LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС133/331/17

від 16.12.2022 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на п…

Ухвала 16 грудня 2022 року м. Київ справа № 133/331/17 провадження № 61-10955св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Сала Т. Б., Копаничук С. Г., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій У лютому 2017 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Позов обґрунтований тим, що 19 вересня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № VIKWGA0000000741, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 34 703,80 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2018 року. На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 19 вересня 2008 року укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши позичальниці кредит у розмірі встановленому договором. Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконувала, внаслідок чого станом на 10 січня 2017 року має заборгованість перед банком у сумі 91 471,54 доларів США, з яких: 24 969,46 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 10 047,67 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 56 454,41 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. 25 січня 2017 року банк направив на адресу відповідачів письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № VIKWGA0000000741, проте вимога залишена без задоволення. Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, то кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Посилаючись на ці обставини, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 969,46 доларів США (заборгованість за тілом кредиту), що в еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 674 674,81 грн. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 серпня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № VIKWGA0000000741 за тілом кредиту у розмірі 24 969,46 доларів США, що в еквіваленті становить 674 674,81 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення мотивоване тим, що фактично отримані та використані позичальницею кошти у добровільному порядку не повернуті, а тому з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту. Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 серпня 2019 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з боржниці та поручителя заборгованості, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням позичальницею взятих на себе зобов`язань. Постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Вінницького апеляційного суду від 26 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційний суд мотивував своє рішення тим, що оскільки умови кредитного договору, визначенні пунктом 8.1, є нікчемними, то апеляційному суду необхідно встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором врахувавши, що банком неправомірно нараховано 900,00 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми виданого кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк вчиняє на власну користь. Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 серпня 2019 року скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 24 969,96 доларів США, оскільки до загального розміру заборгованості банком протиправно включено заборгованість за комісією у вигляді винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, а суд позбавлений можливості здійснити інший розрахунок. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи У листопаді 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15, від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15, від 22 липня 2020 року у справі № 189/2109/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 205/4176/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15, від 03 березня 2021 року у справі № 759/14741/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 759/11453/20, від 26 травня 2021 року у справі № 202/2543/16. У грудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», в якому заявники просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки судами різних інстанцій неодноразово надавалась позивачу можливість довести суду заборгованість за кредитним договором, яку позивач просить стягнути, проте банком ненадано належних та допустимих доказів на її підтвердження.

Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року призначити до судового розгляду на 18 січня 2023 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»