Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/3535/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3535/21 пров. № А/857/6834/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Хобор Р.Б. при секретарі судового засідання: Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі №300/3535/21 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» про стягнення заборгованості (головуючий суддя першої інстанції Остапюк С.В., час ухвалення - в порядку письмового провадження, місце ухвалення м. Івано - Франківськ, дата складання повного тексту 08.02.2022),- В С Т А Н О В И В: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (далі відповідач) про стягнення заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень, травень, червень 2021 року в розмірі 343 247, 04 гривень. 08.10.2021 та 15.09.2021 позивач подав заяви про збільшення позовних вимог, у яких просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2021 року в розмірі 659 932, 83 гривень. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за квітня вересня 2021 року в розмірі 659 932, 83 гривень. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня до вересня 2021 року в розмірі 659932 гривні 83 копійки. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем полана апеляційна карга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, рішення суду не ґрунтується на належних та допустимих доказах, тому підлягає скасуванню. Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки суд не вирішив питання про прийняття заяви про збільшення додаткових позовних вимог, оскільки не виносив з цього приводу ухвали та прийняв таку заяву до розгляду. Вважає, що пред`явлені вимоги у заявах про збільшення позовних вимог від 13.09.2021 та від 04.10.2021 становлять самостійний предмет та підставу позову, що не залежить та не пов`язана з вимогою, заявленою за первісним позовом, та як наслідок вказує на невідповідність поданої заяви вимогам ч. 1 cт. 47 КАС України, суд першої інстанції повинен був винести ухвалу про повернення без розгляду поданих заяв про збільшення позовних вимог. Також апелянт вказує а те, що на момент винесення судового рішення відповідач сплатив частину боргу, а тому сума до стягнення повинна бути меншою. Зокрема відповідач 28.01.2022 сплатив частину боргу за період квітень 2021 року, однак в призначенні платежу помилково було зазначив, що це сплата по справі № 300/1229/21. Проте, борг по справі № 300/1229/21 був уже сплачений, що стверджується ухвалою від 20.01.2022 року, в якій суд провадження у справі № 300/1229/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» про стягнення заборгованості за період січень 2021 - березень 2021 р. в сумі 365314,85 грн - закрив. 31.01.2022 року відповідач надіслав на адресу позивача лист № 49/01, в якому повідомив, що призначення платежу в платіжному дорученні № 52 від 28.01.2022 року вказано помилково, а в призначенні платежу номер справи слід читати не « 300/1229/21», а « 300/3535/21» (копія листа додається). Одночасно, копія платіжного доручення була надіслана на адресу суду, для підтвердження сплати частини боргу, що мало стати наслідком зменшення суми до стягнення на 114973,19 грн. За таким обставин, позивач, як сторона спору, та маючи обов`язок добросовісно користуватись правами сторін, повинен був повідомити суд, що сума заборгованості зменшилась на 114973,19 грн., у зв`язку із частковою сплатою боргу. Крім цього, апелянт вказує на те, що станом на час подання позову не отримав повідомлення Позивача про необхідність відшкодування вказаних витрат в період з квітня 2021 р. по вересень 2021 р. В матеріалах справи відсутні докази надсилання Відповідачу вимоги чи листа на підставі якого відповідач зобов`язаний був нести оплату по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому звернення в суд є передчасним. Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, оскільки суд не вірно застосував норми законодавства при призначенні пільгових пенсій деяким пенсіонерам, що призвело до порушення п. п. б - з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Судом першої інстанції не враховано відсутність підтвердження чи дійсно понесено витрати, які позивач вимагає відшкодувати, а пенсіонери, яким виплачено пенсію та яких позивач вказує, як працівників AT «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», не є такими працівниками, пільговий стаж такими пенсіонерами здобуто також і на інших підприємствах. Покривання витрат повинне відбуватись пропорційного заробленого пенсіонерами пільгового стажу. Апелянт звертає увагу Суду на те, що долучені копії розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах засвідчені головним спеціалістом відділу забезпечення наповнення бюджету ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без надання підтверджуючих документів уповноваженої особи. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Розділі: «Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» вказано особу, яка має право діяти в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України, зокрема: ОСОБА_3 - керівник з 29.04.2016р. Оскільки представник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є керівником позивача та не є адвокатом, та зважаючи, що право на подання і підписання позовної заяви та відповідно копій розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах має особисто керівник або представник на підставі довіреності, який є адвокатом, вважає, що додані до позовної заяви копії розрахунків підписано особою, яка не має права підписувати її. З урахуванням наведеного просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року по справі № 300/3535/21 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечила, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Представник відповідача в судове засідання, яке було призначене в режимі відеоконференції за його клопотанням двічі, не прибув. Про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Акціонерне товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» зареєстроване як юридична особа, перебуває у позивача на обліку, як платник страхових внесків. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі працівники згідно Списку №2). Вказаним працівникам відповідача призначено пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», витрати на виплату та доставку яких за період з квітня до вересня 2021 року позивачем понесено в розмірі 257 354, 77 гривень. ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі працівники згідно Списку №1). Вказаним працівникам, призначено пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, витрати на виплату та доставку яких за період з квітня до вересня 2021 року позивачем понесено в розмірі 402 578, 06 гривень. Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню. Однак, відповідач у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний вище період. Загальна сума несплаченої заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та понесених Головним управлінням пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за період з квітня до вересня 2021 року становить 659 932, 83 гривень. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач зобов`язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування розроблений Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України ) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України ) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону. У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003 встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Інструкція). Згідно з пунктом 6.1 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України ), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», або із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених частинами другою і третьою статті 114 Закону, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено. Згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком

8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам. Згідно з пунктом 6.7 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. Таким чином, з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок цих витрат, який надсилається відповідачу. Отже, відповідач зобов`язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Судом встановлено, що відповідач, у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня до вересня 2021 в розмірі 659 932, 83 гривень. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня до вересня 2021 року в розмірі 659 932, 83 гривень. Що стосується доводів апелянта про те, що станом на час подання позову він не отримав повідомлення Позивача про необхідність відшкодування вказаних витрат в період з квітня 2021 р. по вересень 2021 р., то апеляційний суд вважає такі необґрунтованими, оскільки матеріали справи місять докази того, що Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню. Однак, відповідач у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний вище період. Одночасно колегія суддів зазначає, що наведені вище доводи апелянта є суперечливими, оскільки він одночасно вказує на те, що долучені копії розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах засвідчені головним спеціалістом відділу забезпечення наповнення бюджету ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без надання підтверджуючих документів уповноваженої особи. Апелянт вказує на те, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Розділі: «Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» вказано особу, яка має право діяти в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України, зокрема: ОСОБА_3 - керівник з 29.04.2016р. Оскільки представник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є керівником позивача та не є адвокатом, та зважаючи, що право на подання і підписання позовної заяви та відповідно копій розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах має особисто керівник або представник на підставі довіреності, який є адвокатом, вважає, що додані до позовної заяви копії розрахунків підписано особою, яка не має права підписувати її. Апеляційний суд в цій частині також вважає доводи необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засвідчуючи розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, не вчиняли дії як особи, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особи, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано відсутність підтвердження чи дійсно понесено витрати, які позивач вимагає відшкодувати, а пенсіонери, яким виплачено пенсію та яких позивач вказує, як працівників AT «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», не є такими працівниками, пільговий стаж такими пенсіонерами здобуто також і на інших підприємствах і покривання витрат повинне відбуватись пропорційного заробленого пенсіонерами пільгового стажу, то апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі працівники згідно Списку №2). Вказаним працівникам відповідача призначено пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», витрати на виплату та доставку яких за період з квітня до вересня 2021 року позивачем понесено в розмірі 257 354, 77 гривень. ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі працівники згідно Списку №1). Вказаним працівникам, призначено пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, витрати на виплату та доставку яких за період з квітня до вересня 2021 року позивачем понесено в розмірі 402 578, 06 гривень. Наведені обставини також підтверджуються і рішеннями судів. Також апелянт вказує на те, що на момент винесення судового рішення відповідач сплатив частину боргу, а тому сума до стягнення повинна бути меншою. Зокрема відповідач 28.01.2022 сплатив частину боргу за період квітень 2021 року, однак в призначенні платежу помилково було зазначив, що це сплата по справі № 300/1229/21. Проте, борг по справі № 300/1229/21 був уже сплачений, що стверджується ухвалою від 20.01.2022 року, в якій суд провадження у справі № 300/1229/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» про стягнення заборгованості за період січень 2021 - березень 2021 р. в сумі 365314,85 грн - закрив. 31.01.2022 року відповідач надіслав на адресу позивача лист № 49/01, в якому повідомив, що призначення платежу в платіжному дорученні № 52 від 28.01.2022 року вказано помилково, а в призначенні платежу номер справи слід читати не « 300/1229/21», а « 300/3535/21» (копія листа додається). Одночасно, копія платіжного доручення була надіслана на адресу суду, для підтвердження сплати частини боргу, що мало стати наслідком зменшення суми до стягнення на 114973,19 грн. За таким обставин, позивач, як сторона спору, та маючи обов`язок добросовісно користуватись правами сторін, повинен був повідомити суд, що сума заборгованості зменшилась на 114973,19 грн., у зв`язку із частковою сплатою боргу. Апеляційній суд в цій частині також вважає доводи апелянта необґрунтованими з наведених вище підстав та наявності боргу у Відповідача на час подання позовної заяви. Отже, враховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення. Разом з тим апеляційний суд частково погоджується із доводами апелянта щодо порушення норм процесуального права та зазначає наступне. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів справи слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (далі відповідач) про стягнення заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень, травень, червень 2021 року в розмірі 343 247, 04 гривень. Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 р. становив 2270 грн. 2270 грн.х100=22700 грн. Отже, на сума стягнення 343247,04 грн. перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім цього, 08.10.2021 та 15.09.2021 позивач подав заяви про збільшення позовних вимог, у яких просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2021 року в розмірі 659 932, 83 гривень. Таким чином, наведене унеможливлювало розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду з підстав визначених п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позову з наведених вище підстав. Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають. Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 10 694, 93 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі №300/3535/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня до вересня 2021 року в розмірі 659932 гривні 83 копійки. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич Р. Б. Хобор Повний текст судового рішення складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 12.10.2022 у зв`язку із оголошеними повітряними тривогами та відсутністю електроенергії, а також перебування судді Хобор Р.Б. у щорічній відпустці.