Постанова 4806 № 308/6069/21

Справа № 308/6069/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13.04.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., захисника - адвоката Митровки Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали справи про порушення митних правил №33/4806/482/21, за апеляційною скаргою начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Товта М. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2021. Цією постановою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП, щодо: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, Чернівецька область Новоселицький район с.Жилівка, місце проживання АДРЕСА_1 , про порушення митних правил, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Постановлено повернути ОСОБА_2 або його уповноваженому представнику товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 0522/30500/21 від 24.04.2021, а саме: сукня для жінок червоного кольору торгівельної марки «VALENTINO», країна виробництва Італія - 1 штука; кофти тонкі жіночі трикотажні сірого кольору різних розмірів торгівельної марки «VALENTINO», країна виробництва Італія - 6 штук; жакети жіночі рожевого кольору торгівельної марки «VALENTINO», країна виробництва Італія - 2 штуки. Згідно протоколу про порушення митних правил № 0522/30500/21 24.04.2021 о 04 год. 16 хв. у зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який повертався з Італії, де перебував у приватних справах, додому в Україну. Формою проходження митного контролю ОСОБА_2 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор». Громадянину ОСОБА_2 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані, відомості про транспортний засіб та наявність у нього багажу 17 місць з одягом та додатковими речами до одягу, вживаними, несортованими загальною вагою 780 кг. При усному опитуванні ОСОБА_2 підтвердив відомості, вказані ним у декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, у тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено та обмежено. У ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та речей громадянина ОСОБА_2 був виявлений не вказаний в митній декларації та не заявлений при усному -2- опитуванні товар іноземного виробництва, а саме: одяг новий для жінок торгівельної марки «VALENTINO» в кількості 9 одиниць. Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет, загальна вартість виявленого товару перевищує 500 євро. Згідно з висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003800-0128 від 12.05.2021 загальна ринкова вартість даних товарів становить 611955,90 грн. Вищевказаний товар був поміщений у одну поліпропіленову сумку, що знаходилася у багажному відсіку автомобіля на підлозі. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлені товари ОСОБА_2 не визнав своєю власністю. Згідно з його поясненнями, вищевказані товари він перевозив з Італії в Україну на прохання незнайомої йому громадянки. Таким чином, ОСОБА_2 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в даній кількості підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 МК України. Закриваючи провадження в справі, суддя місцевого суду вказав, що ОСОБА_2 ввозив речі вартістю 480 євро, тобто в межах норм встановлених МК України, що підтверджується рахунком-проформою №20124578907т від 12.04.2021, а відтак у нього не було обов`язку здійснювати їх декларування В апеляційній скарзі, начальник Закарпатської митниці Держмитслужби Товт М.Й. порушує питання про скасування постанови суду від 24.06.2021 про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 . Просить прийняте нове рішення, яким ОСОБА_2 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ст.472 МК України та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил та їх конфіскацію. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом належно не оцінено та не перевірено матеріали справи, а висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованим, оскільки вина ОСОБА_2 повністю доведена матеріалами справи. Вважає, що при визначені вартості товару, суд врахував наданий адвокатом рахунок, оскільки такий не є належним доказом, зокрема вказаний документ складений іноземною мовою, а його переклад є неповним; вказаний рахунок на англійській мові, хоча товар нібито придбано в Італії; рахунок від 12.04.2021 не є фіскальним чеком, тому не підтверджує продаж товару по зазначених ньому цінах; відповідно до даних офіційного сайту вказаної в рахунку компанії «Base Blu» вартість аналогічного товару є в кілька разів вищою, ніж так, яка вказана у рахунку; сам рахунок не містить найменування товару, торгової марки, в ньому лише перерахований артикул товару. З вказаного документу не випливає інформація, який саме товар придбаний. Вказує на те, що переміщуваний ОСОБА_2 товар виготовлений відомим світовим брендом «Valentinо», і вартість товарів, яку визначив експерт, відповідає дійсності, та у 38 разів вищою, за ту, яка зазначена у рахунку. Будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 на розгляд справи щодо нього не з`явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки -3- законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП. Крім того присутній у судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Митровка Я.В. не заперечував про розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_2 . Заслухавши пояснення та доводи представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення захисника особи, щодо якої закрито провадження у справі - адвоката Митровки Я.В. про законність і обґрунтованість судового рішення та необґрунтованість поданої Закарпатською митницею Держмитслужби апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Товта М.Й. не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.489 МК України та ст.280 КУпАП, посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, вказані вимоги закону при розгляді справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 , суд першої інстанції виконав в повному обсязі та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Статтею 472 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Висновок митного органу про те, що ОСОБА_2 в декларації не заявлено за встановленою формою точних відомостей про переміщуваний через митний кордон України товар, що підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, зроблено на підставі експертного висновку Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003800-0128 від 12.05.2021, складений експертами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якого вартість переміщуваного ОСОБА_2 товару становить 611955,90 грн. З описової частини зазначеного висновку також вбачається, що під час експертного дослідження документи щодо якості, безпеки та походження товару не використовувались, внаслідок їх відсутності. -4- Згідно санкції ст.472 МК України точне визначення вартості предмету порушення митних правил (товару) є обов`язковим, оскільки від його вартості напряму залежить стягнення, яке може бути призначено судом у виді 100 відсотків вартості цього товару. Всупереч наведеним вимогам закону, митним органом залишено без належного визначення дійсної вартості товару переміщеного ОСОБА_2 , хоча для правильного вирішення справи та призначення конкретно визначеного виду і розміру стягнення за статтею 472 МК України, це має важливе значення. На переконання апеляційного суду, cудом першої інстанції зроблені правильні висновки щодо вартості переміщуваного ОСОБА_2 товару, яка не перевищує 500 євро, що підтверджується рахунком-проформою №20124578907 від 12.04.2021, наданим стороною захисту при розгляді справи в суді першої інстанції, згідно якого загальна вартість товару, який ввозив ОСОБА_2 на територію України, становила 480 євро. Вказана вартість товару стверджується поданим захисник - адвокатом Митровкою Я.В. звітом про оцінку (висновок експерта) №310871е/09-21 від 29.06.2021, згідно з яким вартість вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №0522/30500/21 від 24.04.2021 у ОСОБА_2 товарів, становить 14799,00 грн. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суддя першої інстанції безпідставно відхилив висновок Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003800-0128 від 12.05.2021, складений експертами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та взяв до уваги документи щодо вартості переміщуваного товару - рахунок-проформу, наданий стороною захисту, не заслуговують на увагу, оскільки вказана у ньому вартість товару узгоджується із вартістю визначеною у звіті про оцінку (висновок експерта) №10871е/09-21 від 18.11.2021. Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не здобуто доказів, які б ставили під сумнів дані щодо вартості переміщуваного товару, зазначені у наданих стороною захисту документах щодо вартості такого. Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Наведене свідчить, що суддею вірно встановлено вартість переміщуваного ОСОБА_2 товару. Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або -5- контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. У відповідності до ч.1 ст.374 МК України не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. Таким чином, враховуючи те, що станом на дату складання протоколу вартість товару переміщуваного ОСОБА_2 , яка вказана у рахунку-проформі №2012458907 від 12.04.2021 та у звіті про оцінку майна №10871е/09-21 від 18.11.2021, відповідно до якого вартість вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №0522/30500/21 від 18.11.2021 товару становить 14799,00 грн., вказана суми коштів знаходяться в межах неоподаткованої норми визначеної МК України, що давало ОСОБА_2 право не декларувати вилучений товар. Апеляційним судом була допитана експерт ОСОБА_3 з приводу уточнення щодо різниці у визначенні вартості товару - одягу торгової марки «VALENTINO» в загальній кількості 9 одиниць та застосування нею методичних підходів, методів оцінки при проведенні нею експертизи. Експерт спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби ОСОБА_3 пояснила суду, що при проведенні експертизи та визначення вартості наданих на дослідження товарів використовувала порівняльний підхід, методом аналізу цін продажу та пропонування подібних товарів з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та дослідженим об`єктом. Оскільки супровідні документи на даний товар були відсутні, застосовувала знижку в розмірі 10% та враховувала ринкову вартість аналогічного товару на території України. В свою чергу зі звіту про оцінку майна Приватного підприємства «Оціночна компанія «Апекс» вбачається, що експерт Братішко І.Г. при проведенні експертизи та визначенні вартості одягу торгової марки «VALENTINO» в загальній кількості 9 одиниць враховував рахунок-проформу та ринкову вартість товару в країні придбання чи походження на момент його перетину митного кордону України. З врахуванням наведеного та того факту, що при проведенні експертизи вартості товару, експертом Держмитслужби не враховувались супровідні документи на товар, а вартість товару, який був придбаний за межами території України визначено на підставі ринкової вартість подібного товару на території України, апеляційний суд бере за основу звіт про оцінку майна №10871е/09-21 від 18.11.2021, згідно з яким вартість вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №0522/30500/21 від 18.11.2021 товару становить 14799,00 грн. Підстав сумніватись у висновку даної експертизи в суду немає, оскільки він проведений компетентним спеціалістом, належним чином вмотивований і узгоджується з матеріалами справи. Таким чином, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що митним органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у неповному з`ясуванні всіх -6- обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Згідно п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Виходячи з положень ст.ст.8,62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним у ст.62 Конституції України, суд вважає що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 та його винуватість не доведена. Відповідно до ч.1 ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Враховуючи викладене, судом першої інстанції було вжито всіх заходів, передбачених КУпАП та МК України, для з`ясування питання про наявність чи відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень ним митних правил, передбачених ст.472 МК України, відтак рішення суду про відсутність в його діях ознак незаявлення за встановленою формою точних відомостей про переміщувані через митний кордон України товари, є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає, а тому апеляційна скарга в. о заступника начальника Закарпатської митниці задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст.294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що митним органом не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст.ст.527-530 МК України, ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу начальника Закарпатської митниці Товта М.Й. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2021 щодо ОСОБА_2 ,- без змін. Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді