Постанова 4823 № 743/218/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 10 січня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 743/218/22 Головуючий у першій інстанції Павленко О. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/241/23 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шарапової О.Л., суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., секретар: Зеляк Ю.Г. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Приватне акціонерне товариство «Укренергомонтаж». Особа, яка подала апеляційну скаргу: Приватне акціонерне товариство «Укренергомонтаж». Оскаржується рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2022 року, В С Т А Н О В И В: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укренергомонтаж», у якому просив стягнути з останнього середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 26.05.2020 року по 15.02.2022 року в сумі 188809,92 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1888,10 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом №163-П від 30.11.2019 його було прийнято на роботу електромонтажником силових мереж електроустаткування 3 розряду до ПАТ «Укренергомонтаж». 25.05.2020 наказом №100/1-К його було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. Проте всі належні йому виплати на день звільнення він не отримав. З цього приводу він неодноразово звертався до відповідача, але йому було відмовлено у проведенні з ним повного розрахунку, посилаючись на відсутність грошових коштів. Рішенням Ріпкинського районного суду від 12.07.2021, яке набрало чинності 11.10.2021, було задоволено його позов до ПАТ «Укренергомонтаж» про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації за порушення строків її виплати, заробітної плати за час простою та компенсації за щорічну відпустку та з відповідача на його користь стягнено заборгованість з заробітної плати за грудень 2019 року, лютий-березень 2020 року у сумі 32618 грн. 46 коп. (без відрахування податків і обов`язкових платежів), заборгованість з заробітної плати за період простою підприємства за січень 2020 року, квітень 2020 року та травень 2020 року, у сумі 13760 грн. (без відрахування податків і обов`язкових платежів), компенсацію за 18 календарних днів не використаної щорічної відпустки, у сумі 5724 грн. 54 коп. (без відрахування податків і обов`язкових платежів) та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплати, у сумі 4011 грн. 93 коп. (без відрахування податків і обов`язкових платежів). Належні для виплати грошові кошти він отримав від відповідача лише 15.02.2022, що свідчить про те, що відповідач затримав виплату всіх належних йому сум при звільнені на 432 робочих дня. З урахуванням приписів ст.. 117 КЗпП України з відповідача на його користь має бути стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 188809,92 грн. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволенні. В апеляційній скарзі ПАТ «Укренергомонтаж» просить оскаржуване рішення змінити, стягнувши з ПАТ «Укренергомонтаж» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 26.05.2020 по 15.02.2022 в сумі 52103,00 грн (без відрахування податків і обов`язкових платежів) та судовий збір у розмірі 520 грн 92 коп. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що суд першої інстанції допустив надмірний обсяг відповідальності роботодавця, оскільки компенсація працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні значно перевищує розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум; вважає за можливе застосувати принцип співмірності та зменшити суму стягнення на користь позивача з 188809,92 грн до 52103,00 грн, що дорівнює загальному розміру несвоєчасно виплаченої заборгованості по заробітній платі. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що зменшенню також підлягає розмір судових витрат до 520,92 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що згідно з рішенням Ріпкинського районного суду від 12.07.2021, яке набрало чинності 11.10.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Укренергомонтаж» задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з заробітної плати за грудень 2019 року, лютий-березень 2020 року у сумі 32618 грн. 46 коп. (без відрахування податків і обов`язкових платежів), заборгованість з заробітної плати за період простою підприємства за січень 2020 року, квітень 2020 року та травень 2020 року, у сумі 13760 грн. (без відрахування податків і обов`язкових платежів), компенсацію за 18 календарних днів не використаної щорічної відпустки, у сумі 5724 грн. 54 коп. (без відрахування податків і обов`язкових платежів) та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплати, у сумі 4011 грн. 93 коп. (без відрахування податків і обов`язкових платежів) (а.с. 8-13). З вказаного вище рішення вбачається, що позивач, згідно наказу №163-П від 01.11.2019 був прийнятий на роботу в ПАТ «Укренергомонтаж» на посаду електромонтажника силових мереж електроустаткування третього розряду та згідно з наказом № 100/1-К від 25.05.2020 був звільнений з посади за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 з АТ «Ощадбанк» від 10.05.2022 заборгованість по виплатам за вищевказаним рішенням була погашена ПАТ «Укренергомонтаж» в повному обсязі 15.02.2022 (а.с. 19-21). Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для звільнення відповідача від виконання вимог статті 117 КЗпП не встановлено, тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 188809,92 грн. підлягають задоволенню. З таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного. Враховуючи, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні значно перевищує розмір належних до виплати сум, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування критерію зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України. При визначенні розміру відшкодування апеляційний суд враховує розмір належних до виплати сум та період затримки розрахунку при звільненні ( майже 2 роки) та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 100 000 грн.( податки та обов`язкові платежі з вказаної суми не утримані). З урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України підлягає зменшенню розмір судового збору, який стягнутий з відповідача на користь позивача до 1 000 грн. Керуюсь ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» задовольнити частково. Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2022 року змінити, зменшивши розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» на користь ОСОБА_1 з 188 809.92 грн. до 100 000 грн.( податки та обов`язкові платежі не утримані) та зменшивши розмір судового збору, який підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» на користь ОСОБА_1 з 1888.1 грн. до 1 000 грн. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених ст.. 389 ЦПК України. Головуюча: Судді: