодо формування суддівського корпусу та забезпечення незалежності судової влади є одним гарантій забезпечення загального механізму демократичного суспільства - системи стримувань та противаг. Частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Колегія суддів вважає, що дотримання законодавства в процесі призначення судді на посаду впливає на формування якісного складу судової влади, безпосередньо пов`язано із реалізацією Вищою радою правосуддя її конституційних та визначених законом функцій та є невід`ємною частиною дотримання принципу незалежності суддів. За сталою судовою практикою треті особи можуть бути залучені за ініціативою суду. За приписами частини 2 статті 49 КАС України вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Частиною п`ятою статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, у якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Керуючись статтями 2, 9, 49, 78, 79, 80, 173 КАС України, Суд У Х В А Л И В: Витребувати у Президента України та Офісу Президента України інформацію щодо стану розгляду подання Вищої ради правосуддя про призначення судді ОСОБА_1. на посаду від 07 вересня 2021 року № 83/0/12-21 та рух цього подання з дати надходження до Офісу Президента України до часу отримання цієї ухвали. Встановити строк для виконання цієї ухвали до 08 лютого 2023 року. Залучити Вищу раду правосуддя до участі у справі № 9901/506/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача. Запропонувати Вищій раді правосуддя надати до наступного судового засідання у справі свої пояснення по суті спору. Направити Вищій раді правосуддя копію позовної заяви та цю ухвалу про залучення. Ухвала не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи. Повний текст ухвали складено 23 січня 2023 року. Головуючий суддя: С.М. Чиркін Судді: А.А. Єзеров Я.О. Берназюк В.М. Кравчук Н.В. Коваленко