LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС752/18506/20

від 17.01.2023 · Цивільна
Резолютивна:Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 2…

Ухвала 17 січня 2023 року м. Київ справа № 752/18506/20 провадження № 61-12758ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, ВСТАНОВИВ: Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину відмовлено. У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно відбитку штампу «Прийом громадян» подана 19 грудня 2022 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та докази поважності причин його пропуску; надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити прохальну частину касаційної скарги, яка має бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, а саме уточнену редакцію касаційної скарги з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року виконано заявником не у повному обсязі. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року він отримав в суді апеляційної інстанції 21 вересня 2022 року та у жовтні 2022 року касаційна скарга була подана у встановлений законом строк. У подальшому, ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року касаційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням ухвали Верховного Суду від 02 листопада 2022 року про залишення касаційної скарги без руху. Зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 25 листопада 2022 року про повернення касаційної скарги він отримав 06 грудня 2022 року та 19 грудня 2022 року повторно звернувся до касаційного суду. При цьому перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги та вважає дані обставини поважними для поновлення зазначеного строку. Крім того, при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення просить врахувати те, що у період часу з 15 до 18 грудня 2022 року у м. Києві оголошувалася повітряна тривога та застосовувалися відключення світла. Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не наведені обставини, що перешкоджали йому виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 02 листопада 2022 року про залишення касаційної скарги без руху в установлений строк. Невиконання вимог ЦПК України та суду не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року). Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії або навести інші підстави з відповідними доказами. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки в уточненій редакції касаційної скарги на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, ОСОБА_1 посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів). Однак, процитувавши цю норму ЦПК України, заявник не зазначає на підставі яких саме недопустимих доказів, на його думку, суди встановили обставини, що мають суттєве значення. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України (частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України) без вказівки на відповідні порушення, допущені судами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження у справі. Зазначене унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Ураховуючи наведене, строк для усунення недоліків необхідно продовжити та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»