Ухвала ККС ВС № 211/1806/18

УХВАЛА 22 грудня 2022 року м. Київ справа № 211/1806/18 провадження №51-4054 ск 22 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши матеріали касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , встановив: У касаційній скарзі засуджений висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначених судових рішень. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Верховний Суд дійшов висновку, що цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права. Частиною 1 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Однак, засуджений наводить доводи, що за своїм змістом стосуються правової оцінки доказів, наданої судом першої інстанції, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, у касаційній скарзі засуджений не вказує на порушення вимог норм матеріального та процесуального права, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку за аналогічними доводами сторони захисту, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, та не зазначає на які саме доводи не було надано відповіді судом апеляційної інстанції, а відтак, й немає обґрунтування незаконності судового рішення. Також засуджений вказує про незаконність оспорюваних вироку та ухвали у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даними про його особу через суворість, але не наводить обґрунтувань у чому саме полягає явна несправедливість заходу примусу, з урахуванням положень ст. 414 КПК, що є підставою для зміни оскаржуваних судових рішень відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак жодних застережень щодо цієї обставини скарга не містить. Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст. 428 КПК. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційні скарги без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків. Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року залишити без руху і надати строк для усунення недоліків упродовж п`ятнадцяти днів із дня отримання копії даної ухвали. У разі невиконання вимог Верховного Суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. С у д д і: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3