Постанова 4873 № 910/18196/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" грудня 2022 р. Справа№ 910/18196/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Попікової О.В. Корсака В.А. за участю: секретаря судового засідання Звершховської І.А., від позивача: Подольський А.Ю., Тодосієнко В.М.; від відповідача: Петренко Г.В. ; від НБУ: Гузієнко Я.М.; від КМУ: Пальчик М.О.; від ФГВФО: Шутов О.О.; розглянувши апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 (повний текст складено 13.09.2022) у справі № 910/18196/21 (суддя Шкурдова Л.М.) за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Національний Банк України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, про припинення зобов`язання,- в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави позовних вимог. У листопаді 2022 Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить визнати припиненими з 12.12.2018 свої зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») за іменними відсотковими облігаціями з додатковим забезпеченням в бездокументарній формі, серії «А3», міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000178453, паперів (ISIN) UA4000178438, реєстраційний номер випуску 293/2/2013, дата реєстрації - 27.12.2013 року, у кількості 4 565 штук щодо виплати відсоткового доходу за 10 відсотковий період. У поданій позовній заяві Державна іпотечна установа вказує, що втратила гарантоване відповідачем право розпоряджатись сумою вартості облігацій серії «А3» через обставини, що не залежали від відповідача та позивача, на підставі рішень повноважних державних органів. Позивач вважає, що з моменту запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» він втратив гарантоване право розпоряджатись грошовими коштами, залученими від продажу цінних паперів у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін (ні Державна іпотечна установа, ні ПАТ «Дельта Банк») не відповідає. Державна іпотечна установа подала заяву про зміну підстав позову, яка прийнята судом до розгляду. У вказаній заяві Державна іпотечна установа обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що у згідно з п. 6.3 договору банківського рахунка №26/995-70 від 27.02.2013 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін та які сторони не могли передбачити або запобігти (обставини непереборної сили). До таких обставин за цим договором належать військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха, пожежі, рішення повноважних державних органів України та інші, віднесені законодавством України до обставин непереборної сили. Позивач вважає, що втратив гарантоване відповідачем право розпоряджатись сумою вартості облігацій серії «А3» через обставини, що не залежали ні від відповідача, ні від позивача, на підставі рішень повноважених органів (на підставі постанови Правління НБУ №150 від 02.03.2015 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних»; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», строком на 3 місяці з 03.03.2015 до 02.06.2015, з призначенням уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В.). Також вказує, що на теперішній час у відповідача відсутні кошти для виконання зобов`язань перед третьою чергою погашення, що є доказом того, що виконати забов`язання Банку перед позивачем (кредитором сьомої черги) є неможливим. За наведених підстав, позивач вважає, що його зобов`язання перед відповідачем щодо виплати відсоткового доходу за 10-й відсотковий період за облігаціями серії «А3» в кількості 4 565 штук припинені з 12.12.2018 відповідно до положень ст. 607 ЦК України. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 в позові відмовлено. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед ПАТ «Дельта Банк» щодо виплати відсоткового доходу за 10-й відсотковий період за облігаціями серії «А3». Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2022, Державна іпотечна установа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги Державна іпотечна установа вказує про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (зокрема, є недослідженими Проспект емісії, лист Фонду №49-955/22 від 21.01.2013, договір банківського рахунка №26/995-070 від 27.02.2013). На думку апелянта, суд не дослідив чинники впливу на правовідносини сторін рішеннями уповноважених державних органів та змінами в законодавстві, а отже висновки суду не відповідають обставинам справи (зокрема, суд неправильно визначив підстави позову і прийняв рішення з огляду на підстави, які позивачем не заявлялись). Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18196/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 до надходження матеріалів справи №910/18196/21. 13.10.2022 до апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від представника Державної іпотечної установи надійшов лист з доказами сплати судового збору (платіжне доручення №251 від 10.10.2022). 20.10.2022 матеріали справи № 910/18196/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 поновлено Державній іпотечній установі пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18196/21. Розгляд справи призначити на 14.11.2022. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу. У судовому засіданні 14.11.2022 було оголошено перерву до 30.11.2022 на підставі ст. 216 ГПК України. У судовому засіданні 30.11.2022 було оголошено перерву до 14.12.2022 на підставі ст. 216 ГПК України. Позиції учасників справи. Національний банк України (далі - НБУ) надав відзив на апеляційну скаргу, у якому виказує незгоду з усіма обставинами, якими апеляційна скарга обґрунтовується, вважає апеляційну скаргу Державної іпотечної установи необґрунтованою, просить відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення - залишити без змін. Від Фонду надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому Фонд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву Державної іпотечної установи задовольнити. КМУ вважає, що суд не дослідив належним чином докази, що містяться у матеріалах справи; оскаржуване рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Від ПАТ «Дельта Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач не погоджується з викладеними у апеляційній скарзі доводами та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. 27.02.2013 Державна іпотечна установа (клієнт) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) уклали договір банківського рахунка №26/995-070 (далі - договір банківського рахунку), за умовами п. 1.1 банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті. На вказаний рахунок банк зобов`язувався приймати та зараховувати грошові кошти, які надходять клієнту, та виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунка, проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України (п. 1.2 договору від 27.02.2013). Відповідно до п. 1.2 договору банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунків та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України. За умовами договору банківського рахунка клієнт має право: - самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком примусового списання грошових коштів та випадків накладання арешту, або тимчасового призупинення операцій по рахунку, що здійснюється уповноваженими на це органами (п. 3.2.1 договору банківського рахунка); - вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків за його платіжними документами та надання інших обумовлених цим договором послуг (п. 3.3.2). За умовами договору банк зобов`язується своєчасно здійснювати розрахункові операції клієнта згідно з вимогами чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України (п. 3.3.1); за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа за умови його подання в операційних час (п. 3.3.2 Договору рахунку). Відповідно п. 3.3.6 договору банківського рахунка банк зараховує грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами розрахункових документів не виявлено розбіжностей, дата їх надходження збігається з датою валютування та призначення платежу відповідно до вимог законодавства України, за умови їх отримання банком протягом операційного часу. При отриманні коштів після операційного часу - зараховує їх не пізніше наступного робочого дня. Пунктом 6.3 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін та які сторони не могли передбачити або запобігти (обставини непереборної сили). До таких обставин за цим договором належать військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха, пожежі, рішення повноважних державних органів України, та інші, віднесені законодавством України до обставин непереборної сили. Згідно п. п. 6.3.3 i 6.3.4 договору банківського рахунка у випадку настання обставин, визначених п. 6.3 цього договору, строк виконання зобов`язань переноситься на термін дії таких обставин, але не більше як на один календарний місяць. Якщо обставини, визначені п. 6.3 цього договору, будуть діяти більше одного календарного місяця, сторони проводять переговори з метою з`ясування можливих варіантів виконання зобов`язань за цим договором. Договір банківського рахунка згідно з п. 7.1 набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року. У випадку відсутності заяви банку/клієнта про розірвання договору в термін 30 календарних днів до дати його припинення термін дії цього договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо сторони не передбачили іншого. 26.02.2013 Державна іпотечна установа прийняла рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій серії «Z2», «A3», «B3», «C3», «D3». Відповідно до п. 4.2 проспекту емісії облігацій серії «Z2», «A3», «B3», «C3», «D3» Державної іпотечної установи 2013 (далі - Проспект емісії) наведено параметри випуску облігацій, а саме: характеристика облігацій - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; кількість облігацій: 50000 штук відсоткових іменних облігацій, у тому числі: серія «Z2» - 10000 штук; серія «A3» - 10000 штук; серія «B3» - 10000 штук; серія «C3» - 10000 штук; серія «D3» - 10000 штук; номінальна вартість облігацій (серій «Z2», «A3», «B3», «C3», «D3»): 100 000,00 грн; загальна номінальна вартість випуску облігацій: 5000000000,00 грн, в тому числі: серія «Z2» - 1000000000,00 грн; серія «A3» - 1000000000,00 грн; серія «B3» - 1000000000,00 грн; серія «C3» - 1000000000,00 грн; серія «D3» - 1000000000,00 грн. Пунктом 4.4 Проспекту емісії встановлено, що мета використання фінансових ресурсів, залучених від емісії облігацій Державної іпотечної установи під державну гарантію, відповідає статутній меті та предмету діяльності та полягає зокрема в рефінансуванні та кредитуванні іпотечних кредитів (банків і небанківських фінансових установ, які проводять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів). Джерелами погашення та виплати доходу за облігаціями ДІУ під державну гарантію будуть виступати кошти, отримані Емітентом в результаті статутної діяльності Установи після розрахунків з бюджетом та сплати інших обов`язкових платежів. Установа зобов`язується не використовувати кошти, залучені від випуску облігацій ДІУ під державну гарантію, для формування і поповнення статутного капіталу Установи та покриття її збитків від статутної діяльності. Власники облігацій мають права, передбачені чинним законодавством, зокрема, отримати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення та отримувати відсотковий дохід у вигляді відсотків, нарахованих на номінальну вартість облігацій, що їм (власникам) належать, після закінчення кожного відсоткового періоду (п. 4.5 Проспекту емісії). Відповідно до п. 4.6.1 Проспекту емісії облігації розміщуються шляхом закритого (приватного) продажу на території України серед інвесторів - 100 найбільших банків України, в переліку яких є ПАТ «Дельта Банк» (п. 4.6.3 Проспекту емісії). Згідно з п. 4.8 Проспекту емісії виплата відсоткового доходу здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунка у цінних паперах. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника облігацій. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку. Виплата відсоткового доходу здійснюється на підставі реєстру власників, який складає Центральний депозитарій ПАТ «НДУ» на момент завершення операційного дня, що передує даті початку відповідної виплати (даті останньої виплати). Для облігацій серії «A3» у 10-му відсотковому періоді дата закінчення виплати відсоткового доходу - 12.12.2018; відсоткова ставка - 9% річних. 24.03.2014 Державна іпотечна установа та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД-205/2014 від 24.03.2014, за умовами п. 1.1 якого банк придбав облігації серії «A3» у кількості 2 000 шт загальною вартістю 204 142 460,00 грн. 27.03.2014 Державна іпотечна установа та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД-230/2014 від 27.03.2014, за умовами п. 1.1 якого банк придбав облігації серії «A3» у кількості 2998 шт загальною вартістю 306 231 339,58 грн. На виконання п. 2.4 вказаних договорів ПАТ «Дельта Банк» перерахувало на рахунок Державної іпотечної установи №26502000000995, відкритий в ПАТ «Дельта Банк», вартість облігацій серії «A3» у сумі 204 142 460,00 грн за договором №ДД-205/2014 від 24.03.2014 та в сумі 306 231 339,58 грн за договором №ДД-230/2014 від 27.03.2014. На підставі постанови Правління НБУ №150 від 02.03.2015 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», строком на 3 місяці з 03.03.2015 до 02.06.2015, з призначенням уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. У подальшому згідно з рішеннями виконавчої дирекції Фонду №71 від 08.04.2015, №147 від 03.08.2015 строки проведення тимчасової адміністрації у банку продовжувались. Відповідно до постанови Правління НБУ №664 від 02.10.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 від 02.10.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», розпочато процедуру ліквідації банку, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку Кадирову В.В. на два роки; у подальшому цей строк подовжувався до 04.10.2020. 11.01.2016 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів банку та з метою обліку кредиторської заборгованості 25.01.2016 банк провів операцію з обліку кредиторських вимог, а саме - перенесення коштів з рахунка клієнта - Державної іпотечної установи №26502000000995 - на спеціальний рахунок «інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку», який призначений для обліку заборгованості банку перед третіми особами та є пасивним рахунком, тобто на ньому обліковується сума, яку банк виплатить кредитору у порядку черговості, визначеної законом. 17.02.2016 рахунки позивача, відкриті в ПАТ «Дельта Банк» (зокрема №26502000000995/980 за договором банківського рахунка №26/995-070 від 27.02.2013), були закриті, про що банк повідомив Державну іпотечну установу довідкою № 5370 від 21.06.2016. Відповідно до витягу із реєстру № 2495 від 18.03.2016, затвердженого протоколом №005/16, та з урахуванням змін №1, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду №291 від 03.03.2016, вимоги позивача акцептовані на загальну суму 3 332 921 190,01 грн і включені до сьомої черги як вимоги юридичної особи, про що відповідач 03.10.2016 видав позивачу довідку №05-3323787. Згідно з реєстром власників іменних цінних паперів станом на 11.12.2018 ПАТ «Дельта Банк» було власником 4 565 шт. іменних відсоткових облігацій серії «A3», код ISIN UA4000178438 , емітент - Державна іпотечна установа. Відповідно до п. 4.8 Проспекту емісії розмір виплати відсоткового доходу за десятий відсотковий період за належними відповідачу облігаціями серії «A3» становить 19 135 475,70 грн. Державна іпотечна установа звернулась до ПАТ «Дельта Банк» із заявою від 12.12.2018 №5924/15/28 про зарахування зустрічних однорідних вимог. Листом від 10.01.2019 №152 відповідач повідомив позивачу про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної заяви. 17.01.2019 на адресу Державної іпотечної установи надійшла вимога відповідача №187 від 14.01.2019 про виконання зобов`язання зі сплати заборгованості за нарахованими відсотками за облігаціями серії «А3». Звертаючись з позовом у цій справі, Державна іпотечна установа (з урахуванням заяви про зміну підстав позову, яка прийнята судом до розгляду) вказує, що зобов`язання Державної іпотечної установи перед ПАТ «Дельта Банк» щодо сплати відсотків за облігаціями серії «А3» за 10-й відсотковий період є припиненими з 12.12.2018 відповідно до положень ст. 607 ЦК України, якою передбачено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Позивач вказує, що ПАТ «Дельта Банк» не зможе виконати вимоги кредиторів сьомої черги (в т.ч. Державної іпотечної установи), оскільки не має можливості задовольнити вимоги кредиторів третьої черги. Державна іпотечна установа на підтвердження таких доводів надала із заявою про зміну позову лист Фонду №49-955/22 від 21.01.2022 «Щодо надання інформації», яким Фонд повідомив позивача, що відповідно до форм звітності, що надаються банками, процедура ліквідації яких здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» станом на 01.11.2021: загальна сума незадоволених кредиторських вимог до АТ «Дельта Банк» становила 41 820 376 154,96 грн; загальна сума незадоволених кредиторських вимог до АТ «Дельта Банк», віднесених до 1-6 черг, становила 17 220 177 605,28 грн; залишок коштів, одержаних в результаті процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» (в т.ч. продажу майна (активів) АТ «Дельта Банк»), становив 182 876 645,86 грн; залишок нереалізованого майна (активів) АТ «Дельта Банк» (без урахування залишку коштів) становив 7 802 667 373,12 грн. За вказаних обставин Державна іпотечна установа просить визнати припиненими з 12.12.2018 свої зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») за іменними відсотковими облігаціями з додатковим забезпеченням в бездокументарній формі, серії «А3», міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000178453, паперів (ISIN) UA4000178438, реєстраційний номер випуску 293/2/2013, дата реєстрації - 27.12.2013 року, у кількості 4 565 штук щодо виплати відсоткового доходу за 10 відсотковий період. ПАТ «Дельта банк» у відзиві на позовну заяву проти заявлених до нього вимог заперечило та вважає, що позивач не довів наявності обставин, які свідчили би про неможливість виконання ним (позивачем) своїх зобов`язань щодо виплати відсоткового доходу за 10-й відсотковий період за облігаціями серії «А3», у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання припиненими цих зобов`язань відповідно до ст. 607 ЦК України. Також відповідач заявив про необхідність застосування наслідків спливу позовної давності. У відповіді на відзив позивач заперечив проти викладених у відзиві доводів відповідача. У підготовчому засіданні 21.12.2021 господарський суд першої інстанції залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Кабінет Міністрів України (далі - КМУ). У поданих письмових поясненнях Фонд вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, проти їх задоволення заперечив. КМУ надав письмові пояснення, в яких позовні вимоги Державної іпотечної установи підтримав у повному обсязі. В судовому засіданні 21.06.2022 господарський суд першої інстанції залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національний Банк України (далі - НБУ). НБУ у поданих суду письмових поясненнях проти позовних вимог заперечив. Також НБУ звернувся з клопотанням про закриття провадження у справі №910/18196/21 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в обґрунтування якого вказав про наявність рішення суду у справі №910/11885/20, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У судовому засіданні 30.08.2022 господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання НБУ про закриття провадження у справі №910/18196/21. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. ст. 627 - 629 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України). Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 1 ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За приписами ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Однією з підстав припинення зобов`язання є неможливість його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України). Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов`язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення). Суд встановив, що на підставі п. 4.8 Проспекту емісії у Державної іпотечної установи виникло зобов`язання з виплати відсоткового доходу за облігаціями серії «А3» за 10-й (останній) відсотковий період, дата початку і закінчення виплати відсоткового доходу - 12.12.2018. Державна іпотечна установа вважає, що неможливість виконання нею зобов`язань перед ПАТ «Дельта Банк» щодо сплати відсотків за облігаціями серії «А3» за 10-й відсотковий період зумовлена тим, що у зв`язку з перебуванням відповідача в процедурі ліквідації позивач був позбавлений права розпоряджатися грошовими коштами, які обліковувались на відкритому в ПАТ «Дельта Банк» банківському рахунку, а у відповідача відсутні необхідні активи для виконання зобов`язань перед позивачем як кредитором сьомої черги. Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що такі обставини не свідчать про неможливість виконання позивачем зобов`язань щодо сплати відсотків за облігаціями серії «А3» за 10-й відсотковий період. Твердження позивача про відсутність на теперішній час у банку коштів для виконання зобов`язань перед третьою чергою погашення, що у свою чергу є доказом неможливості виконання зобов`язання банку перед позивачем (кредитором сьомої черги), апеляційний суд оцінює критично та вважає, що такі твердження передчасними припущення позивача, оскільки процедура ліквідації відповідача триває, а АТ «Дельта Банк» не є ліквідованим в розумінні ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Фактично, твердження позивача про припинення зобов`язання на підставі ст. 607 ЦК України зводяться до неможливості виконання Державною іпотечною установою вимоги про погашення номінальної вартості облігацій серії «А3» через відсутність необхідних коштів. Відсутність необхідних коштів позивач пов`язує з запровадженням в АТ «Дельта Банк» процедури ліквідації, внаслідок якої позивач позбавлений можливості розпоряджатися коштами на рахунку у вказаному банку, а інші джерела фінансування у Державної іпотечної установа відсутні. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст. ст. 614, 617 ЦК України чи ст. 218 ГК України). Місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги посилання позивача на неможливість виконання його зобов`язань у зв`язку з втратою можливості розпоряджатися грошовими коштами, які знаходилися на рахунку, відкритому в ПАТ «Дельта Банк», оскільки зобов`язання є грошовим та може бути виконане за рахунок інших коштів позивача. Апеляційний суд враховує, що кошти, отримані Державною іпотечною установою від розміщення облігацій серії «А3», надходили на рахунок, відкритий позивачем у ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору банківського рахунка №26/995-070 від 27.02.2013. Водночас колегія суддів окремо відзначає, що ані Проспект емісії, ані договори купівлі-продажу цінних паперів №ДД-205/2014 від 24.03.2014, №ДД-230/2014 від 27.03.2014, ані договір банківського рахунка, укладені між позивачем і відповідачем, не встановлюють будь-яку залежність виплати відсоткового доходу за облігаціями від можливості розпорядження конкретними коштами, що були розміщені в ПАТ «Дельта Банк» на конкретному рахунку. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд вважає, що підстави для визнання припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед ПАТ «Дельта Банк» щодо виплати відсоткового доходу за 10 відсотковий період за облігаціями серії «А3» відсутні, а відтак погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18196/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18196/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/18196/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 22.12.2022. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді О.В. Попікова В.А. Корсак