Постанова КЦС ВС № 225/890/21

Постанова Іменем України (додаткова) 14 грудня 2022 року м. Київ справа № 225/890/21 провадження № 61-10985св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., учасники справи: заявник (боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна, заінтересована особа - Фінансова компанія «Глобал спліт» (стягувач у виконавчому провадженні), розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, заінтересована особа (стягувач) - Фінансова компанія «Глобал спліт», ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст заяви У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. У скарзі ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про прийняття до виконання виконавчого листа № 225/3252/20, виданого Дзержинським міським судом Донецької області на виконання заочного рішення від 28 вересня 2020 року у справі № 225/3252/20; про ненадіслання за місцем її реєстрації (проживання) як внутрішньо переміщеної особи документів виконавчого провадження № 63864018 (постанови про відкриття виконавчого провадження); накладення арешту на кошти (пенсійні виплати) на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», та просить зобов`язати приватного виконавця Матвійчук Н. Є. завершити виконавче провадження № 63864018, відкрите 08 грудня 2020 року. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області 15 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. щодо ненаправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 грудня 2020 року ВП № 63864018 боржнику ОСОБА_1 за місцем її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи у період до 04 березня 2021 року. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 30 грудня 2020 року. Постановою Донецького апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. задоволено частково. Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 15 квітня 2021 року змінено. З мотивувальної частини ухвали виключено посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 916/1605/15, від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14. З резолютивної частини ухвали виключено фразу «Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни щодо ненаправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 грудня 2020 року ВП № 63864018 боржнику - ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, як внутрішньо переміщеній особі у період до 04 березня 2021 року». Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення резолютивної частини постанови Донецького апеляційного суду від 16 червня 2021 року. Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції Постановою Верховного Суду від 29 червня 2022 року касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 15 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 16 червня 2021 року задоволено. Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 15 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 16 червня 2021 року в частині вимог скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 30 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні цих вимог. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року залишено без задоволення. Ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року залишено без змін. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції має бути зазначено, у тому числі про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заява приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно зі статтею 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. за перегляд справи в суді апеляційної інстанції сплатила 454,00 грн судового збору, за подання касаційної скарги сплачено 908,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19 серпня 2021 року № 1739 та від 30 червня 2021 року № 1322 (т. 1, а. с. 173, т. 2, а. с. 9). Відповідно до пункту 9 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду розмір судового збору для фізичних осіб складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На момент звернення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. до суду з апеляційною та касаційною скаргами такий розмір становив 454,00 грн. Тобто, за подання як апеляційної, так і касаційної скарги підлягало сплаті по 454,00 грн судового збору. Оскільки постановою Верховного Суду від 29 червня 2022 року касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 15 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 16 червня 2021 року задоволена, проте питання щодо розподілу судових витрат, за результатами перегляду справи у суді касаційної інстанції, не вирішено, то колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви щодо стягнення судового збору та ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника судового збору у розмірі 454,00 грн за перегляд справи в апеляційному порядку та 454,00 грн за перегляд справи судом касаційної інстанції. Крім того, у заяві про ухвалення додаткового рішення приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. ставить питання про відшкодування за рахунок ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, у розмірі 6 000,00 грн. Щодо витрат на правничу допомогу колегія суддів виходить з такого. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17. Також у пункті 51 зазначеної постанови зроблено висновок, що відсутність у матеріалах справи заяви про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення свідчить про відсутність підстав для розгляду поданих документів. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 та від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18. У касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. не заявляла про розподіл витрат на правничу допомогу, зазначене клопотання порушила у заяві про ухвалення додаткового рішення, поданого до Верховного Суду разом з відповідними документами щодо цих витрат лише 12 липня 2022 року (направлено поштовим засобом зв`язку, отримано Верховним Судом 18 липня 2022 року), тобто після закінчення касаційного розгляду справи 29 червня 2022 року. Верховний Суд вважає, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки заявник не заявляв, як відповідного клопотання до закінчення розгляду справи у касаційному провадженні, так і не звертався до суду із заявою про намір надати докази понесення ним відповідних витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Заяву приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення сплаченого судового збору задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн та за перегляд справи в суді касаційної інстанції 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Ю. В. Черняк