Постанова 4873 № 910/19498/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" липня 2021 р. Справа№ 910/19498/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Руденко М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Корсака В.А. при секретарі Реуцькій Т.О. За участю представників: від позивача: Грищенко О.М. (довіреність б/н від 07.08.2020 року); від відповідача: Копійко А.А. (договір від 31.08.2020 року), розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19498/20 (суддя Пінчук В.І.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» про стягнення 66 564, 39 грн., В С Т А Н О В И В: Позов заявлено про стягнення основного боргу за поставлений за укладеним між відповідачем як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Самоцвіт» як продавцем договором поставки №3014 від 01.04.2017 року, але неоплачений товар в сумі 47 349, 19 грн., пені в сумі 8 250, 40 грн., 3 % річних в сумі 4 066, 24 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 898, 56 грн. У обґрунтування свого права звернутися з цими вимогами до відповідача позивач послався на укладений ним з товариством з обмеженою відповідальністю «Самоцвіт» договір відступлення права вимоги (цессії) №21-11-2020 від 24.11.2020 року за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором поставки №3014 від 01.04.2017 року. У позовній заяві позивач, з посиланням на ст.ст. 42, 46, 123, 126, 129 ГПК України: - повідомив про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі укладеного з адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/2 від 30.11.2020 року, він додатково змушений бути понести витрати, пов`язані із розглядом цієї позовної заяви, проте на даний час об`єм, розмір та обсяг таких послуг визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даним позовом буде вирішено та про те, що орієнтовний розмір таких витрат не буде перевищувати, як вартості аналогічного роду правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендованих ставок оплати таких послуг які пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг та, з урахуванням вартості таких послуг, визначеної у договорі про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/2 від 30.11.2020 року, розмір гонорару не перевищуватиме 7-12% від ціни позову; - зобов`язався у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд. Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі №910/19498/20 позов задоволено: до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 47 349, 19 грн. основного боргу, 4 066, 24 грн. 3% річних, 8 250, 40 грн. пені, 6 898, 56 грн. збитків від інфляції та 2 102, 00 грн. судового збору. 18.03.2021 року до господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України в якій позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 922, 08 грн. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року, повний текст якого підписаний 15.04.2021 року у справі №910/19498/20 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія «Ніко - Тайс» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 922, 08 грн. відмовлено. Відмовляючи у задоволенні поданої позивачем заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що за змістом положень п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, проте заявником, в порушення вказаних положень, не надано суду доказів здійснення витрат на правову допомогу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко -Тайс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/19498/20 та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «Компанія «Ніко -Тайс» про покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначив про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивачем було зроблено заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та завчасно подано її до суду через службу документального діловодства. Окрім того вказав на те, що: - судом першої інстанції поза увагою залишена правова позиція щодо практичної реалізації впровадження принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та застосуванню процесуальних правових норм, яка викладена, зокрема та не обмежуючись, у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі №910/4858/19, від 22.10.2020 року у справі №910/9187/19, від 13.01.2021 року у справі №922/267/20, від 06.04.2020 року у справі №910/4783/19, від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 06.12.2019 року у справі №910/353/19; - суд першої інстанції у додатковому рішенні від 08.04.2021 року безпідставно вдався до застосування «правового пуризму», надмірної процесуально формальності, не здійснивши при цьому дотримання статті 238 ГПК України. - процесуальна позиція господарського суду міста Києва, яка викладена в додатковому рішенні від 08.04.2021 року свідчить про недобросовісність, необґрунтованість та суперечливість, що є порушенням загальних засад цивільного законодавства та правової позиції Верховного Суду. Так, в одному випадку суд першої інстанції, в порядку належного обґрунтування в силу приписів статті 126 ГПК України та положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наводить перелік правових послуг, котрі відповідають фактично наданим послугам переліченим в акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.03.2021 року до договору №30-11-2020/20 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.11.2020 року та були зумовлені як порушенням несвоєчасним та неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання згідно видаткових накладних та договору No24-11-2020 відступлення права вимоги (цесії) від 24.11.2020 року, так і процесуальною поведінкою в межах даної справи, а вже згодом, в подальшому вказує, що відповідні послуги процесуально-правового характеру щодо супроводу та підготовки позову та захисту інтересів позивача в межах даної справи, не були надані. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 року справу №910/19498/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі №910/19498/20, справу призначено до розгляду на 15.06.2021 року об 11 год. 00 хв. Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 11.05.2021 року справу №910/19498/20 апеляційну скаргу на додаткове рішення передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/19498/20, справу призначено до розгляду на 15.06.2021 об 11 год. 05 хв. 03.06.2021 року через систему «Електронний суд» Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у залі судового засідання Дніпровського апеляційного суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 року відмовлено у задоволені клопотання ТОВ «ОПТТОРГ - 15» про проведення судового засідання 15.06.2021 року в режимі відеоконференції, оскільки у суду відсутня технічна можливість забезпечити проведення відеоконференції саме 15.06.2021 року. 14.06.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, та винести ухвалу про розгляд справи в режимі відеоконференції за участю представника адвоката Копійко А.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 року задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розгляд справи відкладено на 13.07.2021 року. 13.07.2021 року у судовому зсіданні, представник позивача, підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове додаткове рішення яким задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі У судовому зсіданні в режимі відеоконференції, представник відповідача, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення а додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне. Як встановлено колегією суддів, позов заявлено про стягнення основного боргу за поставлений за укладеним між відповідачем як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Самоцвіт» як продавцем договором поставки №3014 від 01.04.2017 року, але неоплачений товар в сумі 47 349, 19 грн., пені в сумі 8 250, 40 грн., 3 % річних в сумі 4 066, 24 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 898, 56 грн. (а.с. 25-36 т.1 ) У обґрунтування свого права звернутися з цими вимогами до відповідача позивач послався на укладений ним з товариством з обмеженою відповідальністю «Самоцвіт» договір відступлення права вимоги (цессії) №21-11-2020 від 24.11.2020 року (а.с. 169-171 т.1) за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором поставки №3014 від 01.04.2017 року. У позовній заяві позивач, з посиланням на ст.ст. 42, 46, 123, 126, 129 ГПК України: - повідомив про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі укладеного з адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/2 від 30.11.2020 року, він додатково змушений бути понести витрати, пов`язані із розглядом цієї позовної заяви, проте на даний час об`єм, розмір та обсяг таких послуг визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даним позовом буде вирішено та про те, що орієнтовний розмір таких витрат не буде перевищувати як вартості аналогічного роду правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендованих ставок оплати таких послуг які пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг та, з урахуванням вартості таких послуг, визначеної у договорі про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/2 від 30.11.2020 року, розмір гонорару не перевищуватиме 7-12% від ціни позову; - зобов`язався у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд. Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі №910/19498/20 (а.с. 214 т.1) позов задоволено, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 47 349, 19 грн. основного боргу, 4 066, 24 грн. 3% річних, 8 250, 40 грн. пені, 6 898, 56 грн. збитків від інфляції та 2 102,00 грн. судового збору. В подальшому до господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України в якій позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 922, 08 грн. (а.с. 225 т.1) На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу до вказаної заяви позивачем додані належним чином засвідчені копії: договору про надання адвокатських послуг (правової) допомоги №30-11-2020/14 від 30.11.2020 року (а.с. 236 т.1), укладеного між позивачем та адвокатом Грищенком О.М., акту прийому-передачі документів від 30.11.2020 року (а.с. 239 т.1), акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.03.2021 року. (а.с. 242 т.1) Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №910/19498/20 призначено на 08.04.2021 року о 12:55 год. 02.04.2021 року до господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові заперечення проти заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в якій відповідач просив відмовити у задоволенні поданої позивачем заяви. (а.с. 256 т.1) Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року, повний текст якого підписаний 15.04.2021 року у справі №910/19498/20 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 922, 08 грн., відмовлено, оскільки заявником всупереч вимогам п. 2, ч. 2 ст. 126 ГПК України не надано доказів здійснення витрат на правову допомогу. Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України). Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. При цьому, ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву З матеріалів справи слідує, що у позовній заяві позивач повідомив про те, що він понесе витрати на професійну правничу допомогу та навів їх попередній (орієнтовний) розрахунок зазначивши про те, що розмір гонорару не перевищуватиме 7-12% від ціни позову, а також - зобов`язався у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд. Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків для подання доказів понесення таких витрат. Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що: - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; - за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України). У матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія укладеного між позивачем як замовником та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем як виконавцем договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/20 від 30.11.2020 року (а.с. ), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ТОВ «ОПТТОРГ» (боржник), які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання на підставі договору поставки №3014 від 01.04.2017 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №24-11-2020 від 24.11.2020 року, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником перед замовником зобов`язання на підставі договору поставки №3014 від 01.04.2017 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №24-11-2020 від 24.11.2020 року, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором. Згідно п. 1.2 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/20 від 30.11.2020 року правова допомога вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги. У пункті 3.1 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/20 від 30.11.2020 року сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 600, 00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 Договору. При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт). Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: - ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 800, 00 грн.; - судові засідання - 800, 00-1 200, 00 грн./судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників); - побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 600, 00 грн./год.; - витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів. Згідно п. 3.2 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/20 від 30.11.2020 року замовник повинен сплатити 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до ату здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції. Також, у пункті 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/20 від 30.11.2020 року сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Договору) визначається на рівні 7-12% від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом замовника. З наданого позивачем акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.03.2021 слідує, що загалом позивачу було надано такі послуги: 1) зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи, які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконання відповідачем грошового зобов`язання на підставі договору поставки №3014 від 01.04.2017 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №24-11-2020 від 24.11.2020 року (1 година); 2) надання консультацій із питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між позивачем та відповідачем, які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконання відповідачем грошового зобов`язання на підставі договору поставки №3014 від 01.04.2017 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №24-11-2020 від 24.11.2020 року (2 години); 3) здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосується даного спору, надання усних та письмових консультацій, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності позивача, пов`язаної із порушенням відповідачем умов проведення виконання грошового зобов`язання на підставі договору поставки №3014 від 01.04.2017 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №24-11-2020 від 24.11.2020 року (3 години); 4) здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишення без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються позовних вимог позивача до відповідач про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки №3014 від 01.04.2017 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №24-11-2020 від 24.11.2020 року (2 години); 5) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, здійснення нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем грошового зобов`язання на підставі договору поставки №3014 від 01.04.2017 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №24-11-2020 від 24.11.2020 року та знайшли своє відображення у поданій позивачем відповідній позовний заяві вих.№09-1/12 від 09.12.2020 року, а також визначення реквізитів для сплати/перерахування судового збору (2 години); 6) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту позову та наповнення його правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви вих.№09-1/12 від 09.12.2020 року. Підготовка та формування додатків до позовної заяви(4 години); 7) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо технічного розроблення, та виготовлення примірника позовної заяви вих.№09-1/12 від 09.12.2020 року із додатками до нього для відповідача та направлення його на адресу відповідача (2 години); 8) ознайомлення із запереченням/відзивом відповідача щодо позовних вимог у справі №910/19498/20, здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), які були додані до відповідного заперечення (відзиву) відповідача в призмі заявлених позовних вимог, їх сутності та обґрунтувань (2 години); 9) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту відповіді на відзив/заперечення відповідача (3 години); 10) гонорар адвоката на підставі п. 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/20 від 30.11.2020 року у розмірі 7 332, 08 грн. Отже, адвокатом для надання правової допомоги позивачу загалом витрачено 21 годину часу, а відтак загальна вартість вказаних послуг становить 12 600, 00 грн. (21*600). Крім цієї суми позивач просить стягнути з відповідача й визначений п. 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №30-11-2020/20 від 30.11.2020 року гонорар виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника в сумі 7 332, 08 грн. За таких обставин загальна сума витрат на професійну правничу допомогу які позивач просить стягнути з відповідача у цій справі становить 19 922, 08 грн. (12 600, 00+7 332, 08). Колегія суддів зазначає про те, що не є підставою для відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутність надання доказів їх оплати позивачем, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Вказана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19. Також слід врахувати і те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява №27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява №7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява №45661/99, п. 180, від 13.07.2010 року; «Бєлоусов проти України», заява №4494/07, п. 116, від 07.11.2013 року. З огляду на вказані обставини висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 922, 08 грн. з підстав ненадання позивачем докази фактичної сплати таких витрат не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем послуг. Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 02.04.2021 року до господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові заперечення проти заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в якій відповідач просив відмовити у задоволенні поданої позивачем заяви. У обґрунтуванні своїх заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач послався на те, що: - позивачем відповідачу не направлено доказів, які підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу з огляду на що, відповідно до положень ст. 80 ГПК України суд не може приймати до уваги такі докази; - у позовній заяві позивачем було наведено попередній розрахунок витрат на правову допомогу та визначено, що їх розмір не перевищуватиме 7-12 % від ціни позову, тобто становитиме суму у розмірі 4 659, 54 грн. - 7 987, 73 грн., проте фактично заявлений позивачем розмір витрат становить 19 222, 08 грн., що складає 30 % від ціни позову та, відповідно, істотно (втричі) перевищує суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявлену позивачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку; - у поданій заяві позивач посилається на окремий вид гонорару, якій підлягає стягненню з відповідача, а саме гонорар, який позивач сплачує адвокату у разі прийняття позитивного рішення на користь позивача (гонорар успіху - примітка суду), проте такий вид гонорару не був зазначений позивачем у його попередньому розрахунку; - заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу складає 30 % від ціни позову та є нерозумною та надмірною адже справа №910/19498/20 є малозначною і нескладною та розглядалась у порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, адвокатом було підготовлено лише два документи (позовну заяву та відповідь на відзив); - виходячи з інформації, які міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень позивач вже звертався з багатьма аналогічними позовними заявами до інших юридичних осіб, а відтак адвокату позивача для підготовки позовної заяви не було потрібно багато часу; Щодо вказаних обставин слід зазначити наступне. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Як слідує з матеріалів справи: - справа сторін не є складною, оскільки стосується стягнення заборгованості за одним договором поставки, та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи; - справа сторін є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України, а відтак, вивчення судової практики у даній категорії спору не є необхідним; - з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідує, що позивач вже звертався з багатьма аналогічними позовними заявами до інших юридичних осіб, а відтак адвокату позивача Грищенко О.М., який представляв його інтереси у значній кількості аналогічних справ для підготовки позовної заяви та здійснення представництва позивача не було потрібно багато часу зокрема щодо вивчення великої кількості законів, підзаконних нормативно-правових актів, а також практики Верховного Суду. Колегія суддів зазначає і про те, що за змістом ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Як встановлено вище у позовній заяві позивачем при визначення попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу ним визначено, що розмір гонорару не перевищуватиме 7-12% від ціни позову, проте до стягнення ним заявлено суму таких витрат, яка становить майже 30 % , тобто позивачем фактично збільшено суму судових витрат у більш ніж 2 рази за рахунок витрат, які він міг передбачити при зверненні до суду з позовом. Враховуючи досліджені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у суді першої інстанції не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді першої інстанції має бути зменшений до 12 % від ціни позову, тобто до 7 987, 73 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного додаткового рішення судом першої інстанції мале місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права, тому додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19498/20 підлягає скасуванню, заява товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» витрат на професійну правничу допомогу задовольняється частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7 987, 73 грн., в решті вимог заяви відмовляється. Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, та підстави для скасування додаткового рішення, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/19498/20 задовольняється частково. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/19498/20 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/19498/20 скасувати.

3. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ - 15» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 9/9, ідентифікаційний код 39691520) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 315; 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код 38039872) витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 7 987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 73 коп.

5. В решті вимог заяви відмовити.

6. Видачу наказу доручити суду першої інстанції.

7. Матеріали справи №910/19498/20 повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 14.06.2021. Головуючий суддя М.А. Руденко Судді Є.Ю. Пономаренко В.А. Корсак