Постанова Полтавський апеляційний суд № 631/323/21
від 20.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 631/323/21 Номер провадження 33/814/524/23Головуючий у 1-й інстанції Пархоменко І.О. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2023 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем Журою Н.Л., за участю особи , що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Майбороди С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційні скарги ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Майбороди С.С на постанову судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, номер картки платника податків НОМЕР_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в: Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.). Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 454 грн. 00 коп. судового збору. Згідно з постановою судді, 30.03.2021 близько 19:15 години в смт Нова Водолага по вул. Г. Донця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольцваген державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, млява мова), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала Не погодившись з вказаним рішенням суду , його оскаржили особа , що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокат Майборода С.С. ОСОБА_1 і в його інтересах адвокат Майборода С.С. в апеляційних скаргах просить постанову скасувати та закрити провадження в цій справі за відсутністю події і складу адмінправопорушення . На переконання принесених апеляцій апелянти вказують , що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував , матеріали щодо нього складені з численними порушеннями , а долучений до матеріалів диск з відеозаписом не відповідає вимогам Інструкції із застосування підрозділами поліції технічних приладів. Посилаються апелянти також і на відсутність направлення на огляд на стан сп`яніння і на те , що суд не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_2 . Стверджують апелянти , що порушеннями є розгляд справи без участі в судовому засіданні особи , що склала протокол , а покази свідків не можуть бути покладені в основу рішення , оскільки вони не допитувалися в судовому засіданні, атому не сприймалися безпосередньо. Не погоджуються апелянти з висновком суду першої інстанції , що оформлення направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я у випадку відмови від проведення огляду на зупинки не є обов`язковим. Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду В судовому засіданні адвокат та особа , що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційні скарги підтримали та просили задовольнити з наведених в них підстав. Мотиви суду Вивчивши матеріали провадження , заслухавши особу , що притягується до адміністративної відповідальності та його адвоката , перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд доходить до таких висновків. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за яке він підданий адміністративному стягненню , за обставин викладених у постанові , є обгрунтованими , відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами , які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Так , визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП , суддя суду першої інстанції послався на докази , які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 446244 від 30.03.2021 року, відповідно до якого 30.03.2021 близько 19:15 години в смт Нова Водолага по вул. Г. Донця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, невнятна річ), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 2); -письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , надані поліцейському СРПП ВП № З ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшому сержанту поліції Петрухнову К. В., де вказано, що 30.03.2021 у якості свідка її було залучено при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. У її присутності водій авто марки Фольваген 1994р.в., номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 від проходження на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовивися (а. с. 4); -письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , надані поліцейському СРПП ВП № З ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшому сержанту поліції Петрухнову К. В., де вказано, що 30.03.2021 у якості свідка його було залучено при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. В його присутності водій авто марки Фольваген 1994 р.в. номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 від проходження на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився (а. с. 5). Оцінивши зазначені докази суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З такими висновками погоджується апеляційний суд і доводи апеляцій адвоката та особи , що притягується до адміністративної відповідальності , вказаних висновків не спростовують. Так , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи доводи апеляцій , що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. З переглянутого відеозапису фіксації подій встановлено , що водій транспортного засобу марки Фольваген 1994 р.в. номерний знак НОМЕР_2 був зупинений працівниками патрульної поліції у зв`язку з Порушеннями правил дорожнього руху , які в подальшому послугували підставою для складання протоколу за ч. 6 ст. 121 КУпАП ( а.с. 8). В подальшому у водія під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп`яніння , після чого йому й було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Також , із переглянутого відео вбачається , що із переднього пасажирського сидіння встає жінка , що спростовує версію апелянтів про те , що першочергово ОСОБА_1 в зупиненому транспортному засобі сидів за пасажирським сидінням , а потім пересівся на місце водія. При цьому згідно з відеозаписом , жодний заперечень водій ОСОБА_1 з приводу того , що він не керував транспортним засобом, не висловлював. Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також підтверджується показами самого свідка ОСОБА_2 , що пояснив, що 30 березня 2021 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 446244 щодо ОСОБА_1 він присутній не був, бо саме у той час пішов за своєю машиною. Погоджується апеляційний суд з висновками суду першої інстанції що відсутність в матеріалах справи письмового направлення на медичний огляд на стан сп`яніння не є суттєвим процесуальним порушенням , який слугує підставою для визнання наявних доказів недопустимим та скасування постанови щодо ОСОБА_1 . Так , санкція статті 130 КУпАП передбачає дві самостійні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності: - за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; - за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з тим , із переглянутого відеозапису вбачається , що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння не тільки на місці зупинення, а також у закладі охорони здоров`я. Згідно з визначеного законом алгоритму дій працівників патрульної поліції , у разі відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі , повноважна особа складає протокол про адмінправопорушення. Обов`язковості оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду на місці зупинення, законодавством не передбачено. Непереконливими є доводи апелянтів про те , що протокол серії ДПР18 № 446244 від 30.03.2021 року, складений з численними порушеннями та взагалі не може бути доказом вчинення правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так , протокол серії ДПР18 № 446244 від 30.03.2021 року, складений щодо водія ОСОБА_1 має заповненні усі необхідні графи , суть правопорушення в ньому викладена чітко , він підписаний поліцейським , який його склав і особою , яка притягається до адміністративної відповідальності , оформлений чітко і розбірливо , а отже складений відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції , затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376. Будь-який порушень , допущений під час його складання апеляційним судом не встановлено. Крім того , в основу рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , покладено і ніші докази , яким суд надав оцінку та обсяг яких у взаємозв`язку є достатнім для визнання особи винуватою . Не встановлено апеляційним судом також будь-яких процесуальних порушень чи неповноти розгляду , які , на переконання апелянтами , допущені судом першої інстанції. Так , КУпАП не передбачено обов`язку розглядати провадження за ст. 130 КУпАП з обов`язковою участю особи , що склала протокол і відповідне клопотання стороною захисту в суді першої інстанції не заявлялося. Так саме не передбачено і обов`язковий безпосередній допит в судовому засіданні , свідків відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З огляду на викладене , апеляційний суд приходить до висновку , що суддя суду першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини по справі та обґрунтувавши їх належними і допустимими доказами, постановив законне та обґрунтоване судове рішення про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею і доводи апеляційних скарг не спростовують цих висновків. При цьому , більшість доводів апеляційних скарг були , висловлені особою , відносно якої складено протокол і його адвокатом в суді першої станції і суд надав їм вичерпні відповіді з якими повністю погоджується апеляційний суд. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням положень ст.33 КУпАП. Істотних порушень вимог законодавства про адміністративні правопорушення , які були б допущені суддею суду першої інстанції , апеляційним судом не встановлено. Отже апеляційні скарги ОСОБА_1 та його адвоката слід залишити без задоволення , а постанову судді щодо ОСОБА_1 - без змін. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги особи , що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Майбороди С.С. залишити без задоволення , а постанову судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін; Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Рябішин