Постанова 4857 № 300/2533/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2533/22 пров. № А/857/15597/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Корунд» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, ухвалене суддею Микитин Н.М. у м. Івано-Франківську за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 300/2533/22 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області до приватного підприємства «Корунд» про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому, з уточненням позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2022 року по червень 2022 року в сумі 51717,25 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто із приватного підприємства «Корунд» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з квітня 2022 року по червень 2022 року в сумі 51717 гривень 25 копійок. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та не відшкодував Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поклав на відповідача додаткове навантаження у вигляді відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України до моменту створення окремого законодавчого акта про професійні та корпоративні фонди. Станом на 01.08.2022 року такі фонди державою Україна не створені, законопроекти Кабінету Міністрів України не введені в дію та не затверджені. Відтак, як вважає представник відповідача, за 18 років від введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Кабінет Міністрів України не виконав поставлених перед ним завдань президентом України. Відповідач вважає, що не має обов`язку відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що відповідач перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та є платником збору (страхових внесків) на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Колишнім працівникам ПП «Корунд», а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач провів розрахунок та визначив до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в загальному розмірі 51717,25 грн. за період з квітня 2022 року по червень 2022 року. Цей розрахунок позивач надіслав відповідачу. Через невідшкодування відповідачем вищезазначених фактичних витрат у позивача утворилась заборгованість в розмірі 51717,25 грн, що підтверджується картками особових рахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з квітня 2022 року по червень 2022 року. Зважаючи на те, що відповідач добровільно не сплатив заборгованість, позивач звернувся з цим позовом до суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком. Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року. Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції, платниками страхових внесків є роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділуПодаткового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відповідно до пункту 6.7. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Із наведеного слідує, що у відповідача є обов`язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, які призначені колишнім працівникам позивача на пільгових умовах. Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивачем дотримано процедуру формування та направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2022 року по червень 2022 року становить 51717,25 грн. Зважаючи на те, що відповідач не відшкодував суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які зазначені у розрахунках, то позивач підставно звернувся із цим позовом про їх стягнення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу приватного підприємства «Корунд» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року в справі № 300/2533/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 16.01.2023 року