Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 344/11200/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 344/11200/22 пров. № А/857/16842/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Святецького В. В., з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2022 року (прийняте у м. Івано-Франківську суддею Польською М. В.; дата складення рішення у повному обсязі не вказана) в справі № 344/11200/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із вказаним позовом та просив скасувати постанову інспектора з рекрутингу відділу кадрового забезпечення Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Дем`яник Ю. В. у справі про адміністративне правопорушення від 03.09.2022 серії БАД № 155277, якою на нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), було накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а інспектор застосував невірну правову кваліфікацію правопорушення; також постанова винесена не уповноваженою на це особою. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви. Також зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було проігноровано процесуальні вимоги, зокрема, суд не повернув відзив відповідача на позов, не залишив його без розгляду і не зобов`язав відповідача надати всі перелічені у відзиві додатки, при тому, що у надісланому йому відзиві були відсутні додатки і зокрема відсутній диск з відеозаписом. Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося. Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як видно із оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 155277 від 03.09.2022, що складена інспектором з рекрутингу відділу кадрового забезпечення Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дем`яник Ю. В., ОСОБА_1 03.09.2022 о 13 год. 27 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Шпитальній, 2, керуючи належним йому транспортним засобом «КІА Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», припинив рух автомобіля в зоні дії цього знаку, порушивши вимогу пункту 8.4.г ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи, що така прийнята неправомірно, ОСОБА_1 оскаржив її до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії 03.09.2022 серії БАД № 155277 є правомірна, прийнята посадовою особою відповідача в межах своїх повноважень, а вимоги позову не доведені перед судом. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно з підпунктом 8.4.в ПДР заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Відповідно до розділу 33 ПДР України знак 3.34 «Зупинка заборонена» є заборонним знаком, згідно якого забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Як зазначено вище, ОСОБА_1 03.09.2022 о 13 год. 27 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Шпитальній, 2, керуючи належним йому транспортним засобом «КІА Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» та припинив рух автомобіля в зоні дії цього знаку. За приписами частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення вказаного порушення позивачем підтверджується наданим відповідачем відеозаписом з нагрудної камери, а також фото фіксацією правопорушення. Із цього відеозапису також видно, що позивач під час складення посадовою особою відповідача постанови про накладення адміністративного стягнення вчиненого порушення не заперечував. Окрім того, як видно з долучених схем (наявної вулиці, дорожніх знаків, схеми організації дорожнього руху та наявної за декілька метрів зони для стоянки транспортних засобів), позивач порушив ПДР в частині зупинки власного автомобіля в зоні дії знаку «Зупинку заборонено», маючи можливість залишити автомобіль в зоні для паркування транспортних засобів (стоянці), яка знаходиться по правій стороні на вул. Шпитальній, тобто поруч місця вчинення правопорушення. Також, в`їзд на вул. Шпитальну можливий тільки зі сторони вул. Дністровської, що також підтверджується долученим відеозаписом. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. На підтвердження повноважень особи, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення, окрім пояснень представника відповідача в судовому засіданні, судом була долучена посадова інструкція інспектора рекрутингу відділу кадрового забезпечення Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції та доручення № 7 від 07.05.2022 про організацію навчання та початку несення служби велопатруля УПП. Вказане дає підстави вважати, що інспектор Дем`яник Ю. В. (працівник Управління патрульної поліції) діяла в межах своїх повноважень, а тому доводи апелянта в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують. Щодо покликань апелянта про зазначення в постанові про накладення адміністративного стягнення пункту 8.4.г ПДР замість пункту 8.4.в ПДР колегія суддів зазначає, що таке помилкове зазначення в постанові не змінює кваліфікації дій особи за частиною першою статті 122 КУпАП, при тому, що описова частина цієї постанови містить детальний виклад вчиненого правопорушення. З приводу доводів апелянта про допущення судом першої інстанції під час розгляду адміністративної справи процесуальних порушень (суд не повернув відзив відповідача без розгляду та не зобов`язав відповідача надати позивачу всі додатки до відзиву) колегія суддів зазначає таке. Відповідно до приписів статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права . Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Проте, апелянтом належним чином не обґрунтовано і судом не встановлено, що вказане призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, колегія суддів відхиляє як безпідставні, такі, що не впливають на законність судового рішення, покликання апелянта на допущені судом процесуальні порушення. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2022 року в адміністративній справі № 344/11200/22 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 20 січня 2023 року. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду