Ухвала КАС ВС № 240/7734/23

УХВАЛА 23 травня 2024 року м. Київ справа №240/7734/23 адміністративне провадження № К/990/18322/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №240/7734/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Акт №3/2 спеціального розслідування нещасного випадку від 02 березня 2023 року; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 15 січня 2021 року, та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422, з урахуванням висновків суду; - стягнути з держави в особі Головного управління Національної поліції в Житомирській області через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду в розмірі 1000000 грн., завдану протиправними діями службових осіб органів державної влади - ГУНП в Житомирській області. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано акт від 02 березня 2023 року №3/2 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з капітаном поліції ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався 15 січня 2021 року з капітаном поліції ОСОБА_2 , та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422 та з урахуванням із врахуванням встановлених даним рішенням обставин справи та висновків суду. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. В задоволені решти позовних вимог - відмовити. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Житомирській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року змінено в мотивувальній та резолютивній частинах щодо відшкодування та стягнення моральної шкоди, визначивши розмір стягнення моральної шкоди з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в сумі 30 000 грн. В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року залишено без змін. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). У цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх. В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пункту 1 частини 8 Розділу ІІІ Порядку №705. Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права. Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. Зокрема, у цій справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що поясненнями капітана поліції ОСОБА_3 , який є безпосереднім керівником капітана поліції ОСОБА_2 , отриманими під час проведення розслідування, підтверджується отримання ОСОБА_2 усного дозволу у свого керівника на використання особистого транспортного засобу (автомобілю «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 ) для виїзду на обстеження поліцейської станції №1 (вулиця Чуднівська, 98) з метою її технічного підключення до інформаційно-телекомунікаційних систем «Інформаційний портал Національної поліції України». Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що висновки спеціального розслідування, викладені в оскаржуваному акті від 02 березня 2023 року №3/2, про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався з капітаном поліції ОСОБА_2 , стався в період проходження служби, але не при виконанні службових обов`язків, є такими, що не ґрунтуються на повному та всебічному встановлені всіх обставин нещасного випадку. Тому акт спеціального розслідування від 02 березня 2023 року №3/2 є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №240/7734/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді А. Г. Загороднюк Л. О. Єресько