Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/6450/19
від 18.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/6450/19 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Коваля М.П., Кравця О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Одеської області №2004к від 24 вересня 2019 року в частині не виплати йому премії як начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб. В обґрунтування позову зазначено, що на підставі рішення суду його було поновлено на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області відповідно до наказу прокурора Одеської області від 27 травня 2019 року №1007к. Після поновлення на посаді з посадовою інструкцією його не ознайомили та, відповідно, не роз`яснили, що саме входить в коло його службових обов`язків. 24.09.2019 року наказом виконувача обов`язків прокурора Одеської області №2004к за неякісне виконання завдань ОСОБА_1 - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб, позбавлено премії. Позивач вказав, що підставою для видання оскаржуваного наказу стала доповідна записка начальника Управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області О. Врублевської, в якій вона зазначила, що позивач не виконує її завдань. Позивач не погоджується з наявністю у нього обов`язку виконувати доручення начальника Управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області О. Врублевської, тому вважає протиправним оскаржуваний наказ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, ухваленим за правилами загального позовного провадження, позов задоволено. При прийнятті рішення по суті спору суд першої інстанції виходив із того, що скасування надбавок можливо у разі доведення відповідачем невиконання позивачем покладеного на нього обсягу роботи. Однак у позивача відсутні правові підстави для виконання будь-яких доручень начальника Управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області О. Врублевської, оскільки він не є її підлеглим, а жодного доручення з виконання будь-яких завдань з боку керівництва прокуратури Одеської області позивач не отримував. Також суд взяв до уваги, що, поновивши позивача на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області на виконання судового рішення, відповідач, враховуючи, що така посада в штатному розписі та структурі прокуратури Одеської області на момент поновлення позивача вже була відсутня, не вжив заходів щодо призначення позивача на рівнозначну посаду згідно нового штатного розпису, не ознайомив позивача з його посадовою інструкцією, яка б чітко визначала перелік його посадових обов`язків, за неякісне виконання яких позивача і могло бути позбавлено премії повністю або частково. Тимчасове визначення робочого місця позивачу в Управлінні інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області повинно обов`язково бути пов`язано з призначенням його на відповідну посаду до вказаного Управління, оскільки працівник, який перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, перебуває на відповідній посаді та має визначене робоче місце, відповідно повинен виконувати і певні обов`язки, визначені Законом №1697 та посадовою інструкцією. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено неналежне виконання посадових обов`язків позивачем, тому відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі Одеська обласна прокуратура, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт наголошує що наказом від 16.08.2019 року позивачу було тимчасово призначено робоче місце в Управлінні інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області та вказано начальнику Управління організувати йому належні умови праці та залучати до виконання завдань. У серпні-вересні 2019 року позивачу було доручено підготувати проект тендерної документації для проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу прокуратурою Одеської області у 2020 році, однак вказане завдання він не виконав належним чином, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу. ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористався. Враховуючи надані пояснення та висловлені позиції учасників справи з приводу спірних правовідносин, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи та у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, що встановлені судом першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 займав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області та був звільнений з вказаної посади 17.02.2017 року. ОСОБА_1 оскаржив своє звільнення до суду та постановою Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №815/1554/17 був поновлений на раніше займаній посаді (т.1 а.с.15-19). Наказом прокурора Одеської області від 27.05.2019 №1007к, прийнятим на виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області з 28.10.2017 року (т.1 а.с.65). Наказом в.о. прокурора Одеської області від 16.08.2019 за №1717к начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області старшому раднику юстиції ОСОБА_1 , посаду якого ліквідовано наказом Генерального прокурора України від 19.07.2016 №104ш, тимчасово визначено робоче місце в управлінні інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області. Одночасно начальнику управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області старшому раднику юстиції ОСОБА_2 доручено організувати ОСОБА_1 належні умови праці, залучати до виконання завдань відповідно до кваліфікації, а також забезпечити ведення табельного обліку використання робочого часу та контроль за дотриманням ним службової та трудової дисципліни, інших вимог Правил внутрішнього службового порядку прокурорів прокуратури Одеської області та місцевих прокуратур Одеської області (т.1 а.с.64). 18.09.2019 року начальник управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області О. Врублевська звернулася до в.о. прокурора Одеської області з рапортом, в якому зазначила, що на виконання наказу №1717к ОСОБА_1 доручено підготувати проект тендерної документації для проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу прокуратурою Одеської області у 2020 році. Також зазначено, що будь-які функціональні обов`язки ОСОБА_1 не виконувались, вищевказане доручення з підготовки проекту тендерної документації ОСОБА_1 належним чином не виконано. Отже, з урахуванням особистого вкладу та об`єктивної оцінки роботи ОСОБА_1 , О. Врублевська запропонувала зменшити останньому преміювальну винагороду за вересень 2019 року на 100% (т.1 а.с.146-149). Наказом в.о. прокурора Одеської області від 24.09.2019 року №2004к за неякісне виконання завдань вирішено не виплачувати премію ОСОБА_3 (т.1 а.с.144-145). Правомірність скасування позивачеві премії у вересні 2019 року є предметом спору у справі, що розглядається. Джерела правового регулювання та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої - четвертої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Разом з цим, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про оплату праці» (далі також - Закон №108/95-ВР) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Згідно статті 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. За приписами частини другої статті 89 Закону №1697 функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора. Згідно статті 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. Схема посадових окладів працівників прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова №505),. Пунктом 2 постанови №505 серед іншого, надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці, здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання. Видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури (п.6 Постанови №505). Згідно з пунктом 4 Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генерального прокурора України 09 серпня 2017 року № 234 (далі - Положення №234) розмір премій визначається відповідно до об`єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії. Пунктом 6 Розділу І Положення №234 визначено, що у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі. Відповідно до п.10 Розділу І Положення №234 загальними критеріями оцінки роботи працівників є: сумлінне виконання службових обов`язків; своєчасне та якісне виконання завдань і доручень керівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; дотримання трудової дисципліни. З огляду на наведене правове регулювання колегія суддів доходить до обґрунтованого висновку, що премія є складовою заробітної плати прокурора, але її призначення є дискреційним правом керівника прокуратури для реалізації якого має бути певне об`єктивне підґрунтя. Тобто право отримати премію не може бути безумовним і пов`язуватися лише з фактом перебування на посаді в органі прокуратури. Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про прокуратуру» керівник обласної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Як вже зазначалось вище, відповідно до наказу №1717к від 16.08.2019 року позивачу тимчасово було визначено робоче місце в управлінні інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області. Начальнику вказаного управління наказано організувати ОСОБА_1 належні умови праці та залучати до виконання завдань відповідно до кваліфікації. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ознайомлено з Положенням про Управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області, що затверджене наказом прокурора Одеської області №87 від 21.05.2018, та яким визначено основні завдання та функції працівників, що відповідно до структури входять до складу відділів Управління, зокрема відділу інформаційних технологій, відділу документального забезпечення, відділу матеріально-технічного забезпечення (т.1 а.с.138). Відповідно до вимог Положення, начальники відділів, що входять до структури Управління виконують службові обов`язки згідно із посадовими інструкціями та інші службові доручення керівництва прокуратури області та управління. Згідно із наказом №1717к визначено залучати ОСОБА_1 до виконання завдань відповідно до кваліфікації, з урахуванням його посади - начальник відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області. Оскільки вищевказана посада, на яку було поновлено позивача, відсутня у структурі Управління, начальником управління ОСОБА_2 було доручено ОСОБА_1 підготувати проект тендерної документації для проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу прокуратурою Одеської області у 2020 році, що є компетенцією працівників відділу матеріально-технічного забезпечення Управління, відповідно до вимог вищезазначеного Положення. Контрольна дата виконання дорученого завдання 17.09.2019 року. У зв`язку з невиконанням позивачем покладеного на нього завдання, 18.09.2019 року начальник Управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області подала рапорт на ім`я в.о. прокурора Одеської області з пропозицією зменшити преміювальну нагороду позивач за вересень 2019 року на 100%. Факт невиконання покладеного на нього завдання щодо підготовки проекту тендерної документації для проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу прокуратурою Одеської області у 2020 році не заперечується ОСОБА_1 . У свою чергу позивач наголошує на відсутності у нього обов`язку виконувати завдання начальника Управління інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області, оскільки він не є посадовою особою вказаного відділу. Судова колегія не може погодитись з відповідним твердженням позивача, оскільки приписи наказу №1717к визначили йому робоче місце у вказаному Управлінні та надали його начальнику право залучати позивача до виконання завдань. Вказаний наказ не був оскаржений та скасований у встановлений законом спосіб, тому позивач мав обов`язок щодо його виконання. Стосовно посилань позивача щодо неознайомлена його з посадовою інструкцією, судова колегія відхиляє такі доводи, оскільки позивач був поновлений на раніше займаній посаді за рішенням суду, а не призначений на нову посаду, що виключало обов`язок відповідача знову ознайомлювати його з посадовою інструкцією. Таким чином, судова колегія резюмує, що премія є складовою заробітної плати прокурора лише за умови виконання останнім своїх посадових обов`язків та досягнення при цьому високих результатів або виконання особливо важливих завдань. В свою чергу, в позовній заяві позивачем не вказано, яку саме роботу він виконував після поновлення його на посаді, тому колегія суддів вважає, що відповідач мав обґрунтовані підстави не виплачувати останньому премію за відповідний період. На переконання колегії суддів, у даному випадку керівник прокуратури не погіршував умови оплати праці позивача, передбачені законом, а лише, враховуючи результати його роботи (їх відсутність), реалізував своє дискреційне право на встановлення чи скасування премії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №805/3983/17-а, від 18 серпня 2022 року у справі №200/10537/20-а, від 28 вересня 2022 року у справі №200/11700/20-а. З огляду на наведені обставини справи апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог. Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00). З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовано всі обставини справи, однак надано їм невірну правову оцінку, а тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, скасовує судове рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року - скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Коваль М.П. Кравець О.О.