LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873920/854/21

від 10.01.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Коренчука Євгенія Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 26 жовтня 2021 року - без змін.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" січня 2023 р. Справа№ 920/854/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Козир Т.П. суддів: Чорногуза М.Г. Коробенка Г.П. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Коренчука Євгенія Анатолійовича на рішення Господарського суду Сумської області від 26.10.2021 (повний текст складено 01.11.2022) у справі №920/854/21 (суддя Джепа Ю.А.) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Коренчука Євгенія Анатолійовича про стягнення 96 224,75 грн, УСТАНОВИВ: У серпні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Сумської області з позовом до Коренчука Євгенія Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення 96 224,75 грн, у тому числі: 35 000,02 грн заборгованість за кредитом, 18 231,12 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 34 593,61 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 8 400,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.05.2017 фізичною особою-підприємцем Коренчуком Євгенієм Анатолійовичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", внаслідок чого між сторонами укладено кредитний договір, згідно якого позивачем були перераховані на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 70000 грн, однак в порушення умов кредитного договору відповідач кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість. Відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про розгляд справи за адресою реєстрації (згідно довідки Степанівської селищної ради Сумської області від 18.08.2021), однак ухвали суду були повернуті з довідками "Адресат відсутній за вказаною адресою". Рішенням Господарського суду Сумської області від 26 жовтня 2021 року позов задоволено. З фізичної особи Коренчука Євгенія Анатолійовича стягнуто на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 04.05.2017 в загальній сумі 96 224,75 грн (в тому числі: 35 000,02 грн заборгованість за кредитом, 18231,12 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 8 400,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 34593,61 грн заборгованість з пені та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 270,00 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Коренчук Євгеній Анатолійович подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" він не підписував і не знайомий із вказаними Умовами, а наявна у матеріалах справи копія Анкети-заяви не містить ні фізичного підпису відповідача, ні позначення, що цей документ підписаний за допомогою відповідного електронного підпису, і файл перевірки електронного цифрового підпису (роздруківка) не містить інформації, що перевірялась саме ця Анкета-заява, оскільки у роздруківці зазначено "Об`єкт перевірки: .pdf"; у липні 2018 року позивач звертався до Господарського суду Сумської області із заявою про видачу судового наказу, який був виданий 14.09.2018 (справа №920/715/18), але 22.07.2019 наказ було скасовано на підставі заяви відповідача, тому, враховуючи банківську виписку, строк позовної давності сплив 26.07.2021; підлягають врахуванню висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові у справі №342/180/17, згідно яких банк має підвередити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови, а не інші; відповідачем не підписувалась ні Анкета-заява, ні Умови, отже, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів, а також відповідальність у вигляді неустойки. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2022 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, зупинено дію оскаржуваного рішення, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 15.12.2022, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом учасників справи, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (направлений на електронну пошту суду 15.12.2022) заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що Анкета-заява була підписана відповідачем електронним цифровим підписом, на підтвердження чого він надає оригінал цього електронного доказу, перевірити факт підписання ЕЦП можна за допомогою сайту Центрального засвідчувального органу - Міністерства цифрової трансформації України або на сайту Акредитованого центру сертифікації ключів, що свідчить про укладання кредитного договору; у Анкеті-заяві зазначені всі істотні умови договору; строк позовної давності переривався у зв`язку із поданням заяви про видачу судового наказу (справа №920/715/18) та розпочався заново після скасування наказу 22.07.2019, тому позовна давність не пропущена; відповідач не звертався з будь-яким клопотанням щодо витребування оригіналів доказів, копії яких надані позивачем до позовної заяви. До відзиву додано електронний доказ - файл "Коренчук Анкета КУБ.pdf", який відділом документообігу суду роздрукований як паперова копія, а файл збережений на компакт-диск сер. №LH3137VS1817107506. Частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. До апеляційної скарги відповідачем додані докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції: копія заяви позивача про видачу судового наказу у справі №920/715/22, копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг "КУБ", яка додавалась до заяви про видачу судового наказу, копія заяви відповідача про скасування судового наказу, ухвала Господарського суду Сумської області від 22.07.2019 про скасування судового наказу. Відповідач просить поновити строк на їх подання і залучити до матеріалів справи, оскільки він не проживає за місцем реєстрації і не приймав участі під час розгляду справи судом першої інстанції. Позивачем до відзиву додано електронний доказ - файл "Коренчук Анкета КУБ.pdf", який судом збережений на компакт-диск сер.№LH3137VS1817107506. Вказаний електронний доказ наданий позивачем в порядку ч. 5 статті 96 ГПК України, оскільки відповідач заперечує факт підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", паперова копія якої наявна у матеріалах справи. Апеляційний господарський суд вважає за можливе прийняти вказані докази і долучити їх до матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04 травня 2017 фізичною особою-підприємцем Коренчуком Євгеном Анатолійовичем через систему інтернет-клієнт-банкінг підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг "КУБ" (а.с.17), згідно якої він приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ", що розміщені на сайті Приватбанку pb.ua, приймає на себе всі зобов`язання зазначені в цих Умовах та укладає кредитний договір.

1. Істотні умови кредитного договору: 1.1. Розмір кредиту: визначається Приватбанком, вказується у профайлі позичальника на сайту kub.pb.ua 1.3. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів. 1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту. 1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів. 1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг. Клієнт доручає банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким банк надає кредит. Матеріали справи містять роздрукований звіт про перевірку підписання Анкети-заяви (а.с.18), який додавався до позовної заяви, відповідно до якого вказана Анкета-заява підписана електронним цифровим підписом, де підписувачем 2 значиться Коренчук Євгеній Анатолійович, час накладання ЕЦП - 04.05.2017 року о 12:16:45, сертифікат надавача послуг - АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк", також на нього накладена електронна печатка Коренчука Євгенія Анатолійовича, час накладання КЕП - 04.05.2017 року о 12:16:46, сертифікат надавача послуг - АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк". Відповідач у апеляційній скарзі заперечує факт підписання вказаної Анкети-заяви, посилаючись на те, що наявна у матеріалах справи копія Анкети-заяви не містить ні фізичного підпису відповідача, ні позначення, що цей документ підписаний за допомогою відповідного електронного підпису, а файл перевірки електронного цифрового підпису (роздруківка) не містить інформації, що перевірялась саме ця Анкета-заява, оскільки у роздруківці зазначено "Об`єкт перевірки: .pdf". В процесі апеляційного перегляду справи позивачем надано електронний доказ - файл "Коренчук Анкета КУБ.pdf", паперова копія роздрукована судом, а файл збережений на компакт-диск сер. №LH3137VS1817107506, зміст якого відповідає доданій до позову Анкеті-заяві. Копія вказаного доказу позивачем була направлена відповідачу разом з відзивом на апеляційну скаргу на зазначену відповідачем адресу електронної пошти. Також апеляційним господарським судом, в порядку визначеному статтями 82, 96, 225 ГПК України, без застосування технічних засобів, вчинено окрему процесуальну дію - здійснено перевірку підписання вказаного електронного документа електронними цифровими підписами обох сторін із застосуванням сайту Центрального засвідчувального органу - Міністерства цифрової трансформації України за посиланням https://czo.gov.ua/verify, за результатами якої сформовано Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 09.01.2023 та складено протокол вчинення окремої процесуальної дії від 09.01.2023, які долучені до матеріалів справи. Зі змісту Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 09.01.2023 вбачається, що він відповідає роздрукованому звіту про перевірку підписання Анкети-заяви, який додавався до позовної заяви, і цим підтверджується факт підписання Анкети-заяви відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису, який скріплений електронною печаткою. Позивачем до матеріалів справи надано роздруківку Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (Розділ 3.2.8 Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ") (а.с.19-24) (далі - Умови), затверджених на засіданні Правління АТ КБ "Приватбанк" від 09.02.2017, протокол №10 (а.с.25) відповідно до пункту 3.2.8.1 яких визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов і а правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПрнватМаркет (http://privatmarket.ua.). Відповідно до пункту 3.2.8.3 Умов надання кредитів у рамках Послуга здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується падати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 18.05.2017 були отримані кредитні кошти в сумі 70 000 грн, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.28-86), однак починаючи з 18.11.2017 відповідач припинив погашення кредиту і заборгованість по кредиту становила 35000,02 грн. У вересні 2018 року позивач звертався до Господарського суду Сумської області із заявою про видачу судового наказу і судовим наказом від 14.09.2018 №920/715/18 з відповідача на користь позивача було стягнуто 56250,25 грн, у тому числі: 35000,02 грн простроченої заборгованості за кредитом, 6611,11 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 8400,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, 6239,39 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань. Однак, за заявою позивача ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.07.2019 у справі №920/715/18 вказаний судовий наказ був скасований і банку роз`яснено право на звернення до суду із позовом. 26.08.2020 відповідачем припинена господарська діяльність, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак згідно правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, з припиненням підприємницької діяльності фізичної-особи підприємця її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, а спір щодо виконання цих договорів підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 23.06.2021, згідно доданого до позову розрахунку (а.с.26-27) в загальній сумі 96224,75 грн, у тому числі: 35 000,02 грн заборгованість за кредитом, 18 231,12 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 34 593,61 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 8 400,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії. За наслідками розгляду даного спору про стягнення заборгованості суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Згідно з частинами 1 і 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг "КУБ" вбачається, що відповідач 04.05.2017 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ", що розміщені на сайті Приватбанку. Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"). Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"). Згідно із статтею 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. З наведеного вбачається, що відповідач, підписавши власним електронним цифровим підписом Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг "КУБ", ознайомився та погодився із умовами надання кредиту, а у Анкеті-заяві наявні всі істотні умови кредитного договору. Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено, яка саме редакція Умов та правил надання банківських послуг "КУБ" діяла на час укладення договору (підписання Анкети-заяви), відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зі змісту Анкети-заяви вбачається, що відповідач її підписанням приймає на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умовах та укладає кредитний договір. При цьому відповідачем не доведено, що наданий позивачем до матеріалів справи Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (Розділ 3.2.8 Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ"), затверджених на засіданні Правління АТ КБ "Приватбанк" від 09.02.2017, протокол №10 не відповідає Умовам, які він міг отримати шляхом самостійного роздрукування. Апеляційним господарським судом також врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.03.2021 у справі №904/2073/19, відповідно до якої на кожну зі сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства. Щодо посилань відповідача на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, то вони відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зазначена постанова прийнята за інших обставин справи, інших правовідносин та за іншої фактично-доказової бази, ніж у даній справі. Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями статті 526 ЦК України, встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (стаття 1048 ЦК України). Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України). Матеріалами справи, зокрема банківськими виписками, підтверджується, що позивач виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в 70 000,00 грн. Пунктом 3.2.8.3.1 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2, а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку. Відповідно до п. 3.2.8.9 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.2, 3.2.8.3, 3.2.8.3.1 цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. За змістом п. 3.2.8.3.2 Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4 Анкети-заяви. Пункт 3.2.8.9.2 Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2 Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у пункті 3.2.8.3.1 Умов. Пунктом 1.3 Анкети-заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п.1.5 Анкети-заяви). З банківських виписок по рахунку відповідача вбачається, що відповідач повністю не повернув кредит та не сплатив відсотки і комісію за його користування, у результаті чого станом на 23.06.2021 існувала прострочена заборгованість за кредитом в сумі 35 000,02 грн. Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості за тілом кредиту, а тому позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України). Згідно з п. 3.2.8.9.1 Умов та відповідно до статті 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.3 цього Договору. Пунктом 3.2.8.3.3 Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6 Анкети-заяви. Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (пункт 3.2.8.9.7 Умов). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки. У Анкеті-заяві на отримання послуг встановлений розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом - 2% в місяць від початкового розміру кредиту (п.1.4) та фіксований розмір процентної ставки за користування кредитом у випадку порушення порядку погашення заборгованості - 4% в місяць від суми заборгованості (п.1.6). Розрахунок заборгованості позивачем здійснений у відповідності до умов кредитного договору, тому апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 18 231,12 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 8 400,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії. Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 3.2.8.10.1 Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1 цього Договору термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні. Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до пункту 3.2.8.10.3 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом. Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 34 593,61 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, розрахунок перевірено судом, він відповідає умовам договору, є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині також обґрунтовано задоволені судом першої інстанції. У процесі апеляційного перегляду справи відповідачем було заявлено про пропуск позивачем позовної давності, оскільки останній платіж, згідно виписки, відбувся у 2017 році, тому, за доводами відповідача, строк позовної давності сплинув до 26.07.2021, а позов подано 05.08.2021 і відповідач просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності. Однак, вказані доводи відхиляються судом, оскільки позовна давність переривалась у зв`язку із поданням позивачем заяви про видачу судового наказу, а після скасування судового наказу (22.07.2019), перебіг позовної давності розпочався заново (частина 3 статті 264 ЦК України). Крім цього, відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, а згідно пункту 3.2.8.10.5 Умов терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років, отже, строк позовної давності позивачем не пропущено. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства та умови договору, місцевий господарський суд дійшов юридично вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції. Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані позивачем докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Сумської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Коренчука Євгенія Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 26 жовтня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 10.01.2023. Головуючий суддя Т.П. Козир Судді М.Г. Чорногуз Г.П. Коробенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»