Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/8610/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/8610/22 Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Любов Анатоліївна Суддя-доповідач: Смілянець Е. С. 26 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : у травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо порядку звільнення з Національної поліції України ОСОБА_1 , передбаченого статтею 116 Кодексу законів про працю України та щодо не інформування ОСОБА_1 про розгляд рапорту від 29.10.2021 на виконання вимог Закону України "Про звернення громадян"; 2) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Житомирській області щодо невиплати у день звільнення ОСОБА_1 : - грошового утримання, - компенсації за невикористану відпустку у 2021 році, - матеріальної допомоги за 2021 рік на оздоровлення, - матеріальної допомоги за 2021 рік для вирішення соціально-побутових питань не більше грошового утримання, - додаткової доплати до грошового утримання в умовах дії карантину, у розмірі 50 відсотків грошового утримання за період березень-вересень 2021 року, - одноразової грошової допомоги при звільненні у належному розмірі 95280,00 грн. 3) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки з 10.11.2021 по день фактичного розрахунку: - грошового утримання, - компенсації за невикористану відпустку у 2021 році, - матеріальної допомоги за 2021 рік на оздоровлення з урахуванням окладу посади заступника начальника Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області; - матеріальної допомоги за 2021 рік для вирішення соціально-побутових питань не більше грошового утримання з урахуванням окладу посади заступника начальника Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області; - додаткової доплати до грошового утримання пропорційно відпрацьованому часу в умовах дії карантину, у розмірі 50 відсотків грошового утримання за період березень-вересень 2021 року, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 та від 09.06.2021 №588, - недоплаченої різниці одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 8258,25грн; 4) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового утримання в умовах дії карантину, у розмірі 50 відсотків грошового утримання за фактично відпрацьований час у період березень-вересень 2021 року, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375; 5) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2021 рік для вирішення соціально-побутових питань не більше грошового утримання з урахуванням окладу посади заступника начальника Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області; 6) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 8258,25 грн; 7) стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки з 10.11.2021 по день фактичного розрахунку: - грошового утримання, - компенсації за невикористану відпустку у 2021 році, - матеріальної допомоги за 2021 рік на оздоровлення, - матеріальної допомоги за 2021 рік для вирішення соціально-побутових питань не більше грошового утримання, - додаткової доплати до грошового утримання пропорційно відпрацьованому часу в умовах дії карантину, у розмірі 50 відсотків грошового утримання за період березень-вересень 2021 року, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 №246 та від 09.06.2021 №588; - недоотриманої суми одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 8258,25 грн. 8) стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховану суму додаткової доплати до грошового утримання в умовах дії карантину, у розмірі 50 відсотків грошового утримання за період березень-вересень 2021 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375; 9) стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоплачену різницю матеріальної допомоги за 2021 рік на оздоровлення та матеріальну допомогу за 2021 рік для вирішення соціально- побутових питань не більше грошового утримання, з урахуванням окладу посади заступника начальника Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області; 10) стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 8258,25 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року позов задоволено частково, а саме: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення; - зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплаченої суми. - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо непроведення повного та належного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 зі служби. - зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2021 по 29.11.2021 в розмірі 14208,32грн. та провести його виплату, утримавши обов`язкові податки та збори. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 2003 по 2021 роки проходив службу у територіальних підрозділах УМВС та ГУНП в Житомирській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.11.2021 №433 о/с "По особовому складу" підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, звільнено зі служби в поліції за п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" з 10.11.2021 (а.с.15). 29.11.2021 на картковий рахунок позивача надійшли кошти, які мали бути виплачені при звільненні зі служби в поліції. Даний факт не оспорюється відповідачем. 16.12.2021 позивач надіслав відповідачу заяву про роз`яснення та інформування про виплату коштів із зазначенням їх складових, що надійшли на рахунок 29.11.2021 (а.с.28). У зв`язку із відсутністю відповіді на заяву позивач подав 19.01.2021 скаргу до Національної поліції України (а.с.35). 31.01.2022 позивач отримав відповідь, датовану 28.12.2021, на заяву від 16.12.2021, та довідку про нараховане грошове забезпечення з період служби з 01.11.2019 по 10.11.2021 (в тому числі із зазначенням виплат у місяці звільнення) (а.с.37-40). Не погоджуючись із діями відповідача щодо обрахунку належних при звільненні сум, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що відповідачем при розрахунку одноразової грошової допомоги протиправно не враховано суми індексації до місячного грошового забезпечення за листопад 2021 року, також суд вказав, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у непроведенні повного та належного остаточного розрахунку при звільненні позивача зі служби. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що апеляційну скаргу позивача повернуто в зв`язку з несплатою судового збору тому колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Щодо задоволення позовних вимог стосовно розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом", при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (пункт 2 розділу VI Порядку № 260). Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги (пункт 5 розділу VI Порядку № 260). Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (пункт 6 розділу VI Порядку № 260). При виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (пункт 9 розділу І Порядку № 260). За приписами пункту 8 розділу VІ Порядку № 260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські. Як зазначалось, датою звільнення позивача є 10.11.2021, тобто останнє місячне грошове забезпечення є за листопад 2021 року. Згідно із довідкою УФЗБО ГУНП в Житомирській області №1825/29/01-2021 від 28.12.2021 останнє місячне грошове забезпечення позивача (10 днів) становило 4641,16 грн (посадовий оклад -833,33грн, оклад за спеціальним званням 733,33 грн, надбавка за стаж служби в поліції 705 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби 1022,25грн, премія 1347,24грн), денне 464,116, а за повний місяць 13923,48грн (464,116*30). При цьому, відповідачем не враховано індексацію грошового забезпечення. Розрахунок одноразової грошової допомоги проведений відповідачем: 13923,48*25% =3480,87грн за рік, 87021,75грн за 25 років. Надаючи оцінку проведеному відповідачем розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.5 ст.94 Закону №580, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII). Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Приписами статті 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення. Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові у справі № 820/5286/17 від 19.03.2020. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність ГУНП в Житомирській області щодо розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення, зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплаченої суми. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 10.11.2021 по день фактичного розрахунку суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 94 Закону №580-VIII, порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Порядком № 260 визначено умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Разом з тим, відповідними спеціальними нормативно-правовими актами не встановлено порядку здійснення розрахунку зі звільненою особою, зокрема, не встановлено дати проведення остаточного розрахунку при звільненні і відповідальності роботодавців за несвоєчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті, що ставить таких осіб у вкрай невигідне становище, оскільки фактично позбавляє їх гарантій на фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов`язків. Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, яка неодноразово підтримана Верховним Судом (постанова від 04.12.2019 справа №825/66/16, постанова від 02.10.19 справа №817/1227/18, постанова від 10.09.2019 справа №814/2791/16, постанова від 19.06.2019 справа № 820/3312/17) за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Враховуючи те, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення, суд дійшов висновку про можливість застосування норм статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення зі служби в поліції. Так, у статті 116 Кодексу законів про працю України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму. Водночас, частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У разі не проведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Відтак, вказаними нормами визначено обов`язок роботодавця провести розрахунок із працівником саме в день його звільнення; при цьому, у разі наявності вини власника або уповноваженого ним органу щодо невиплати працівникові належних йому сум при звільненні в такому разі при відсутності спору щодо розміру таких сум підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Остаточний розрахунок (грошове забезпечення за листопад 2021 року, матеріальна допомога на оздоровлення, компенсація з невикористану відпустку, одноразова грошова допомога при звільненні), з позивачем проведено 29.11.2021 року, замість 10.11.2021 року (день звільнення). Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у непроведенні повного та належного остаточного розрахунку при звільненні позивача зі служби. Статтею 117 КЗпП України покладено обов`язок щодо визначення розміру відшкодування за час затримки на орган, який виносить рішення по суті спору. Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100). Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. При цьому, зі змісту Порядку №260 вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Згідно із довідкою УФЗБО ГУНП в Житомирській області №1825/29/01-2021 від 28.12.2021 грошове забезпечення за вересень становило 15477 грн, за жовтень 15476,96грн. (без утримання обов`язкових податків та зборів). Денний заробіток становить (15477+15476,96)/61= 507,44грн., термін затримки з 11.11.2021 (наступний день після звільнення) по 29.11.2021 (день фактичного розрахунку) 19 днів, середній заробіток за час затримки 19*507,44=9641,36 грн.(без утримання обов`язкових податків та зборів). Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції визначено неправильну кількість днів для обрахунку середнього заробітку за час затримки, у зв`язку з чим визначено неправильним розмір відшкодуванням. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду в частині визначення розміру відшкодування, відтак слід зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2021 по 29.11.2021 в розмірі 9641,36 грн. та провести його виплату, утримавши обов`язкові податки та збори. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, що позивачем пропущено строк звернення до суду, з огляду на наступне. Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Як вже зазначалось вище, остаточний розрахунок з позивачем проведено 29 листопада 2021 року, 16.12.2021 позивач надіслав відповідачу заяву про роз`яснення та інформування про виплату коштів із зазначенням їх складових, що надійшли на рахунок 29.11.2021 (а.с.28). У зв`язку із відсутністю відповіді на заяву позивач подав 19.01.2021 скаргу до Національної поліції України (а.с.35). 31.01.2022 позивач отримав відповідь, датовану 28.12.2021, на заяву від 16.12.2021, та довідку про нараховане грошове забезпечення з період служби з 01.11.2019 по 10.11.2021 (в тому числі із зазначенням виплат у місяці звільнення) (а.с.37-40). Отже, про складові суми, яка була перерахована 29.11.2021, позивач дізнався лише 31.01.2022 після отримання відповіді на звернення та довідки про грошове забезпечення від 28.12.2021, отже саме з цього моменту позивачу стало відомо про порушення його прав. 01.02.2022 позивач звернувся із зустрічним позовом до відповідача з аналогічними вимогами у справі №240/41148/21. Ухвалою суду від 15.04.2022 у справі №240/41148/21 зустрічний позов повернуто. 11.05.2022 подано позов у даній справі. За таких обставин суд апеляційної дійшов висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції в частині та прийняти в цій частині нову постанову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року скасувати в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2021 по 29.11.2021 в розмірі 14208,32грн. та провести його виплату, утримавши обов`язкові податки та збори. Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2021 по 29.11.2021 в розмірі 9641,36 грн. та провести його виплату, утримавши обов`язкові податки та збори. В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.