Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2694/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2694/20 пров. № А/857/3473/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П., з участю секретаря судового засідання Пильо І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Екс" Промбуд" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 300/2694/20 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю"Екс" Промбуд" про стягнення заборгованості,- суддя в 1-й інстанції Остап`юк С. В., час ухвалення рішення 19.01.2021 року, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначена, в с т а н о в и в: Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося в суд з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс" Промбуд", в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень, вересень 2020 року в розмірі 193 147, 22 гривень. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКС "Промбуд" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 193 147 гривень 22 копійки. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивач не надав доказів про те, що направив, а відповідач отримав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах. Таким чином, відповідач не був проінформований про розмір витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які відповідач має обов`язок відшкодувати. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач у порушення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача в розмірі 193147,22 гривень. Зазначає про те, що пенсія ОСОБА_1 на пільгових умовах за віком була призначена на підставі рішення суду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, тому з врахуванням наведеного вище суд вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКС "Промбуд" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку, як платник страхових внесків. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача та здобув спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", витрати на виплату та доставку яких за період серпня, вересня 2020 року позивачем понесено в розмірі 24 060, 72 гривень. Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак відповідач у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний вище період. Несплачена сума заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та понесених Головним управлінням пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за серпень, вересень 2020 року становить 24 060, 72 гривень та доплата за попередні періоди станом на 01 серпня 2020 року становить 169 086, 50 гривень. Загальна сума заборгованості відповідача з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах становить 193 147, 22 гривень, що підтверджується розрахунком позивача Враховуючи те, що відповідач у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, останній звернувся в суд з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень, вересень 2020 року в розмірі 24 060, 72 гривень та доплат за попередні періоди станом на 01 серпня 2020 року в розмірі 169 086, 50 гривень, тому вказану суму необхідно стягнути з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Надаючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з п.1 ч.1 статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Статтею 13 Закону №1788-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно з абз.4 п.1 статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 п.291.4 ст.291 ПК України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсійвідповідно до пунктів б - зстатті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Частиною другою Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком. Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підп. 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Положеннями пункту 6.7 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. Отже, обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства. При цьому, колегія суддів зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок цих витрат, який надсилається підприємству. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 року у справі №460/3113/18. До того ж, колегія суддів вказує на те, що органи Пенсійного фонду зобов`язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання підприємству розрахунку. Як стверджується матеріалами справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачу надсилались, чим спростовуються доводи апелянта про не надіслання йому таких розрахунків. Наявність вказаної заборгованості відповідача по невідшкодованих пільгових пенсіях підтверджується розрахунком сум заборгованості, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Разом з тим, зобов`язань по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем у передбачені строки не виконано, сума зазначених витрат у повному обсязі не відшкодована. Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Щодо доводів апелянта в частині ненадання доказів на підтвердження того, що вказані особи працювали на посадах, які передбачені Списком №2 і мають право на отримання пільгових пенсій, то колегія суддів такі відхиляє, оскільки вони спростовуються наступним. Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №300/2581/19, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, позов задоволено; визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, посад і показників період роботи на посадах майстра з 21 серпня 1985 року по 01 червня 1986 року та прораба з 02 червня 1986 року по 17 лютого 1992 року в БУ Промбуд тресту Прикарпатбуд. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 01 червня 2019 року. Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Екс Промбуд залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №300/2581/19 без змін. Таким чином, ОСОБА_1 позивачем на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №300/2581/19 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За вказаних обставин несплачена сума заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах та понесених позивачем за серпень, вересень 2020 року становить 24060,72 грн та доплата за попередній період з 01 червня 2019 року станом на 01 серпня 2020 року становить 169086,50 грн. Отже відповідачу про вказані обставини було відомо, оскільки з наведеного вище вбачається, що останній оскаржував в суді призначення пенсії ОСОБА_1 . Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст. 139, 229, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс" Промбуд" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 300/2694/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 22 квітня 2021 року.