Ухвала КАС ВС № 380/14371/21

УХВАЛА 16 січня 2023 року м. Київ справа № 380/14371/21 адміністративне провадження № К/990/37393/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі №380/14371/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в: 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №25-ДС від 13 липня 2021 року в частині припинення державної служби та звільнення позивача зі служби, відповідно до пункту 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», поновити її на посаді головного спеціаліста відділення рекрутингу та комплектування Відділення №1 (місто Жидачів) ІНФОРМАЦІЯ_2 з 13 липня 2021 року, стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 липня 2021 року по дату постановлення судом рішення, стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача понесені нею судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у сумі 908 грн та витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 3000 грн, звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та в частині присудження виплати середньої заробітної плати за один місяць. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу державних службовців) №25-ДС від 13 липня 2021 року в частині припинення державної служби та звільнення позивача зі служби. Поновлено позивача на посаді головного спеціаліста відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 з 14 липня 2021 року. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 липня 2021 року по 13 липня 2022 року у розмірі 133605 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 10421,17 грн допущено до негайного виконання з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. 19 липня 2022 року представник позивача подала до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року, заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. У задоволенні решти заяви представника позивача відмовлено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 380/14371/21, скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 з 13 липня 2021 на 05 грудня 2021 року і формулювання підстави звільнення з «у зв`язку з реорганізацією та скороченням штату працівників» на «у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт». Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 липня 2021 року до 05 грудня 2021 року у розмірі 55045 (п`ятдесят п`ять тисяч сорок п`ять) гривень 26 копійок. В задоволення решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі скаржник вказав, що судове рішення оскаржується на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 235 КЗпП України, викладені у постанові від 03 травня 2022 року у справі №317/183/19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. Однак, оскаржуючи судове рішення з підстав пункту 1 статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував, що зазначена нею постанова ухвалена у справі за подібними відносинами із цією справою. Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Решта доводів касаційної скарги наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України та зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм законодавства, висловлення незгоди з наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, у х в а л и в: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі №380/14371/21 повернути скаржнику. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяО.А. Губська