Постанова 4872 № 915/113/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2023 року м. ОдесаСправа № 915/113/22 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Колоколова С.І. суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Миколаївської області від „05 вересня 2022, повний текст якого складено та підписано „05 вересня 2022 у справі № 915/113/22 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕК-Україна» до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про: стягнення грошових коштів в розмірі 228 431, 01 грн., головуючий суддя Олейняш Е.М. місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕК-Україна» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у розмірі 228 431,01 грн., із яких: 226 200,00 грн. основний борг за переданий по договору поставки №53-123-01-21-07061 від 02.08.2021 товар, 1357,20 грн. інфляційні втрати, 873,81 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання товару №53-123-01-21-07061 від 02.08.2021 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022року у справі №915/113/22 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕК-Україна»: 226200,00 грн. суми основного боргу; 873, 81 грн. 3 % річних; 1357,20 грн. інфляційних витрат; 3426,47 грн. витрат по сплаті судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення основної заборгованості, а також інфляційних втрат та 3% річних при цьому, розмір вказаної суми заборгованості відповідач не сплатив докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить частково скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022 по справі №915/113/22, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 873, 81 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 357,20 грн., судовий збір стягнути пропорційно заявленим вимогам. Скаржник зазначає, що розрахунок інфляційних і 3% річних може розраховуватись лише саме після виконання позивачем усіх умов п.2.2 Договору, ті після закінчення строку на оплату 45 робочих днів, тобто з 24.12.2021 за видатковою накладною, а отже, наданий позивачем розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи та умовам Договору. Отже,вірним на думку скаржника, та таким, що відповідає обставинам справи та умовам укладеного між сторонами Договору, а саме всіх умов п.2.2 є наступний розрахунок 3% річних: сума боргу: 226 200,00грн.; період прострочення: 24.12.2021-30.01.2022; кількість днів прострочення: 38; розмір процентів річних: 3%; загальна сума процентів: 706, 48 грн. Таким чином, за розрахунком скаржника, загальна сума процентів за договором складає 706,48 грн. Крім того, скаржника зазначає, що сума інфляційних втрат не може бути нарахована, оскільки заборгованість виникла з 24.12.2021, а на момент подання позовної заяви позивачем даних індексу інфляції за січень 2022 опубліковано не було. Отже, скаржник вважає, що судом в порушення ч.1 ст.86 ГПК України не було всебічно,об`єктивно та безпосередньо досліджено всі умови укладеного між сторонами Договору та обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в результаті чого судом винесено необґрунтоване рішення, що є підставою для скасування цього рішення. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 року клопотання Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022 року у справі № 915/113/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Миколаївської області від „05 вересня 2022, повний текст якого складено та підписано „05 вересня 2022 у справі № 915/113/22; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 09.12.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшли доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022 по справі №915/113/22. Апелянт вказує, що згідно з постановою КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації», з метою забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації, введено мораторій (заборону) на виконання, в тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи пов`язані з державою-агресором. Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII заборонено, зокрема, здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють публічні та оборонні закупівлі у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим законом. З метою дотримання вимог Закону про санкції, для захисту економічних інтересів Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та недопущення ведення господарської діяльності з учасниками/контрагентами, до яких застосовано обмежувальні заходи (санкції), наказом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 09.09.2022 №01-608-н, прийнято рішення здійснювати постійний моніторинг та аналіз контрагентів Компанії щодо наявності серед них юридичних і фізичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до закону. Відповідно до п. 16 протоколу №7 від 13.09.2022 засідання комісії ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану, прийнято рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами укладеними з ТОВ «ТД «ТЕК-Україна» в частині товару, країною походження якого є російська федерація. Згідно специфікації №1 до Договору, виробником товару на загальну вартість 226 200,00 грн. з ПДВ є АТ «ЕНАЛ», російська федерація, що підтверджується ярликом на придатну продукцію від 22.10.2021 №2-2843, який є у матеріалах справи. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків. Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, 02.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ТД ТЕК-Україна» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» (далі ВП «ЮУАЕС») укладено договір на постачання товару №53-123-01-21-07061 (далі Договір), у відповідності до умов якого ТОВ «ТД ТЕК-Україна» (постачальник) зобов`язався передати ВП «ЮУАЕС» (покупцю), а останній зобов`язався прийняти та сплатити товар код CPV 38420000-5 по ДК 021:2015 Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (Збуджувач витрат газу) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (Додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього Договору; рік виготовлення товару не раніше 2020 року (п. 1.1 Договору). Місцем виконання цього Договору є місто Южноукраїнськ (п. 1.3 Договору). У відповідності до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару є твердою та складає: разом 188500,00 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 % - 37700,00 грн.; всього з ПДВ 226200,00 грн. За даним Договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації №1 (Додаток до договору №1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2. Договору). Постачання здійснюється протягом 90 днів з дати публікації договору в системі Prozorro, але не пізніше 30.08.2021, на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1 Договору). Згідно п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю: -видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; -електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у вставленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної ЄРПН; -документ, що підтверджує якість товару згідно ТС 0.0011.2339, ТС 0.0011.3343. Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 Договору). Відповідно до п. 6.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості" та відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС". СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http:ww.energoatom.com.ua/ua/about-6/company standarts-82). Відповідно до п. 9.2 Договору претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання. Відповідно до п. 9.3 Договору у разі незадоволення претензії або не отримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. Покупець зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товару; приймати поставлені товари згідно розділу 6 (п.п. 12.1.1, 12.1.2 Договору). Відповідно до п. 12.3.1 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим договором. Відповідно до п. 12.4.1 Договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари. Сторонами погоджено, що Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку Покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної додаткової угоди (п.13.1 Договору). Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань (п.13.2 Договору). У специфікації №1 (додатком №1 до Договору) сторони визначили найменування, тип, технічні характеристики, код товару, виробника, кількість, ціну, суму без ПДВ товару, а саме: 1) збуджував витрат газу ПМЄ-5-3006; продуктивність при перепаді тиску 2000 мм вод.ст. 60 л/год. Габаритні розміри, маса 235х154х112мм. ЛНПК2.963.017 ТУ; код товару: 8414 80 80 00; виробник - АТ «ЕНАЛ» у кількості 2 шт., за ціною 40 500 грн., у загальній сумі 81 000,00 грн. без ПДВ. 08.10.2021 позивач поставив відповідачу товар на суму 226 200,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000678 від 06.10.2021. Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №СФ-000623 від 06.10.2021 на суму 226 200,00 грн. з ПДВ. Відповідачем товар у строк встановлений Договором не сплатив. Що і стало підставою для звернення з даним позовом. Оскільки відповідач не погоджується із оскаржуваними рішенням виключно у частині задоволення позовних вимог про стягнення 873,81 грн. - 3% річних, 1 357,20 грн. інфляційних втрат, колегія суддів переглядає зазначене судове рішення лише в межах цих вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим в частині задоволення решти позову Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, відповідно до приписів частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин. Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України). В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено місцевим господарським судом, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання товару №53-123-01-21-07061 від 02.08.2021 у сумі 226 200,00 грн. є обґрунтованою та в цій частині не оскаржується. Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Місцевим господарським судом за допомогою Бази «Ліга.Закон», з урахуванням вірно визначеного періоду прострочення виконання грошового зобов`язання, здійснено перерахунок 3% річних на заборгованість 226 200,00 грн. за період з 14.12.2021-30.01.2022 (47 днів прострочення), розмір 3% річних склав 892,41 грн., та інфляційних втрат за період 14.12.2021-31.12.2021, розмір яких склав 1 357,20 грн. З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд, перевіривши виконаний позивачем розрахунок компенсаційних та штрафних санкцій, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 1 357,20 грн., а в частині стягнення 3 % річних, враховуючи принцип диспозитивності, дійшов висновку про стягнення з відповідача 873, 81 грн., які заявлені позивачем у позовній заяві. Судом апеляційної інстанції за допомогою програми «ipLex» перевірний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат у заявлених позивачем сумах та встановлено, що їх розмір є арифметично вірним. У зв`язку з чим, розрахунок здійснений апелянтом колегія суддів не приймає до уваги з підстав його необґрунтованості, безпідставності, а також помилковості щодо визначення періоду заборгованості. Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження відсутності вини останнього у простроченні виконання зобов`язань за договором № 53-123-01-21-07061 від 02.08.2021, тобто не доведено безпідставності позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог. Враховуючи викладене, доводи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» викладені в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують наведених висновків господарського суду першої інстанції, а, відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даному випадку відсутні. За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022 року у справі №915/113/22 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: 1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022 у справі №915/113/22 залишити без змін. Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 18.01.2023р. Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя Г.П. Разюк Суддя Я.Ф. Савицький