Постанова 4856 № 240/10456/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10456/22 Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Любов Анатоліївна Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 18 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправним та скасувати акт №3 від 19.04.2022 №1 форми Н-1 (НПВ) розслідування нещасного випадку, який стався 25.02.2021 близько 16:00 год зі старшим інспектором ГКЗ РПОО ГУНП в Житомирській області майором поліції Поліщук К.К.; - зобов`язати комісію з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Житомирській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25.02.2021 близько 16:00 год зі старшим інспектором ГКЗ РПОО ГУНП в Житомирській області майором поліції ОСОБА_1 та прийняти рішення у відповідності до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 з врахуванням висновку суду. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Житомирській області №3 від 19.04.2022 №1 форми Н-1 (НПВ) розслідування нещасного випадку. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25.02.2021 близько 16:00 год зі старшим інспектором ГКЗ РПОО ГУНП в Житомирській області майором поліції ОСОБА_1 та прийняти рішення у відповідності до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, з врахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області. У відшкодуванні витрат на правничу допомогу відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що нещасний випадок з позивачем стався при виконанні нею службових обов`язків. При цьому, настання нещасного випадку з необережності не змінює даного факту. В частині щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких: позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та прийняти в цій частині нову постанову щодо стягнення таких витрат, а відповідач просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що в Акті виконаних робіт сторонами погоджено, що оплата послуг повинна бути здійснена в готівковій формі протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили. Відповідач в обґрунтування своєї апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач під час травмування не виконувала ні завдань поліції, покладених на поліцейського статтею 2 Закону України "Про Національну поліцію" ні основних повноважень поліції, передбачених ст. 23 цього закону. Крім того вказано, що позивач повідомила про нещасний випадок свого керівника лише 07.04.2022. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позивачем не надано суду документів, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, також не надано будь-яких доказів щодо витрати часу на формування позову. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 31.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_1 працює на посаді старшого інспектора групи кадрового забезпечення роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Житомирській області. 25.02.2021 близько 16:00 з ОСОБА_1 стався нещасний випадок. 07.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до ГУНП в Житомирській області з рапортом, в якому просила провести розслідування нещасного випадку, який стався з нею 25.02.2021. На виконання вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 ГУНП в Житомирській області 14.04.2022 видано наказ №272 про призначення комісії та проведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем. За результатами проведеного розслідування нещасного випадку комісією складено акт № 3 від 19.04.2022 форми Н-1 (НПВ), згідно якого нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Згідно вказаного акту, комісією встановлено такі обставини: 25.02.2021 близько 16:00 старший інспектор ГКЗ РПОО ГУНП в Житомирській області майором поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на роботі за адресою м.Житомир, вул.Богдана Хмельницького,44, виходячи з власного службового кабінету з власної необережності, перечепившись ногою за дверний поріг впала та вдарилась головою об підлогу. Цього ж дня майор поліції ОСОБА_1 звернулась до травмпункту КП "Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка" ЖМР зі скаргами на головний біль, нудоту, головокружіння та була госпіталізована до травматологічного відділення, де перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ЗЧМТ. Струс головного мозку, Забій м`яких тканин, підшкірна гематома тім`яної ділянки справа. Описані події підтверджуються: - поясненнями позивача, про те, що 25.02.2021 близько 16:00, перебуваючи на робочому місці та виконуючи службові обов`язки, вона взяла документи, які потрібно було підписати у командира підрозділу та виходячи з кабінету спіткнулась через поріг, впала, вдарившись головою об стіну; - поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують свідчення позивача; - випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1316 ОСОБА_1 , листком непрацездатності серії АКА №689819. Комісією, було встановлено, що вид події та причини настання нещасного випадку - падіння потерпілого поліцейського, психофізіологічною причиною нещасного випадку є особиста необережність потерпілого поліцейського. Не погоджуючись із даним висновком, позивач звернулась з даним позовом до суду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до статті 14 Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ (далі Закон №2694-ХІІ) працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 22 Закону №2694-ХІІ передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Відповідно до статті 22 Закону №2694-ХІІ, абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2019 №337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ №705 від 05.10.2020, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі - Порядок №705). Згідно пункту 3 розділу І Порядку № 705 нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського. Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції. Пунктом 6 розділу І Порядку № 705 передбачено, що строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 705 про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові. Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2). Обов`язки комісії (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку визначені пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №

705. Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є: 1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час; 2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком. Водночас пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №705 встановлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є: 1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію"; 2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом); 3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком; 4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку). Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 обіймає посаду старшого інспектора з кадрового забезпечення РПОП ГУНП в Житомирській області, є майором поліції. Відповідно до посадової інструкції, затвердженої командиром РПОП ГУНП в Житомирській області підполковником поліції Ю.Іванюком 28.01.2021, позивач безпосередньо відповідає за стан дисципліни та законності, профілактики злочинних, корупційних діянь та інших протиправних дій серед особового складу роти, кадрове забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділу та проведення виховної роботи. При цьому матеріалами справи підтверджується, що нещасний випадок стався близько 16 год, тобто у робочий час; на виході із кабінету, де знаходиться робоче місце позивача; під час виконання своїх посадових обов`язків щодо підготовки документів, пов`язаних із кадровим забезпеченням та їх підписанням у керівника органу поліції (дана обставина не спростована відповідачем). Отже нещасний випадок з позивачем стався при виконанні нею службових обов`язків. При цьому, настання нещасного випадку з необережності не змінює даного факту. Вказане спростовує доводи відповідача про те, що позивач під час травмування не виконувала ні завдань поліції, ні основних повноважень поліції. При цьому за результатами розслідування нещасного випадку не було встановлено інших обставин, передбачених підпунктами 2-4 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №705. Доводи відповідача про те, що позивач повідомила про нещасний випадок свого керівника лише 07.04.2022 суд відхиляє, оскільки згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок комісії з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що викладений у акті №3 від 19.04.2022 №1 форми Н-1 суперечить вищенаведеним нормам Закону № 580-VIII та Порядку № 705, а тому даний акт є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд першої інстанції правильно зобов`язав Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25.02.2021 близько 16:00 год зі старшим інспектором ГКЗ РПОО ГУНП в Житомирській області майором поліції Поліщук Крістіною Костянтинівною та прийняти рішення у відповідності до Порядку № 705, з врахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні. З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6). Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7). Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір №04/22 від 26.05.2022 про надання правової допомоги, акт виконаних робіт від 03.06.2022, згідно якого адвокатом надано такі послуги: складення адміністративного позову на суму 12000 грн та винагорода (гонорар успіху) - 5000 грн, усього до сплати - 17000 грн. Водночас, в п.4 акту вказано, що оплата послуг повинна бути здійснена в готівковій формі протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили. При цьому відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Проте, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц, де вказано, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу. Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що частиною 5 ст. 134 КАС України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19. Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для осіб, які є іншими сторонами у справі, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є необгрунтованими та неспівмірними із складністю цієї справи. У постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи у відзиві на позов), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином враховуючи складність справи, надані матеріали та пояснення по справі, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягає стягненню частина судових витрат, понесена позивачем на правову допомогу, а саме 8000 грн, що відповідає засадам співмірності та справедливості. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.01.2021 у справ №280/2635/20. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 3000 грн. Таким чином колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення щодо суті спору, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача. При цьому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи в частині розподілу судових витрат, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови в частині розподілу судових витрат. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року скасувати в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу та прийняти в цій частині нову постанову. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40108625, вул. Старий Бульвар, буд. 5/37 м. Житомир) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень). В задоволенні позову в іншій частині, а саме щодо стягнення витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 17 000 грн - відмовити. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року в частині визнання протиправним та скасування акта Головного управління Національної поліції в Житомирській області №3 від 19.04.2022 №1 форми Н-1 (НПВ) розслідування нещасного випадку та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести повторне розслідування нещасного випадку - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.