Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/9687/22
від 10.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 308/9687/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 10 січня 2023 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Кондор Р.Ю., Кожух О.А.. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Петрик Віталій Васильович на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 жовтня 2022 року, - В С Т А Н О В И Л А : У липня 2022 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що позивачка з відповідачем проживали в зареєстрованому шлюбі з 2011 року по 2021 рік. У даному шлюбі у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач проживає окремо, самоусунувся від виховання дітей, не надає матеріальної допомоги. У позові зазначається, що старша донька ОСОБА_5 , 2011 року народження має вроджену ваду серця(відкрита артеріальна протока), лікування та спостереження даного діагнозу є дороговартісним, а хірургічна операція є матеріально непосильна на даний момент для позивачки. Молодша донька ОСОБА_6 має інвалідність з дитинства (бронхіальна астма) і повинна проходити курси оздоровлення та реабілітації, соляні барокамери. Позивачка працює медичною сестрою, але цього недостатньо, щоб належним чином забезпечити матеріально обох дітей, які потребують лікування. Відповідач працює в Чопському прикордонному загоні на КПП «Убля-Малий Березний», а тому доцільним буде стягнення аліментів з нього у частці від доходу. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просила стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі Ѕ частки від доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з моменту подання позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повнолітнього віку. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 27 липня 2022 року. Стягнуто ОСОБА_1 на користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягало негайному виконанню. Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення аліментів у розмірі Ѕ частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, встановивши розмір аліментів ј частки від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Судом було встановлено виключно те, що відповідач працює у Державній прикордонній службі, а це не дає можливість прийти до висновку щодо дійсно оптимального розміру аліментів у розумінні статті 182 СК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 під час судового розгляду визнав позов, однак це не є безумовною підставою для його задоволення, оскільки він не зрозумів, які саме суми будуть становити Ѕ частину його заробітку, тобто відповідач вважав, що така сума буде вираховуватися виключно від суми заробітної плати. Також зазначає, що ОСОБА_1 вже перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , спільно з нею проживає та бере участь у вихованні та матеріальному утриманні доньки дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Встановлено, що з 19 листопада 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2021 року шлюб розірвано. У даному шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками яких записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 10 травня 2011 року та копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 18.07.2014 року. З довідки про склад сім`ї №277 від 21.07.2022 виданої ЖБК «АЛМАЗ» вбачається, що така видана ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , і до складу сім`ї (зареєстрованих) входять: ОСОБА_2 власник, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка (а.с. 12). Копією довідки ЛКК від 24.11.2020 за №110 виданої КНП «Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня» підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено діагноз: Бронхіальна астма, персистуючий перебіг ІІІ ст. з алергічним компонентом. Переосвідчена як інвалід з дитинства до 27.11.2022р. Згідно копії Консультативного висновку ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» від 30.08.2016 ОСОБА_3 встановлено діагноз Відкрита артеріальна протока, рекомендовано операцію. Відповідно до копії Консультативного висновку ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» від 19 жовтня 2021 ОСОБА_3 встановлено діагноз відкрита артеріальна протока, гемодинамічно незначима. Рекомендовано режим фізичної активності загальний, неспецифічні заходи профілактики інфекційного ендокардиту, медикаментозна терапія на даний час не показана, кардіохірургічне лікування не показане. З документів доданих до апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 з 05 серпня 2022 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , яка згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 29 серпня 2019 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Закарпатській області є матір`ю ОСОБА_8 . Частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Частинами першою, другою статті 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1 стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід ураховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі справа № 344/10971/16-ц (провадження № 61-46794св18), який підлягає застосуванню відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України. Суд визначив спосіб стягнення аліментів за вимогами позивача, яка обрала саме такий спосіб захисту свого права в частині аліментних зобов`язань відповідача, оскільки, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. У поданій апеляційній скарзі зазначається, що ОСОБА_1 під час судового розгляду визнав позов, однак він не зрозумів, які саме суми будуть становити Ѕ частину його заробітку. У протоколі судового засідання від 26.10.2022 року зазначається, що ОСОБА_1 відзначив, що з позовом ознайомлений. У позовній заяві чітко вказаний розмір аліментів який позивачка просила стягнути з відповідача, і відповідач позовні вимоги підтримав. А тому посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не розумів яка саме сума аліментів стягуватиметься з нього не є підставою для скасування рішення. Отже, проаналізувавши надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, позицію позивача та відповідача суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про наявність підстав для задоволення позову та визначення аліментів у розмірі 1/2 частини всіх видів доходу відповідача, щомісячно. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 вже перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , спільно з нею проживає та бере участь у вихованні та матеріальному утриманні доньки дружини ОСОБА_8 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідач був присутній під час розгляду справи та мав можливість заперечити позовні вимоги пославшись на такі обставини, та надавши відповідні докази в суді першої інстанції. За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як такого, що є законним та обґрунтованим. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Петрик Віталій Васильович залишити без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 10 січня 2023 року. Головуючий Судді: