Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/3452/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" січня 2023 р. Справа №911/3452/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Зубець Л.П. суддів: Суліма В.В. Алданової С.О. секретар судового засідання: Гибало В.О. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 (повний текст складено - 16.06.2022) у справі №911/3452/21 (суддя - Конюх О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" про стягнення 995 770,95 грн. В С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (далі - ПАТ "НВО "Київський завод автоматики") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (далі - ТОВ "НВК "Техімпекс") 698 007,65 грн. інфляційних втрат та 297 763,30 грн. трьох процентів річних. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.06.2022 у справі №911/3452/21 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 698 007,65 грн. інфляційних втрат, 297 763,30 грн. трьох процентів річних, 14 936,56 грн. судового збору, а також 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням ТОВ "НВК "Техімпекс" звернулося з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати в рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 у справі №911/3452/21 - без змін. 19.12.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "НВО "Київський завод автоматики" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якому останнє просить стягнути з відповідача витрати на правову (професійну правничу) допомогу в розмірі 35 000,00 грн. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.12.2022 заяву ПАТ "НВО "Київський завод автоматики" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Сулім В.В., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 заяву ПАТ "НВО "Київський завод автоматики" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат прийнято до розгляду та призначено на 17.01.2022. Запропоновано відповідачу надати свої пояснення/заперечення щодо поданої заяви. 10.01.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат без його участі. 11.01.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідачем подано відзив на заяву про винесення додаткового рішення, у якому позивач просить відмовити у задоволенні вимог позивача, заявлених в заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну (правничу) допомогу. В обґрунтування вищенаведеного відзиву відповідач посилається на неспіврозмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн., а також зазначає, що позивачем не надано детального опису витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, не зазначено вартості кожної послуги окремо та не надано підтвердження того, що заявлена вартість послуг відповідає реальній вартості. У судове засідання 17.01.2023 представники сторін не з`явилися, проте в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі. Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, а також клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін. Розглянувши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, відзиву на заяву про винесення додаткового рішення, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ПАТ "НВО "Київський завод автоматики" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат виходячи з наступного. За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при перегляді судового рішення у даній справі було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній повідомив суд апеляційної інстанції, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат складає 35 000,00 грн. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За змістом наведених норм розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/4445/19. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). За приписами частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги. Судом встановлено, що матеріали справи №911/3452/21 містять копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №04/11/2021-01/КЗА-2331, з якого вбачається, що 04.11.2021 між ПАТ "НВО "Київський завод автоматики" (клієнт), в особі голови правління Атрохова Анатолія Миколайовича, який діє на підставі статуту, рішення загальних зборів акціонерів (протокол від 18.08.2021 №28) та рішення засідання правління (протокол від 19.08.2021 №50) з одного боку та Адвокатським об`єднанням "Когнітор" (далі - АО "Когнітор", виконавець), в особі керуючого партнера Величка Дмитра Володимировича, який діє на підставі статуту, з іншого боку, укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання клієнту правової (професійної правничої) допомоги у вигляді юридичних/адвокатських послуг, далі по тексту послуги, на умовах, передбачених цим договором. Під послугами у межах цього договору розуміється правовий аналіз обставин (в тому числі і аналіз первинної документації, листування, інших документів, речових, електронних доказів, пов`язаних судових справ тощо) спірних правовідносин; визначення кола обставин, що підлягають доказуванню (доведенню або спростуванню) певними доказами, а також правових механізмів їх отримання та доказування (замовлення експертиз, аудиторських висновків, залучення спеціалістів, звернення з адвокатськими запитами тощо); аналіз чинної релевантної судової практики та практики ЄСПЛ з огляду на предмет, підставу позову та зміст позовних вимог; визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту і наступним складанням (поданням) заяв по суті спору та/або (за необхідності) інших, в тому числі процесуальних, документів, а також представництво (з правом самостійного формування правової позиції; з правом складання, підписання та подання відповідних заяв по суті спору та/або (за необхідності) інших, в тому числі процесуальних, документів; реалізація інших процесуальних прав клієнта як певного учасника відповідного процесу (за необхідності) виконавцем в інтересах клієнта під час судового розгляду (безпосередня участь в судових засіданнях у якості представника клієнта здійснюється виконавцем тільки у разі проведення судового розгляду у судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників справи) в судових установах України усіх інстанцій господарського спору клієнта з ТОВ "НВК "Техімпекс" про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за договором поставки від 28.11.2017 №221/2017/КЗА-1209 (пункт 1.2 договору). Згідно з пунктом 4.1 договору оплата послуг, передбачена цим договором, включає: плату (гонорар) в розмірі, встановленому пунктом 4.3 цього договору та компенсацію вартості накладних витрат, понесених виконавцем у відповідному місяці у зв`язку з наданням послуг, передбачених цим договором ( у випадку надання послуг поза адміністративно-територіальними межами міста Києва). За умовами підпункту 1 пункту 4.2 договору оплата, передбачена цим договором, здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі або на інші банківські реквізити, зазначені виконавцем у відповідному повідомленні. Виставлення виконавцем рахунку (рахунок-фактура) для здійснення оплати за цим договором не вимагається. Клієнт зобов`язаний протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього договору здійснити оплату в розмірі, передбаченому підпунктом 4.3.1 цього договору. Сторони цим застереженням погодили, що здійснена клієнтом 09.08.2021 за платіжним дорученням №3047 оплата на користь виконавця в розмірі 30 000,00 грн. вважається частковою оплатою в рамках цього договору на підставі підпункту 4.3.1. Таким чином, з метою оплати послуг виконавця згідно умов підпункту 4.3.1 цього договору клієнт зобов`язується доплатити ще 10 000,00 грн. без ПДВ (підпункт 2 пункту 4.2 договору). Згідно з підпунктом 3 пункту 4.2 договору оплата послуг, передбачених умовами підпунктів 4.3.2, 4.3.3, 4.3.4 цього договору здійснюється клієнтом протягом 5 банківських днів з моменту винесення відповідним судом ухвали про відкриття апеляційного або касаційного провадження з розгляду спору, що становить предмет цього договору. Підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 договору передбачено, що розмір оплати (гонорару) становить: - правовий аналіз ухваленого судом першої інстанції рішення на предмет його законності, обґрунтованості, відповідності чинній релевантній судовій практиці та практиці ЄСПЛ, іншим обов`язковим вимогам та/або правам і законним інтересам клієнта - 25% вартості, визначеної в цьому підпункті договору; - із формуванням правової лінії захисту і наступним складанням проектів апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу (із урахуванням того, чи на користь клієнта ухвалене оскаржуване рішення суду та чи було подано іншим учасникам справи апеляційну скаргу) та (за необхідності) інших процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (за правом самостійного формування правової позиції; з правом підписання та подання відповідних процесуальних документів; реалізація інших процесуальних прав клієнта як певного учасника відповідного процесу (за необхідності), а також безпосередня участь адвоката в судових засіданнях у якості представника клієнта, яка (безпосередня участь) здійснюється тільки у разі проведення судового розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи) - 75% вартості, визначеної в цьому підпункті договору. Вартість послуг за цим підпунктом договору разом становить 35 000,00 грн. без ПДВ. Відповідно до пункту 5.1 договору після завершення розгляду по суті вказаної справи у відповідній інстанції або певного етапу в наданні послуг або після повного закінчення представництва інтересів клієнта в рамках цього договору (на розсуд виконавця), виконавець надає/направляє на адресу клієнта оформлений акт приймання-передання наданих юридичних (адвокатських) послуг. Клієнт зобов`язаний у 3-денний строк з моменту отримання вказаного акта підписати його, тим самим підтвердивши характер (зміст), обсяг, своєчасність, достатність (повноту) і належність наданих послуг та накладних витрат (якщо останні мали місце), або надати об`єктивно мотивовану відмову у письмовій формі (пункт 5.2 договору). Цей договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до остаточного вирішення по суті судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій зазначеної в цьому договорі судової справи, якщо не буде припинений раніше (пункт 10.1 договору). В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи акт приймання-передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 30.09.2022 №04/11/2021-01/КЗА-2331/002. За змістом вищенаведеного акта, останній містить детальний опис робіт (наданих послуг), наданих АО "Когнітор" в особі керуючого партнера адвоката Величка Д.В. та керівника практики вирішення судових спорів АО "Когнітор" адвоката Абросімова С.С. під час розгляду справи №911/3452/21 з зазначенням витраченого часу, а саме: - правовий аналіз ухваленого судом першої інстанції рішення на предмет його відповідності вимогам законності та обґрунтованості відносно прав та законних інтересів клієнта (витрачено 1 людино-година); - аналіз чинної релевантної судової практики, в тому числі і практики ЄСПЛ, з приводу вказаного спору з огляду на підстави апеляційного оскарження та вимоги апеляційної скарги (витрачено 4 людино-години); - визначення кола обставин, що підлягають доведенню/спростуванню клієнтом для належного захисту його прав та законних інтересів та визначення правових механізмів доведення/спростування таких обставин у судовому порядку, а також необхідності позасудового збирання і подання додаткових доказів клієнтом на стадії апеляційного перегляду (витрачено 1 людино-година); - визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту і наступним складанням та поданням проекту відзиву на апеляційну скаргу із супутніми документами (витрачено 8 людино-годин); - представництво інтересів клієнта як відповідача в суді апеляційної інстанції - Північному апеляційному господарському суді (відповідно до відомостей протоколів судового засідання). Згідно з пунктом 3 наведеного акта вартість вказаної послуги (розмір гонорару) за цим актом згідно підпункту 4.3.2 пункту 4.3 договору становить 35 000,00 грн. без ПДВ. Відповідно по пункту 4 вищевказаного акта клієнт будь-яких зауважень до виконавця в частині характеру (змісту), обсягу, своєчасності, достатності(повноти) і належності наданих послуг або в інших аспектах наданих останнім послуг не має. Накладні витрати відсутні. Відтак, сторонами в акті зазначено номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога, а також відображено відомості щодо адвокатів, якими безпосередньо надавалась правова допомога (адвокат Величко Д.В. та адвокат Абросімов С.С.), які брали участь у розгляді справи в суді, детальний опис наданих ними послуг та фактично витрачений час на надання послуг. У вищевказаному акті зазначено, що згідно з підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 договору вартість наданих послуг за цим актом становить 35 000,00 грн. без ПДВ. Суд звертає увагу сторін на позицію постанови Верховного Суду у справі №640/18402/19 від 28.12.2020 щодо встановлення сторонами фіксованого розміру гонорару адвоката. Таким чином, загальний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, становить 35 000,00 грн. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про достатність таких доказів для встановлення факту надання АО "Когнітор" професійної правничої допомоги позивачу у даній справі та обґрунтованість тверджень останнього про понесення в межах розгляду спору у справі №911/3452/21 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн. Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. За приписами статті 129 ГПК України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвоката, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про обґрунтованість таких витрат та підстави витрати заявником коштів на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України). Тобто, за наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловила правову позицію щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 ГПК України узгоджується з позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1785/18, від 18.11.2019 у справі №908/374/19. Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04). Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Разом з тим, акт приймання-передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18). З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді апеляційної інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг, на думку суду, у даному випадку понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 35 000,00 грн. є обґрунтованими, співмірними та підтвердженими доказами. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. В обґрунтування своїх заперечень щодо розміру витрат позивача на послуги адвоката відповідач посилається на неспіврозмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн., а також зазначає, що позивачем не надано детального опису витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, не зазначено вартості кожної послуги окремо та не надано підтвердження того, що заявлена вартість послуг відповідає реальній вартості, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподіл судових витрат. Оцінивши доводи відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для підтримання заперечень ТОВ "НВК "Техімпекс" щодо розміру судових витрат позивача з огляду на наступне. За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18. Судом враховано те, що за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993). Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. Також, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів" від 27.10.1993). У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Проте, фактично посилання відповідача на неспіврозмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу правову допомогу по суті є лише висловлюваннями та припущеннями ТОВ "НВК "Техімпекс". При цьому, доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність визначення позивачем суми витрат на правничу допомогу або неналежність послуг адвоката, відповідачем апеляційному суду не надано. Правову позицію щодо обов`язку сторони довести належними доказами обставини неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, які заявлено до розподілу, а не лише заявити про такі обставини, викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20. Також, судом враховано, що фактично ціна позову у справі №911/3452/21 становила 995 770,95 грн. Надаючи оцінку іншим доводам відповідача судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України). Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Отже, доводи відповідача не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої позивачем до розподілу суми витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням вищевикладеного у сукупності, заперечення ТОВ "НВК "Техімпекс" на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не приймаються, як необґрунтовані. На підставі частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати позивача у справі №911/3452/21 на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 35 000,00 грн. покладаються судом на відповідача. Керуючись статтями 124, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14; ідентифікаційний код 32499006) на користь приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 10; ідентифікаційний код 14309356) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст додаткової постанови складено - 18.01.2023. Головуючий суддя Л.П. Зубець Судді В.В. Сулім С.О. Алданова