Постанова 4857 № 461/6859/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/6859/22 пров. № А/857/4024/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про зміну постанови, - суддя (судді) в суді першої інстанції - Радченко В.Є., час ухвалення рішення: не зазначений, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення: не зазначена, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці про зміну пункту 2 постанови від 06.12.2022 у справі про порушення митних правил № 0844/20900/22, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст.471 МК України. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено. Змінено п.2 постанови Львівської митниці від 06.12.2022 у справі про порушення митних правил № 0844/20900/22, в частині стягнення штрафу, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці штраф у розмірі 126056,79 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці Львівської митниці Державної митної служби України (адреса: м.Львів, вул.Костюшка,1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 496,20 гривень. Рішення мотивоване тим, що відповідачем не доведено вартість переміщених речей, а відтак і розмір штрафу. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не задекларував, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, чим порушив встановлений ст.ст. 257-258 МК України порядок декларування переміщуваних через митний кордон товарів (заповнення митної декларації). Зазначає, що судом не враховано, що згідно висновку досліджень від 12.10.2022 № 142000-3301-0482 вартість нового одягу, взуття та сумки в асортименті 250 шт становить 435935,78 грн, та згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 18.11.2022 № 142000-3302-0325 становить 1618446,10 грн, загальна вартість тимчасово вилучених протоколом про порушення митних правил №0844/20900/22 від 04.09.2022 товарів становить 2054381,88 грн. Вважає, що митницею обрунтовано зроблено висновок про факт вчинення позивачем протиправних дій, що містять ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України. У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені. Представник позивача у судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 04.09.2022 інспектором Львівської митниці складено протокол про порушення митних правил № 0844/20900/22. Згідно протоколу, 4 вересня 2022 року близько 16 години 09 хвилини в зону митного контролю МАПП «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці заїхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який прямував з Республіки Польща в Україну, по смузі руху «червоний коридор». У ході проведення митного огляду транспортного засобу в салоні відділення без ознак приховування було виявлено наступний товар: новий одяг, взуття та сумки в асортименті 250 шт., вироби з металу білого кольору із вставкою з камінням різних кольорів та розмірів в асортименті з наявним пробірним клеймом в кількості 2372 шт., який не було задекларовано, і який належав ОСОБА_1 . Даний товар у встановленому порядку не був задекларований і був виявлений під час проведення митного контролю транспортного засобу. Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковано за ч. 2 ст.471 МК України, як переміщення через митний кордон України вищевказаного товару шляхом недекларування, тобто, не заявлення за встановленою формою точних відомостей про нього, а саме про його наявність та кількість. Постановою Львівської митниці Держмитслужби України від 06.12.2022 у справі про порушення митних правил № 0844/20900/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, що складає 616314,56 грн. Не погоджуючись з розміром адміністративного стягнення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною 2 статті 471 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачена адміністративна відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів. Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Як встановлено судом, в основу визначення розміру штрафних санкцій відповідачем покладено висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 12.10.2022 № 142000-3301-0482 та висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 18.11.2022 № 142000-3302-0325. Згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 12.10.2022 № 142000-3301-0482 вартість нового одягу, взуття та сумки в асортименті 250 шт становить 435935,78 грн. Відповідно до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 18.11.2022 № 142000-3302-0325 вартість виробів з металу білого кольору в кількості 2372 шт становить 1618446,10 грн. Загальна вартість наданих на дослідження предметів порушення митних правил, вилучених протоколом, на дату проведення досліджень, становить 2054381,88 гривень. Порядок та підстави призначення експертиз в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України регулюється главою 50 Митного кодексу України (митні експертизи), яка передбачає, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Як передбачено п. 17 ст. 356 Митного кодексу України про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який в матеріалах справи відсутній. Вимогами п. 20 ст. 356 Митного кодексу України передбачено мету проведення досліджень, які проводяться Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень, а саме «встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митні органи можуть письмово, у тому числі з використанням засобів інформаційних технологій, затребувати з підприємств-виробників, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявну у них техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення». Згідно з ч. 2. ст. 356 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Як встановлено судом, згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз. Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, проведення експертиз (експертних досліджень) основним завданням товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої-економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил. Згідно вказаної Інструкції, з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила). При цьому, як вірно зазначено судом, відповідач не зазначив, які саме стандарти та технічні умови до даного виду товару він використовував, не вказано код товару Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності, не надані відомості з митних баз Держмитслужби щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються в Україну. Судом також встановлено з матеріалів справи, що вилучений у справі товар ввозився з-за кордону в Україну, проте, яка інформація використовувалась для визначення вартості товару матеріали справи не містять, а саме відповідач не надав належного обґрунтування щодо того, що товар придбано на території іншої країни, тобто співставлення вартості з врахуванням даного критерію. Аналізуючи норми законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є органом уповноваженим на встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митного контролю, але відповідачем не доведено, що Спеціалізована лабораторія уповноважена на визначення митної вартості переміщуваних речей у справах про порушення митних правил, що в подальшому є підставою для визначення розміру штрафу, який зараховується на рахунок відповідача. Судом також враховано, що згідно рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що такий висновок підготовлено для подання до суду. Матеріали справи не містять доказів, що експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З урахуванням наведеного, вірним є переконання суду про те, що висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи, яка є підрозділом митного органу, побудовані по суті на припущеннях, що виключає можливість їх застосування як належного та допустимого доказу у цій справі. Відповідно до положень ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Як передбачено ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції). Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 200/6156/20-а дійшов висновку, що право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Зазначену правову позицію висловлено також Верховним Судом в постановах від 28.05.2019 у справі № 816/2023/15, від 26.03.2019 у справі № 812/8245/13-а, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, яка згідно ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні до спірних правовідносин. Враховуючи вищезазначене, суд взяв до уваги долучені позивачем фактури, що узгоджується з ст. 79 КАС України. Як встановлено судом, відповідно до Fattura nr 109/1/2022 del 02/09/2022 вартість придбаних срібних виробів становить 9300 Євро, вартість одягу згідно Fattura nr 106/1/2022 del 15/08/2022 2190 Євро. Додатково представник компанії « SV.IT. CARGO SPL» листом підтвердив, що «громадянин України ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_3 , 02/09/2022 придбав срібні браслети в нашій компанії згідно Fattura nr 109/1/2022 del 02/09/2022 за 9300 Євро» та надав її. Крім того, позивачем долучено фактуру між італійською компанією «SV.IT. CARGO SPL» та індійською фірмою « VALENTINE SILVER INTERNATIONAL» від 24.08.2022, де зазначено, що партія товару була придбана італійською компанією « SV.IT. CARGO SPL» за 8690 Євро, що доводить як економічну доцільність продажу партії товару позивачу за 9300 Євро, так і реальність проведеної операції. Згідно Fattura nr 106/1/2022 del 15/08/2022 італійської компанії « SV.IT. CARGO SPL» одяг був придбаний ОСОБА_1 за 2190 Євро. Відповідно до Fattura nr 109/1/2022 del 02/09/2022 вартість придбаних срібних виробів становить 9300 Євро, вартість одягу згідно Fattura nr 106/1/2022 del 15/08/2022 2190 Євро. Відтак, загальна вартість переміщуваних речей становить 11 490 Євро. Згідно встановленого НБУ офіційного курсу гривні до іноземних валют станом на день вчинення порушення митних правил (4 вересня 2022 року) 1 Євро становив 36,57 грн. Судом також враховано, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та затосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Рішеням ЄСПЛ «Краєва проти України» надано судам у справах про порушення митних правил застосовувати дискрецію щодо міри покарання в разі встановлення вини, з урахуванням ступеню вини, майнового стану правопорушника та знаходити справедливий баланс між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном. З урахуванням наведеного, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вартість переміщуваних через митний кордон речей становить 420189 грн, а відтак розмір штрафу становить 126056,79 грн, який не буде надмірним тягарем для позивача та справедливим балансом між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду, що позовна заява підлягала задоволенню. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року у справі № 461/6859/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 08.06.2023.