Постанова 4873 № 911/3215/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" листопада 2022 р. Справа№ 911/3215/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Полякова Б.М. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О. за участю представників: АТ «ПУМБ» - Панченко О.О. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/3215/21 за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання грошових вимог у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 В С Т А Н О В И В : Суть спору. Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ»; заявник) звернулося до господарського суду з заявою про грошові вимоги до ОСОБА_1 (далі - боржник) у якій просить визнати грошові вимоги у сумі 499882, 78 грн та 4962 грн судового збору. Заявник доводить, що у боржника наявне невиконане грошове зобов`язання, що виникло з умов заяви №10017766702201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 18.12.2020. Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2022 заяву акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання грошових вимог до боржниці задоволено частково; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (із правом дорадчого голосу) до ОСОБА_1 у розмірі 40600,12грн - основне зобов`язання; грошові вимоги акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у розмірі 9 282, 66грн - відхилено; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі №911/3215/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у розмірі 4962, 00 грн. Господарський суд дійшов висновків, що до спірних правовідносин неможливо застосувати правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки відповідний договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, у той час як вищевказана Публічна пропозиція, що розміщена на офіційному сайті заявника (pumb.ua) неодноразово могла змінювалась самим АТ «ПУМБ», без наданих підтверджень про конкретні запропоновані боржнику умови ДБКО; АТ «ПУМБ» виконав свій переддоговірний обов`язок щодо ознайомлення ОСОБА_1 із умовами кредитування шляхом надання боржниці відповідного паспорту кредиту, водночас, будь-яких доказів у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України на підтвердження того, що між заявником та боржницею був укладений у письмовій формі договір про споживчий кредит; зважаючи на та те, що заявник вчинив на користь боржниці відповідну дію (передав грошові кошти), суд дійшов висновку, що у боржника виникає зустрічне зобов`язання із повернення таких коштів; боржницею повернуті АТ «ПУМБ» кредитні кошти, зокрема, у розмірі 2 810,49грн, а відтак, залишок становить 40 600,12грн (43 410,61 - 2 810,49 = 40 600,12); ураховуючи те, що АТ «ПУМБ» у встановленому ГПК України порядку не доведено наявність між сторонами відносин на підставі ДКБО у сфері споживчого кредитування, та як наслідок наявність у боржниці зобов`язання зі сплати процентів та комісій у відповідному розмірі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання кредиторських вимог у розмірі 9 282,66грн. Апеляційне провадження (рух справи). АТ "ПУБМ" в апеляційній скарзі просить ухвалу господарського суду першої інстанції у частині визнання грошових вимог змінити; заяву АТ "ПУМБ" задовольнити; визнати грошові вимоги АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 у розмірі 49 882, 78 грн. Заявник доводить, що висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, зазначаючи, зокрема наступне: - заява на приєднання до ДКБО як індивідуальна частина договору містить усі умови кредитного договору, яка боржником; - заява на приєднання до ДКБО у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України є доказом на підтвердження виникнення у боржника грошового зобов`язання; - господарський суд не надав належної оцінки умовам заяви на приєднання до ДКБО. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 для розгляду апеляційної скарги у справі визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2022 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/743/18(925/1325/21). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022 для розгляду апеляційної скарги у справі визначено склад колегії суддів: Остапенко О.М. - головуючий суддя, Поляков Б.М., Сотніков С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 витребувані матеріали справи №911/3215/21 з Господарського суду Київської області за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», м. Київ про визнання грошових вимог у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №911/3215/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.; призначено справу до розгляду на 14.11.2022. Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2022, зокрема: відкрито провадження у справі №911/3215/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (боржниця); введено процедуру реструктуризації боргів строком на 120 днів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс); призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Кравченка Романа Сергійовича (свідоцтво №1988 від 22.12.2020); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та вирішено інші процесуальні питання у справі. 14.02.2022 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», сформував відповідне оголошення про відкриття провадження про неплатоспроможність боржниці, офіційне оприлюднення якого здійснено 15.02.2022 за №68447. 29.06.2022 (після закінчення, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу, строку) засобами поштового зв`язку до суду звернулось Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ», Банк, заявник) із заявою №КНО-44.2.5/145 від 27.06.2022 (вх. №7792/22 від 04.07.2022) про визнання грошових вимог до боржниці у розмірі 49 882,78грн, з яких: 40 600,12грн - заборгованість за кредитом; 3,18грн - проценти; 9 279,48грн - комісія. 18.12.2020 ОСОБА_1 підписано в АТ «ПУМБ» заяву №1001766702201 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Заява від 18.12.2020), якою підтверджено, що боржниця приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДБКО), яка розміщена на сайті Банку: pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилась з тим, що може обрати будь-які передбачені ДБКО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку) (т. 3 а.с. 6). Відповідно до розділу «споживчий кредит «рефінансування» (без послуги страхування)» Томашевська Н.В. просила Банк надати їй споживчий кредит на наступних умовах: сума - 43 410,61грн; мета - погашення заборгованості; строк - 48 місяців. Згідно п. 9 Заяви від 18.12.2020 підписанням цієї заяви боржниця уповноважила Банк здійснити переказ суми споживчого кредиту з цільовим призначенням на погашення заборгованості за реквізитами, зазначеними у п. 9 цієї заяви. За змістом розділу «підтвердження та запевнення» Заяви від 18.12.2020 в дату підписання останньої Томашевській Н.В. надано ДКБО (як публічну частину договору) шляхом розміщення на сайті Банку, зокрема, у розділі «Підтримка» за посиланням «Завантажте документи». 21.12.2020 АТ «ПУМБ» перераховано боржниці кредитні кошти у розмірі 43 410,61грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.46319357.110694.2464 (т. 3 а.с. 9). У свою чергу, боржницею повернуто частину кредитних коштів, зокрема, у сумі 2 810,49грн, про що свідчить відповідна банківська виписка по особовим рахункам за період з 21.12.2020 по 22.04.2022 (т. 3 а.с. 10-26). Мотиви постанови апеляційного господарського суду та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За змістом положень ч. ч. 2-5 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі, зокрема, шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги. У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії. Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов`язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовому вигляді, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надається клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо такий примірник за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта направлений клієнту на його електронну адресу або направлений клієнту за його вибором в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини. Обов`язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (аналогічна правова позиція викладена у постановах, зокрема, Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 №342/180/17, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №182/1806/17). Як свідчить зміст заяви від 18.12.2020 її підписанням боржниця прийняла пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), умови якого розміщені на сайті Банку: pumb.ua в повному обсязі. При цьому, у розділі "Підтвердження та запевнення" заяви від 18.12.2020 зазначено, зокрема, що в дату підписання цієї заяви боржниці надано ДКБО (як публічну частину договору) шляхом розміщення на Сайті Банку, зокрема у розділі "ПІдтримка" за посиланням "Завантажте документи". Банк повинен довести факт надання ДКБО, що він виконав, надавши підтвердження підписання боржницею наведеної умови заяви від 18.12.2020. У свою чергу боржник, якщо заперечує цей факт, повинен довести, що не отримав ДКБО, зокрема, що відповідні документи не були розміщені на сайті банку у відповідному розділі, або, що боржник об`єктивно не міг отримати до них доступ. При цьому, судом не встановлено обставин, які б доводили, що боржник спростовує надання ДКБО у зазначений спосіб або доводить, що відповідний договір було змінено банком та він не є тим, з яким боржника було ознайомлено під час підписання заяви від 18.12.2020. Таким чином, покладення на Банк додаткового тягара доказування, зокрема, спростування непідтвердженої позиції процесуальног опонента не відповідає принципу змагальності судового процесу. Натомість боржник відповідних обставин не заперечував, та фактично судом звільнений він необхідності обгрунтовувати свою процесуальну позицію. Відтак, апеляційна інстанція не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що банк не довів передання відповідного примірника договору (його публічну частину) боржниці. Крім того, проаналізувавши умови заяви від 18.12.2020, апеляційна інстанція дійшла висновку, що у ній наведено конкретні запропоновані боржнику умови споживчого кредиту, які боржник прийняв, підписавши заяву. При цьому, підписанням змісту заяви від 18.12.2020 боржниця підтверджує, що ознайомлена та погодилася, зокрема, з умовами надання банківських послуг, сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному розміру і порядку нарахування. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем з надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20). Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Як зазначалось вище, АТ «ПУМБ» виконав свій переддоговірний обов`язок щодо ознайомлення боржниці із умовами кредитування шляхом надання останній відповідного паспорту кредиту. Водночас, апеляційна інстанція вважає, що доказом у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України на підтвердження того, що між заявником та боржницею був укладений у письмовій формі договір про споживчий кредит та як наслідок один із його примірників переданий слід визнати заяву від 18.12.2020. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Як встановлено судом, АТ «ПУМБ» перерахував боржниці грошові кошти у розмірі 43 410,61грн, що підтверджується відповідним меморіальним ордером. Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зважаючи на та те, що заявник вчинив на користь боржниці відповідну дію (передав грошові кошти), суд дійшов обґрунтованого висновку, що у боржниці виниикає зустрічне зобов`язання із повернення таких коштів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України). Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються процентна ставказа кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів. Із змісту п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» зокрема, вбачається, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитномудоговорі комісію за обслуговування кредиту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19). Ураховуючи зазначене та те, що між сторонами виникли правовідносин на підставі ДКБО у сфері споживчого кредитування, у боржниці наявне зобов`язання зі сплати процентів та комісій у відповідному розмірі. Оскільки судом встановлено, що боржницею повернуті АТ «ПУМБ» кредитні кошти, зокрема, у розмірі 2 810,49грн, а відтак, невиконаним залишається грошове зобов`язання в сумі 40 600,12грн - основний борг з кредиту, 9 279, 48 грн - комісія (1,99%), та 3,18 грн (0,01%). Ураховуючи зазначене, слід дійти висновку, що фактично отримані боржницею грошові кошти кошти у повному обсязі не повернуті, що свідчить про порушення прав заявника, а, відтак, наявності підстав для визнання грошових вимог АТ «ПУМБ» до боржниці у розмірі 49 882, 78 грн. Відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Враховуючи наведені обставини та мотиви господарський суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що грошові вимоги заявника слід визнати у розмірі 49 882, 78 грн - основне зобов`язання. Крім того, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скраги в сумі 7443 грн підлягають включенню до витрат, пов`язаних з провадженням у справі. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до норм ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив підстави для задоволення апеляційної скарги, тому оскаржувану ухвалу господарського суду змінює в частині суми грошових вимог до боржниці, що підлягає визнанню. Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/3215/21 змінити, виклавши пункти 1 та 2 резолютивної частини в такій редакції: «

1. Заяву акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про грошові вимоги АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (із правом дорадчого голосу) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 49 882,78 грн - основне зобов`язання (друга черга погашення)".

3. В решті Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/3215/21 залишити без зміни.

4. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі №911/3215/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" за подання апеляційної скарги у розмірі 7443 грн (перша черга погашення). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді Б.М. Поляков Б.В. Отрюх Повний текст постанови складено 21.12.2022.