Ухвала ККС ВС № 211/1806/18

УХВАЛА 12 січня 2023 року м. Київ справа № 211/1806/18 провадження №51-4054 ск 22 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши матеріали касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , встановив: У касаційній скарзі засуджений висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначених судових рішень. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Верховний Суд дійшов висновку, що цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права. Частиною 1 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Однак, засуджений ОСОБА_4 наводить доводи, що за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та правової оцінки доказів, наданої судами першої та апеляційної інстанцій, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, у касаційній скарзі засуджений не вказує на порушення вимог норм матеріального та процесуального права, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку за аналогічними доводами сторони захисту, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, та не зазначає на які саме доводи не було надано відповіді судом апеляційної інстанції, не наводить обґрунтувань щодо допущення цими судами таких порушень норм кримінального процесуального права, які, з огляду на положення ст. 412 КПК, могли вплинути на законність ухвалених судових рішень і тягнуть за собою обов`язкове їх скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу а відтак, й немає обґрунтування незаконності судового рішення. Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст. 428 КПК. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційні скарги без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків. Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року залишити без руху і надати строк для усунення недоліків упродовж п`ятнадцяти днів із дня отримання копії даної ухвали. У разі невиконання вимог Верховного Суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. С у д д і: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3