Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1756/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1756/22 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., за участю секретаря Бринюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту архітектури, містобудування Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури, містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Департамент, відповідач), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 , яке затверджене наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 05.01.2022 р. за № 780; - скасувати наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 05.01.2022 р. за № 780 про затвердження рішення Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 ; - зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до поданої заяви від 06.12.2021 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року позов було задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не враховано невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, а саме - Плану зонування території м.Черкаси, що у відповідності до ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є прямою підставою для відмови у наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. Крім того, вказує, що судом першої інстанції взагалі не надано правової оцінки вказаним обставинам та ніяким чином не відображено даних обставин в оскаржуваному рішенні, а тому суд дійшов помилкових висновків щодо відсутності на рівні законодавства заборони на здійснення реконструкції будівель, які перебувають у охоронних зонах пам`яток архітектури. Також, апелянт зауважує, що об`єкт будівництва по вул. Хрещатик 193/2 внесений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури. Серед іншого, апелянт зазначає про те, що з метою з`ясування наявності обмежень, щодо використання земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт реконструкції було отримано інформаційні довідки як станом на 12.07.2022 (тобто до моменту винесення рішення суду) так і після винесення рішення суду, а саме - 25.08.2022, з яких вбачається, що на земельну ділянку з кадастровим номером: 7110136700:03:021:0237, за адресою: АДРЕСА_1 наявні наступні види обмежень: зона охорони пам`ятки культурної спадщини. Вказані обставини додатково підтверджують не можливість видачі містобудівних умов та обмежень відповідачем, щодо здійснення надбудови з підвищенням висотності на щойно виявленому об`єкті архітектури. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2020 № 226569592 позивач є власником нежитлової будівлі, загальною площею 214,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 06.12.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі у плані" за адресою: АДРЕСА_1 . У короткій характеристиці об`єкта будівництва зазначено; висота - до 16 м., площа забудови - існуюча, загальна площа - до 900 кв.м., будівельний об`єм - до 3500 кв.м., відсоток забудови - існуючий. За наслідками розгляду вказаного звернення, наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 05.01.2022 № 780 затверджено "Рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 ". Не погоджуючись з вказаним наказом та відмовою у наданні містобудівних умов та обмежень позивач звернулась з даним позовом до суду. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Згідно із статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Приписами частин третьої, четвертої, шостої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення). Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу. Частиною четвертою статті 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Пунктами 2, 3, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Згідно із частиною першою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Частиною першою статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Підсумовуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу, що отримання містобудівних умов та обмежень є однією з обов`язкових стадій будівництва. При цьому, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації, якою серед іншого є генеральний план населеного пункту та план зонування території (зонінг). Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначений вичерпний перелік документів, який надається замовником. Також, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, серед яких, зокрема є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Як зазначалось вище, наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 05.01.2022 № 780 затверджено "Рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва по вул. Хрещатик, 193/2". Підставою для прийняття вказаного рішення вказано, що територія, на якій розташований будинок, який підлягає реконструкції, потрапляє в зону суворого регулювання забудови та охорони пам`яток архітектури, а сам будинок по вул. Хрещатик, 193/2 внесений в перелік щойно виявлених пам`яток архітектури. Відповідно до пояснювальної записки до плану зонування м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, в зоні регулювання забудови забороняються види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови здорового сприйняття пам`яток. Тому, при реконструкції вказаного об`єкта обов`язкове проведення всебічних композиційних обґрунтувань рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватись в рамках передпроектних проробок чи містобудівного обґрунтування та у зв`язку з розміщенням об`єкта будівництва в центральній частині міста, відповідно до ст. 14 Закону України "Про архітектурну діяльність" бажано погодити з головним архітектором містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єкта та винести його на розгляд архітектурно-містобудівної ради. Відповідно до ДБН В.2.2-9:2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення" ділянка для розміщення громадського будинку повинна відповідати вимогам забезпечення оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень будинків на їх території, влаштування зручних і безпечних підходів, під`їздів і автостоянок, організації благоустрою з належним рівнем озеленення згідно з ДБН В.2.2-40:2018 та санітарним і протипожежним нормам. Наміри забудовника - надбудова до 16 метрів не відповідають діючим ДБН, а саме: порушуються нормативні протипожежні відступи від існуючих об`єктів, відсутня територія для парко-місць та благоустрою. З огляду на встановлені обставини, Департаментом архітектури, містобудування Черкаської міської ради встановлена невідповідність намірів забудовника містобудівній документації на місцевому рівні, що є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. В частині доводів апелянта, що судом першої інстанції не враховано невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, а саме - Плану зонування території м.Черкаси, що у відповідності до ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є прямою підставою для відмови у наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, колегія суддів зауважує наступне. Відповідно до п.3 ч.4. ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні є підставою для відмови у наданні містобудівних умов і обмежень. При цьому, як вбачається зі спірного рішення, відповідачем обґрунтовано, якій саме документації не відповідає намір забудови - Плану зонування території м.Черкаси. Крім того, як вбачається з витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 10.12.2021 для отримання містобудівних умов і обмежень на реконструкцію нежитлової будівлі з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі у плані існують наступні містобудівні обмеження: - зона охорони пам`яток архітектури; - об`єднана охоронна зона пам`яток археології міста Черкаси; - зона суворого регулювання забудови; - зона пам`ятки археології «Середньовічні Черкаси»; - зона рятівних археологічних досліджень. Вимоги до режиму використання: забороняється розміщення промислових, транспортних, складських та інших споруд; забороняються види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови зорового сприйняття пам`яток; при будівництві нових, реконструкції з розширенням існуючих будівель і споруд обов`язкове проведення всебічних композиційних обґрунтувань рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватися в рамках передпроектних проробок чи містобудівного обґрунтування. Так, відповідно до вказаного витягу з містобудівної документації міста Черкаси, містобудівні потреби не відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси враховуючи невідповідність намірів по висоті забудови 16 м. щодо одноповерхової будівлі щойно виявленої пам`ятки архітектури, відсутності території для парко-місць та нормативних протипожежних виступів. Однак, як вірно зауважено апелянтом, судом першої інстанції не надано правової оцінки вказаним обставинам та ніяким чином не відображено даних обставин в оскаржуваному рішенні, а тому доводи апелянта у вказаній частині є обґрунтованими. Надаючи оцінку вказаним вище обставинам колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини. Зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання. Визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження згідно з п.4 ч.1 ст.6 ЗУ №1805-III належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції. Визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць, заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини, видатній універсальній цінності об`єкта всесвітньої спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини згідно з положеннями ст.5 ЗУ №1805-III належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. В контексті наведеного колегія суддів зауважує, що генеральний план міста Черкаси був затверджений рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, а план зонування території міста Черкаси був затверджений рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, є діючим, а тому є обов`язковим для виконання та врахування вимог його положень. Відповідно до пояснювальної записки до плану зонування території м. Черкаси розділу «Вимоги до ділянок, що знаходяться в охоронних зонах пам`яток культурної спадщини та об`єктів природнозаповідного фонду», в зоні регулювання забудови Охоронної зони історико-культурної спадщини діють наступні планувальні обмеження, а саме: при будівництві нових, реконструкції з розширенням існуючих будівель і споруд обов`язкове проведення всебічних композиційних обґрунтувань рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватися в рамках передпроектних проробок чи містобудівного обґрунтування. Враховуючи, що в заяві позивача на видачу містобудівних умов та обмежень від 06.12.2021 для проектування реконструкції нежитлової будівлі з надбудовою, що вказує на збільшення висотності, з урахуванням намірів запланованої забудови до 16 м, є очевидним що такі зміни змінять історичне планування та умови зорового сприйняття щойно виявлених пам`яток архітектури, що заборонено містобудівною документацією на місцевому рівні. Щодо посилання суду першої інстанції та доводів позивача про те, що об`єкт за адресою м. Черкаси, вул. Хрещатик, 193/2 не відноситься до щойно виявлених пам`яток архітектури, колегія суддів зауважує наступне. На підставі ч.ч. 1 , 2 ст. 14 Закону № 1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Відповідно до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури (додаток до листа Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 14.01.2021 № 745/02/01-03-25) на вул. Хрещатик у м. Черкаси до нього внесені житлові будинки, зокрема по АДРЕСА_2 . При цьому, з листа Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації вбачається, що садиба ХІХ-початку ХХ століття по вул. Хрещатик, 193 віднесена до переліку щойно виявлених об`єктів архітектури. До складу садиби входять дві будівлі: фасадний будинок та флігель. Виділення в окремий номер будинку за адресою вул. Хрещатик 193/2 не позбавляє його статусу щойно виявленого об`єкту архітектури. З наведеного вбачається, що об`єкт реконструкції входить до складу садиби, яка віднесена до переліку щойно виявлених об`єктів архітектури, незалежно від виділення її в окремий номер. Крім того, як вбачається з наданих апелянтом відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:021:0237, на ній наявні наступні види обмежень: зона охорони пам`ятки культурної спадщини, та зона особливого режиму забудови. Щодо посилання позивача на свідоме маніпулювання відповідачем містобудівною документацією та про можливість здійснення реконструкції вищевказаного приміщення та відповідність намірів містобудівній документації на місцевому рівні, виходячи з витягу від 05.10.2021, колегія суддів вважає такі необґрунтованими, з огляду на те, що у витязі від 05.10.2021 містобудівні потреби замовника: для відведення земельної ділянки в оренду під нежитлову будівлю, в той час, коли у витязі від 10.12.2021 містобудівні потреби замовника: для отримання містобудівних умов і обмежень на реконструкцію нежитлової будівлі з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі у плані. При цьому, з рішення Черкаської міської ради від 01.07.2021 №6-74 про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою по АДРЕСА_1 вбачається, що на земельну ділянку наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням в межах охоронної зони пам`яток археології «Середньовічні Черкаси» та зони регулювання забудови. Наведене у сукупності свідчить про те, що відповідач, відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України. Таким чином, доводи апелянта в апеляційній скарзі спростовують правові висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту архітектури, містобудування Черкаської міської ради задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту архітектури, містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко Повний текст постанови виготовлено 17.01.2023 року.