Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/18583/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2024 р. Справа № 440/18583/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 12.03.24 у справі № 440/18583/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі також відповідач), в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо невключення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби індексації грошового забезпечення у розмірі 1069,94 грн; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних років служби відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України від 09.04.1992 за №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 1069,94 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо невключення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 1069,94 грн. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням фактично сплачених сум) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних років служби відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 1069,94 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що виплата індексації грошового забезпечення не впливає на розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки одноразові та компенсаційні виплати (до яких належить в тому числі і компенсація за невикористану відпустку, і матеріальні допомоги) не можуть бути враховані при обчисленні одноразової грошової допомоги, так як за своєю правовою природою не мають постійного характеру. Звертає увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом у цій справі. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. Наказом ГУНП в Полтавській області від 11.11.2020 за № 494 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника Шишацького відділення поліції Миргородського відділу поліції, 11.11.2020 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) /а.с. 18/. Цим наказом визначено за необхідне виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за 17 років. 30.08.2023 позивач звернувся до ГУНП в Полтавській області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив повідомити про складові, враховані при обчисленні одноразової грошової допомоги, зокрема чи врахована відповідачем індексація грошового забезпечення /а.с. 19-20/. Листом від 07.09.2023 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що при звільненні йому виплачена одноразова грошова допомога за 17 років служби у розмірі 151479,01 грн, для обчислення якої індексація грошового забезпечення не враховувалась з огляду на відсутність законних підстав для цього /а.с. 21-22/. Також 31.08.2023 позивач звернувся до ГУНП в Полтавській області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати довідку про нараховану та виплачену за останні 24 місяці перед звільненням індексацію грошового забезпечення /а.с. 23-24/. Листом ГУНП в Полтавській області від 07.09.2023 позивачу надано довідку щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2017 по 11.11.2020 /а.с. 25-26/. 19.10.2023 позивач звернувся до ГУНП в Полтавській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації /а.с. 27/. Відповідь на зазначену заяву у матеріалах справи відсутня, учасниками справи не надана. Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.04.2023 у справі № 420/19450/21, дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 за № 580-VIII "Про Національну поліцію". Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону України "Про Національну поліцію"). Статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім того, як визначено частиною другою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. А відповідно до частини п`ятої цієї статті грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Відповідно до частини четвертої цієї статті виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 за № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджені Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі також - Порядок № 260). За змістом пунктів 1, 6, 8 розділу VI Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 за № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII). Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078 (далі - Порядок №1078). За змістом пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо врахування у складі грошового забезпечення поліцейського у цілях обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації. Колегія суддів ураховує, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Разом з цим, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейських для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17. Також такий правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 26.01.2022 у справі №520/8887/2020, який суд враховує в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України. Стосовно доводів представника відповідача про незастосовність висновків Верховного Суду, викладених у згаданих постановах, до обставин цієї справи, оскільки у зазначених справах позивачами були військовослужбовці, а не поліцейські, суд зауважує, що врахуванню у силу частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, а у вказаних справах суд касаційної інстанції навів висновок щодо застосування при обчисленні одноразової грошової допомоги положень Закону №1282-XII, які застосовуються як до військовослужбовців, так і до поліцейських. У пункті 40 постанови Верховного Суду від 26.04.2023 у справі №420/19450/21 зазначено, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. Долученою до матеріалів справи довідкою про виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, що надана позивачу листом ГУНП в Полтавській області від 07.09.2023 вих.№29/160зі, підтверджено, що індексація грошового забезпечення позивача у період з 01.11.2017 по 11.11.2020 мала постійний характер, виплачувалась у складі грошового забезпечення щомісячно /а.с. 26/. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення у розмірі 1069,94 грн (місячний розмір індексації) до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача. Листом ГУНП в Полтавській області від 07.09.2023 за вих.№29/158зі підтверджено, що індексація грошового забезпечення не врахована при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача зі служби в поліції /а.с. 21-22/. Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є обґрунтованим і законним. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Щодо посилання відповідача на те, що позивач звернувся з позовною заявою у цій справі з пропуском строку звернення до адміністративного суду, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі від 12 березня 2024 року надав оцінку строкам звернення позивача до суду. Так, суд першої інстанції врахував, що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 у справі №160/759/23, а також те, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_1 з розрахунком належних йому при звільненні сум, у т.ч. й одноразової грошової допомоги. Суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами позивача, що про порушення його права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні він довідався лише з листа ГУНП в Полтавській області від 07.09.2023, що отриманий ним 13.10.2023. Отже, судом першої інстанції правомірно не задоволено клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до статті 139 КАС України питання розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не вирішується. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 31у, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі № 440/18583/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк