Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/3739/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 461/3739/22 пров. № А/857/15264/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., з участю секретаря судового засідання Приступи Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2022 року у справі № 461/3739/22 (головуючий суддя Радченко В.Є., час ухвалення 13:52 год., м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил, - В С Т А Н О В И В : 21 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил за №0195/20900/21 від 22 грудня 2021 року та закрити провадження в справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Львівської митниці від 22 грудня 2021 року у справі про порушення митних правил № 0195/20900/21 він визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 193127,31 грн. Оскаржену постанову вважав незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. При цьому стверджував, що митне оформлення спірного транспортного засобу відбувалося у червні 2020 році та під час митного оформлення автомобіля, згідно електронної митної декларації, жодних рішень про коригування митної вартості не приймалось, будь-яких зауважень від митних органів не надходило, всі митні процедури були завершені і товар був випущений у вільний обіг, наданий висновок атестованого судового експерта ОСОБА_2 про визначення митної вартості транспортного засобу. Відтак, на думку позивача, відсутні підстави для донарахування відповідних податкових платежів по автомобілю ,,SCANIA, модель ,,R 400, номер кузова НОМЕР_1 . Крім того, суд у справі № 461/4910/21 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови Галицької митниці Держмитслужби України від 18.05.2021 року у справі про порушення митних правил № 0195/20900/21 дійшов беззаперечних висновків про не підтвердження Галицької митницею ДМС іншої митної вартості транспортного засобу ніж задекларованої. Оскаржена постанова від 22.12.2021 року є ідентична постанові від 18.05.2021 року, яка скасована рішенням Галицького районного суду м. Львова. Постановою від 20 жовтня 2022 року Галицький районний суд м. Львова позов задовольнив. Скасував постанову Львівської митниці від 22.12.2021 року у справі про порушення митних правил № 0195/20900/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, як протиправну та закрив провадження у справі. Також суд стягнув з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час здійснення митного оформлення транспортного засобу марки ,,SCANIA модель ,,R400 митниця надіслала запити до відповідних органів Королівства Швеція. Митний орган Королівства Швеція листом від 14.04.2021 № UTR2021 надав копії рахунків-фактур, згідно яких автомобіль марки ,,SCANIA модель ,,R400, номер кузова НОМЕР_1 , був проданий за 101370 шведських крон, що згідно курсу НБУ станом на 26.06.2020 становило 289127,51 гривень. При митному оформленні декларант подав документи, згідно з якими фактурна вартість ввезеного позивачем автомобіля становила 5000 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 26.06.2020 становило 149561 гривень. Факт наявності інформації та документів про справжню ціну ввезеного позивачем вантажного автомобіля дав митниці можливість визначити суму митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезені вказаного транспортного засобу. Окрім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що на час винесення судом спірного рішення абзац другий статті 485 Митного кодексу України втратив чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 4-р(II)/2022 від 15 червня 2022 року. За таких обставин, відповідач вважає правомірною оскаржену позивачем постанову, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги за їх безпідставності та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 26.06.2020 для здійснення митного оформлення транспортного засобу марки ,,SCANIA модель ,,R400, номер кузова НОМЕР_1 , в митному режимі «імпорт» до відділу митного оформлення №2 митного поста ,,Городок Галицької митниці Держмитслужби подана електронна митна декларація типу ІМ40ДЕ № UА209180/2020/029150 разом з товаросупровідними документами, зокрема: рахунок-фактура (іnvoice) № 26 від 22.06.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане 17.02.2020 компетентними органами Королівства Швеція, довіреність № НОН 792317 від 24.06.2020, акт про проведення митного огляду №UА209040/2020/020824 від 25.06.2020, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 7971 від 26.06.2020, cертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UА.005.35704-0 від 25.06.2020, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 07.04.2016, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № 002826124 від 16.01.2019. За даними поданих документів, продавцем товару виступала швецька компанія РАLM TRUCK АВ (Реrsakerswagen 6, 23162 Тrelleborg), отримувачем - громадянин України ОСОБА_3 (паспорт, виданий 18.08.2006, Буським РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ). Покупцем та особою, відповідальною за фінансове врегулювання - громадянин України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), декларантом - ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ). Фактурна вартість товару становить - 5000 євро (згідно курсу НБУ станом на 26.06.2020 становить 149561 гривень), митна вартість - 155693,00 гривень, а загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 49821,76 гривень, а саме: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами 15569,30 гривень, податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами - 34252,46 гривень. В ході проведення перевірки законності переміщення через митний кордон України вказаного автомобіля, Галицька митниця Держмитслужби скерувала лист до швецької компанії РАLM TRUCK АВ (Реrsakerswagen 6, 23162 Тrelleborg) щодо продажу транспортного засобу ,,SCANIA модель ,,R400, номер кузова НОМЕР_1 . 15.12.2020 швецька компанія РАLM TRUCK АВ (Реrsakerswagen 6,) повідомила митницю, що не є власником транспортного засобу та не здійснювала його продажу для експорту. Останнім власником автомобіля в Швеції було підприємство KVD HEAVY EQUIPENT AB, STORAS INDUSTRIGATAN 10B, 42469 ANGERED. 24.12.2020 Галицька митниця Держмитслужби скерувала лист до швецької компанії KVD HEAVY EQUIPENT AB (STORAS INDUSTRIGATAN 10B, 42469 ANGERED) щодо продажу транспортного засобу марки ,,SCANIA модель ,,R400, номер кузова НОМЕР_1 . Компанія KVD HEAVY EQUIPENT AB (STORAS INDUSTRIGATAN 10B, 42469 ANGERED) надала Галицькій митниці Держмитслужби копії рахунку-фактури (саsh іnvoice) від 23.06.2020 №F12626 та квитанції (гесеірt) від 23.06.2020, згідно яких автомобіль ,,SCANIA модель ,,R400, номер кузова НОМЕР_1 був проданий ОСОБА_5 за 101370 шведських крон, що згідно курсу НБУ станом на 26.06.2020 становить 289127,51 гривень. Також, митні органи Королівства Швеції листом від 14.04.2021 надали копії рахунку-фактури (саsh іnvoice) від 23.06.2020 № Р12626 та квитанції (rесеірt) від 23.06.2020, згідно яких автомобіль ,,SCANIA модель ,,R400, номер кузова НОМЕР_1 був продаий за 101370 шведських крон, що згідно курсу НБУ станом на 26.06.2020 становить 289127,51 гривень. Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Галицької митниці Держмитслужби від 12.01.2021, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України вказаного автомобіля, з урахуванням інформації та копій документів, наданих підприємством KVD HEAVY EQUIPENT AB (STORAS INDUSTRIGATAN 10B, 42469 ANGERED) станом на дату здійснення митного оформлення становить 114 197,53 гривень, а саме: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами 35686,73 гривні; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами - 78510,80 гривень. Враховуючи викладене, сума несплачених митних платежів складає 64 375,77 гривень. Щодо ОСОБА_1 складений протокол про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України та 18.05.2021 року у справі про порушення митних правил № 0195/20900/21 винесена постанова, яка була скасована рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2021 року у справі № 461/4910/21. Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 11 листопада 2021 року. Згідно резолютивної частини рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2021 року у справі № 461/4910/21, суд справу про порушення митних правил № 0195/20900/21 відносно ОСОБА_1 надіслав на новий розгляд до Галицької митниці Держмитслужби. 22 грудня 2021 року Львівська митниця повторно винесла постанову у справі про порушення митних правил № 0195/20900/21 із зазначенням тих самих обставин та покликанням на ті ж докази, що і в постанові у справі про порушення митних правил № 0195/20900/21 від 18.05.2021 року. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 193127,31 грн. Не погодившись з постановою митного органу, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митне оформлення спірного транспортного засобу відбувалося у червні 2020 році та під час митного оформлення автомобіля, згідно електронної митної декларації, жодних рішень про коригування митної вартості не приймалось, будь-яких зауважень від митних органів не надходило, всі митні процедури були завершені і товар був випущений у вільний обіг, а відтак, і відсутні підстави для донарахування відповідних платежів по автомобілю ,,SCANIA модель ,,R400, номер кузова НОМЕР_1 . Надані позивачем митному органу та суду документи не містять ознак підробки та у них наявні відомості для визначення складових митної вартості товару та ціни. Доказів наявності у позивача інших документів, ніж ті, які подані до митного органу, відповідач не надав суду. Водночас, дії позивача щодо проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу, з якої сплачені митні платежі, вказують на відсутність волі або наміру позивача щодо ухилення від сплати митних платежів у певному розмірі. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду, серед іншого, не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Окрім цього, суд першої інстанції зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(II)/2022 від 15 червня 2022 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 4 Митного кодексу (МК) України визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (пункт 8); уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта (пункт 63). За змістом ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Згідно з ч. 6 ст. 259 МК України при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими. Відповідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Згідно з пунктом першим частини першої статті 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч.4 ст. 266 МК). Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (ч.5 ст. 266 МК). Статтею 417 МК України передбачено, що взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що митний брокер несе передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил. З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно спірної постанови за статтею 485 МК України полягає у неправильному зазначенні в поданій в митній декларації коду товару згідно УКТ ЗЕД. Відповідно ж до частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів. Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України. Згідно із частиною 4 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Частиною першою статті 458 Митного кодексу (МК) України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За приписами частини першої статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Згідно зі ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності За змістом частини першої ст. 9 та ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що за змістом статті 485 МК України склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Отже, згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 лютого 2021 у справі № 324/580/17 (2-а/324/25/2017), адміністративне провадження № К/9901/37109/18. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідач в порушення ч.2 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необґрунтовано, тобто без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Рішенням за № 4-р(II)/2022 від 15 червня 2022 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України. При цьому Конституційний Суд України ухвалив, що абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи, що на час розгляду справи апеляційним судом (20 грудня 2022 року) абзац другий статті 485 Митного кодексу України втратив чинність, а тому відсутні правові підстави для притягнення особи до відповідальності за цією статтею Митного кодексу України. Таким чином, постанова Львівської митниці за №0195/20900/21 від 22 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 193127,31 грн, не може залишатись чинною також і з наведених підстав. Вказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2022 року у справі № 461/3739/22 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 28.12.2022.