Постанова 4856 № 560/12352/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/12352/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 07 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Гонтар А. Р., представника позивача: Куракіна Ю.В., представника відповідача: Грень Н.В., П`яскорської Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року та додаткове рішення від 05 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські екопродукти" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : позивач, ТОВ "Європейські екопродукти", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08.07.2021 №7296/2201-0701 форми "П", №7297/2201-0701 форми "Р", №7298/2201-0701 форми "Р", №7299/2201-0701 форми "В4", №7300/2201-0701 форми "ПН", №7301/2201-0701 форми "ПН", №7305/2201-0705 форми "С", №7304/2201-0707 форми "Д". Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 07 червня 2022 року позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином суд вважав, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Додатковим рішенням від 05 липня 2022 року Хмельницький окружний адміністративний суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські екопродукти" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33000 грн. 00 коп., витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду в розмірі 3218 грн. 91 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Також стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські екопродукти" витрати, пов`язані із проведенням експертиз в розмірі 73000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Не погоджуючись з рішеннями суду, відповідач подав апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що сукупність викладених в Акті перевірки обставин свідчить, що фізичні особи-підприємці були залученні як суборендарі торгових площ з метою мінімізації сплати податків ТОВ "Європейські екопродукти", жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності в якості фізичних осіб-підприємців не мали, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснювали. Вищевказані факти свідчать про централізоване, системне ведення фінансово-господарської діяльності зазначених фізичних осіб-підприємців з використанням торгової марки "MOZZARELLA", пов`язаність діяльності та несамостійність останніх та підтверджують фактичне отримання доходу підконтрольних фізичних осіб-підприємців, задіяних з метою мінімізації сплати податків ТОВ "Європейські екопродукти", одержаного за наслідками реалізації непідакцизних товарів невідомого походження, які належать ТОВ "Європейські екопродукти" у магазинах "MOZZARELLA" Вважає, що ТОВ "Європейські екопродукти" за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності з роздрібної торгівлі в магазинах "MOZZARELLA" від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців - суборендарів торгових площ отримало дохід в загальному розмірі 45044171 грн., за наслідками реалізації непідакцизної групи товарів. Також зазначає, що розподілу підлягають лише ті витрати, що безпосередньо стосуються судової справи та їх предмету. Зважаючи на предмет спору, незначний обсяг застосованих норм, неспівмірність з часом, витраченим на виконання відповідних робіт, відсутність публічного інтересу до справи, даний спір не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат. Заперечує щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних із проведенням експертиз в розмірі 73000 грн, оскільки судом не призначалась така експертиза. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що документальна планова виїзна перевірка позивача проведена відповідачем на підставі наказу про проведення планової виїзної перевірки від 12.02.2021 №404-П, є протиправною, такою, що відбулась не у спосіб визначений Кодексом, оскільки за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України. Вважає, що актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог законодавства, яким регламентується порядок формування доходів, податкових зобов`язань, згідно із нормами ПК України, а спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі суб`єктивних тверджень, що суперечать нормам Податкового кодексу України та не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому є незаконними та підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представники відповідача підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські екопродукти" (далі - ТОВ "Європейські екопродукти") зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області. Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. На підставі направлень від 25.02.2021 №363, №364, №365, від 01.03.2021 №375 від 02.03.2021 №389, від 05.03.2021 №417, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, на підставі наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 12.02.2021 №404-П проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Європейські екопродукти" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.01.2017 по 30.09.2020, валютного законодавства за період з 05.01.2017 по 30.09.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05.01.2017 по 30.09.2020 та іншого законодавства за період з 05.01.2017 по 30.09.2020. Перевірка проводилась з 26.02.2020 по 26.05.2021, за результатом якої складено акт від 02.06.2021 №2981/22-01-07-01/41069755, яким встановлено наступні порушення: 1) пункту 44.1, 44.2, 44,3 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України; пункту 5, пункту 8 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290; пункту 5, пункту 6, пункту 7 та пункту 10 П(С)БО 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318; пункту 16 П(С)БО 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, в результаті чого: - занижений податок на прибуток на загальну суму 11816344 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 779922 грн., за 2018 рік у сумі 2276694 грн., за 2019 рік у сумі 3330159 грн., за 3 квартали 2020 в сумі 5429569 грн. - завищене від`ємне значення об`єкту оподаткування податку на прибуток за 3 квартали 2020 сумі "-" 1584391 грн. 2) пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті188, абзацу "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, підпункту 5 пункту 4 розділу II "Податковий кредит" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями) у результаті чого: - занижений податок на додану вартість на загальну суму 8985154 грн., в т.ч.: за грудень 2017 в сумі 863350 грн., січень 2018 в сумі 27287 грн., лютий 2018 в сумі 31452 грн., березень 2018 в сумі 3605 грн., квітень 2018 в сумі 18542 грн., червень 2018 в сумі 2100 грн., липень 2018 в сумі 1387 грн., серпень 2018 в сумі 28470 грн., вересень 2018 в сумі 54597 грн., грудень 2018 в сумі 2513026 грн., січень 2019 в сумі 116180 грн., лютий 2019 в сумі 44098 грн., березень 2019 в сумі 1677 грн., квітень 2019 в сумі 23944 грн., грудень 2019 в сумі 3792247 грн., лютий 2020 в сумі 150055 грн., квітень 2020 в сумі 324 грн., вересень 2020 в сумі 1312813 грн.; - завищений залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за вересень 2020 в сумі 109682 грн. 3) пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, у результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: - від 31.12.2017 на суму постачання без ПДВ 5310979 грн., ПДВ 1062196 грн., - від 31.12.2018 на суму постачання без ПДВ 13217914 грн., ПДВ 2643583 грн., - від 31.12.2019 на суму постачання без ПДВ 19540967 грн., ПДВ 3908193 грн., - від 30.09.2020 на суму постачання без ПДВ 6974311 грн., ПДВ 1394862 грн.; 4) пункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 у результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних окрему зведену податкову накладну 31.01.2019 на суму постачання без ПДВ 74921 грн., ПДВ 14984 грн.; 5) пункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, у результаті чого не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 30.04.2017 на суму постачання без ПДВ 179 грн., ПДВ 36 грн., від 31.05.2017 на суму постачання без ПДВ 179 грн., ПДВ 36 грн., від 30.06.2017 на суму постачання без ПДВ 179 грн., ПДВ 36 грн., від 31.07.2017 на суму постачання без ПДВ 179 грн., ПДВ 36 грн., від 31.08.2017 на суму постачання без ПДВ 5178 грн., ПДВ 1036 грн., від 30.09.2017 на суму постачання без ПДВ 5179 грн., ПДВ 1036 грн., від 31.01.2018 на суму постачання без ПДВ 111 грн., ПДВ 22 грн., від 28.02.2018 на суму постачання без ПДВ 769 грн., ПДВ 154 грн., від 31.03.2018 на суму постачання без ПДВ 1256 грн., ПДВ 251 грн., від 30.04.2018 на суму постачання без ПДВ 400 грн., ПДВ 80 грн., від 31.05.2018 на суму постачання без ПДВ 111 грн., ПДВ 22 грн., від 30.06.2018 на суму постачання без ПДВ 111 грн., ПДВ 22 грн., від 31.07.2018 на суму постачання без ПДВ 111 грн., ПДВ 22 грн., від 31.08.2018 на суму постачання без ПДВ 111 грн., ПДВ 22 грн., від 30.09.2018 на суму постачання без ПДВ 111 грн., ПДВ 22 грн., від 31.10.2018 на суму постачання без ПДВ 2208 грн., ПДВ 442 грн., від 30.11.2018 на суму постачання без ПДВ 5615 грн., ПДВ 1123 грн., від 31.12.2018 на суму постачання без ПДВ 5516 грн., ПДВ 1103грн., від 31.01.2019 на суму постачання без ПДВ 6470 грн., ПДВ 1294 грн., від 28.02.2019 на суму постачання без ПДВ 6304 грн., ПДВ 1261 грн., від 31.03.2019 на суму постачання без ПДВ 6822 грн., ПДВ 1364 грн., від 30.04.2019 на суму постачання без ПДВ 5695 грн., ПДВ 1139 грн., від 31.05.2019 на суму постачання без ПДВ 2349 грн., ПДВ 470 грн., від 30.06.2019 на суму постачання без ПДВ 31 грн., ПДВ 6 грн., від 31.07.2019 на суму постачання без ПДВ 31 грн., ПДВ 6 грн., від 31.08.2019 на суму постачання без ПДВ 31 грн., ПДВ 6 грн., від 30.09.2019 на суму постачання без ПДВ 31 грн., ПД 6) пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, у результаті чого не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: - податкові накладні на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання: від 31.08.2017 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.09.2017 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.10.2017 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.11.2017 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.12.2017 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.01.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 28.02.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.03.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.04.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.05.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.06.2018 обсязі постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.07.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.08.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.09.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.10.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.11.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.12.2018 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.01.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 28.02.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.03.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.04.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.05.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.06.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.07.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.08.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.09.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.10.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.11.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.12.2019 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.01.2020 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 29.02.2020 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.03.2020 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.04.2020 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 31.05.2020 обсяг постачання 0 грн., сума ПДВ 0 грн., від 30.06.2020 обсяг постачання - податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною ціною: від 31.08.2017 на суму постачання без ПДВ 2789,40 грн., ПДВ 557,88 грн., від 30.09.2017 на суму постачання без ПДВ 2674,25 грн., ПДВ 534,85 грн., від 31.10.2017 на суму постачання без ПДВ 1634,20 грн., ПДВ 326,84 грн., від 30.11.2017 на суму постачання без ПДВ 1750,60 грн., ПДВ 350,12 грн., від 31.12.2017 на суму постачання без ПДВ 1994,05 грн., ПДВ 398,81 грн., від 31.01.2018 на суму постачання без ПДВ 2161,00 грн., ПДВ 432,20 грн., від 28.02.2018 на суму постачання без ПДВ 1937,15 грн., ПДВ 387,43 грн., від 31.03.2018 на суму постачання без ПДВ 2153,15 грн., ПДВ 430,63 грн., від 30.04.2018 на суму постачання без ПДВ 3185,65 грн., ПДВ 637,13 грн., від 31.05.2018 на суму постачання без ПДВ 2121,35 грн., ПДВ 424,27 грн., від 30.06.2018 на суму постачання без ПДВ 4811,80 грн., ПДВ 962,36 грн., від 31.07.2018 на суму постачання без ПДВ 2348,25 грн., ПДВ 469,65 грн., від 31.08.2018 на суму постачання без ПДВ 5618,35 грн., ПДВ 1123,67 грн., від 30.09.2018 на суму постачання без ПДВ 5308,15 грн., ПДВ 1061,63 грн., від 31.10.2018 на суму постачання без ПДВ 5829,20 грн., ПДВ 1165,84 грн., від 30.11.2018 на суму постачання без ПДВ 5237,00 грн., ПДВ 1047,40 грн., від 31.12.2018 на суму постачання без ПДВ 5797,80 грн., ПДВ 1159,56 грн., від 31.01.2019 на суму постачання без ПДВ 7848,75 грн., ПДВ 1569,75 грн., від 28.02.2019 на суму постачання без ПДВ 6730,40 грн., ПДВ 1346,08 грн., від 31.03.2019 на суму постачання без ПДВ 6543,65 грн., ПДВ 1308,73 грн., від 30.04.2019 на суму постачання без ПДВ 7417,60 грн., ПДВ 1483,52 грн., від 31.05.2019 на суму постачання без ПДВ 9439,23 грн., ПДВ 1887,85 грн., від 30.06.2019 на суму постачання без ПДВ 8438,18 грн., ПДВ 1687,64 грн., від 31.07.2019 на суму постачання без ПДВ 8590,37 грн., ПДВ 1718,07 грн., від 31.08.2019 на суму постачання без ПДВ 5940,32 грн., ПДВ 1188,06 грн., від 30.09.2019 на суму постачання без ПДВ 7182,38 грн., ПДВ 1436,48 грн., від 31.10.2019 на суму постачання б 8) підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 з урахуванням пунктів 103.2. та 103.10 статті 103 ПК України, у результаті чого занижений податок з доходів нерезидента джерелом походження з України в сумі 24 884 грн., в т.ч. за три квартали 2019 на суму 5407 грн.; за 2019 рік на суму 21399 грн.; за 1 квартал 2020 на суму 3485 грн.; 9) пункту 103.9 статті 103 та пункту 49.18 статті 49 ПК України, у результаті чого не подано додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства при наявності фактів виплат доходів із джерелом їх походження з України, а саме: за три квартали 2019, за 2019, за 1 квартал 2020, за півріччя 2020, за три квартали 2020; 10) пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, пунктів 11, 12, 13 постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 про затвердження "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", у результаті чого неоприбуткована готівка в касі підприємства за період з 05.01.2017 по 30.09.2020 на загальну суму 45044171 грн.; 11) пункту 11 статті 3 Розділу ІІ Закону України №265/95-ВР від 06.07.95 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій за товари без зазначення коду УКТЗЕД". 12) абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV ПК України, пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2-4 квартали 2017, 1-2 квартали 2018, 3-4 квартали 2019, 1-3 квартали 2020 подані не повному обсязі та з недостовірними відомостями, що призвело до зміни платника податку та до зменшення податкових зобов`язань платника податку; 13) пункту 171.2 статті 171, підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України платником, як податковим агентом, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету в періоді, що перевірявся, суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 952,68 грн., у т.ч. за січень 2019 в сумі 476,34 грн., за січень 2020 в сумі 476,34 грн.; 14) пункту 171.2, підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України платником, як податковим агентом, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету суму військового збору всього в розмірі 65,1 грн., у т.ч. за січень 2019 в сумі 32,55 грн., за січень 2020 - 32,55 грн.; 15) порушення частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI та пункту 4 розділу IV Інструкції "Про порядок нарахування і плати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №449 від 20.04.2015 в звіті за квітень 2020 ТОВ "Європейські екопродукти" не нараховано єдиного внеску до мінімального розміру сумі 376,55 грн.; платником самостійно донараховано єдиний внесок до розміру мінімального страхового внеску в звіт, за вересень 2019 всього у розмірі 2258.3 грн., у т. ч. за червень 2019 в сумі 1357,18 грн. та за липень 2019 у сумі 901,12 грн. та в звіті за листопад 2019 у розмірі 647,56 грн. за серпень 2019. Не погоджуючись із висновками акту контролюючого органу, ТОВ "Європейські екопродукти" подало заперечення, за результатом розгляду якого Головне управління ДПС у Хмельницькій області частково задовольнило заперечення позивача, та рішенням від 01.07.2021 №7724/6/22-01-07-01 частково скасувало наступні висновки акту перевірки: - таким чином, з врахуванням зазначеного вище та вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України, надані до заперечення копії документів спростовують висновки акту перевірки в частині порушень пунктів 44.1, 44.2, 44,3 ст.44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 2 статті 3, пункту 1 та пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV; пунктів 5, 6, 7 та 10 П(С)БО 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318; пункту 16 П(С)БО 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, а саме завищення ТОВ "Європейські екопродукти" показника, задекларованого у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" фінансового звіту (форма №2) на загальну суму 22190000 грн., в тому числі за: 3 квартали 2020 у сумі 22190000 грн. в результаті віднесення до їх складу витрат, не підтверджених первинними документами, що не дало змоги їх достовірно оцінити. На підставі акту від 02.06.2021 №2981/22-01-07-01/41069755 Головне управління ДПС у Хмельницькій області 08.07.2021 винесло ряд податкових повідомлень-рішень: №7296/2201-0701, №7297/2201-0701, №7298/2201-0701, №7299/2201-0701, №7300/2201-0701, №7301/2201-0701, №7302/2201-0701, №7303/2201-0707, №7304/2201-0707, №7305/2201-0705, №7306/2201-0705, №7307/2201-0705, №0072870712, №0072880712, №0072890712, а також вимогу про сплату боргу №002850712 від 08.07.2021 та рішення про застосування штрафних санкцій №0072860712 від 08.07.2021. ТОВ "Європейські екопродукти", не погоджуючись з прийнятими податковим рішеннями від 08.07.2021, оскаржило до ДПС України, за результатом розгляду якої, рішення ДПС України від 13.09.2021 №20951/6/99-00-06-01-01-06 відмовлено в задоволенні скарги, а оскаржувані рішення залишені без змін. Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 08.07.2021 №7296/2201-0701 форми "П", №7297/2201-0701 форми "Р", №7298/2201-0701 форми "Р", №7299/2201-0701 форми "В4", №7300/2201-0701 форми "ПН", №7301/2201-0701 форми "ПН", №7305/2201-0705 форми "С", ТОВ "Європейські екопродукти" звернулося до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно з частиною 2 статті 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Згідно з статті 1 Закону №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Як встановлено судом першої інстанції, первинні документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". При цьому, спірні податкові повідомлення-рішення від 08.07.2021 №7296/2201-0701 форми "П", №7297/2201-0701 форми "Р", №7298/2201-0701 форми "Р", №7299/2201-0701 форми "В4", №7300/2201 -0701 форми "ПН", №7301/2201-0701 форми "ПН", №7305/2201-0705 форми "С" прийняті Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі висновків Акту перевірки від 02.06.2021 №2981/22-01-07-01/410697556 щодо заниження ТОВ "Європейські екопродукти" податку на прибуток в сумі 7822144,00 грн. та завищення від`ємного значення з податку на прибуток в розмірі 1584391,00 грн., яке виникло за рахунок заниження значення рядка 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" звіту про фінансові результати (форма № 2 та № 2-м) на суму 45 044 17,00 грн., в т.ч. за 2017 рік у сумі 5 310 979,00 грн., за 2018 рік у сумі 13 217 914,00 грн., за 2019 рік у сумі 19 540 967,00 грн., за 3 квартали 2020 року в сумі 6 974 311,00 грн.: за рахунок не відображення в його складі доходу від реалізації непідакцизної групи товарів кінцевим споживачам від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців на суму 45044171,00 грн. Вказане порушення стало підставою для застосування відповідачем штрафних санкцій в сумі 4504417,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення форми "С" № 7305/2201-0705, заниження податку на додану вартість в сумі 8985154,00 грн. та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 109682,00 грн., яке виникло за рахунок заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9095829,00 грн., а саме: заниження задекларованих показників у колонці "Б" рядка 1.1 Декларацій "операції, що оподатковуються за основною ставкою" на суму 9080845,00 грн. за рахунок не віднесення до бази оподаткування ПДВ вартості реалізованих товарів кінцевим споживачам від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців на суму ПДВ 9008834,00 грн.; за рахунок заниження бази оподаткування ПДВ по операціях з постачання послуг з суборенди нежитлових приміщень за ціною нижчою ціни їх придбання на загальну суму ПДВ 34807,00 грн.; за рахунок не віднесення до бази оподаткування ПДВ операцій з безоплатно наданих послуг з компенсації (відшкодування) витрат на комунальні послуги (електроенергія, центральне водопостачання, водовідведення), обслуговування приміщення та експлуатаційного платежу тощо, на загальну суму ПДВ 37205,00 грн.; заниження задекларованих показників у рядку 4.1 Декларації "Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою" на суму 14984,00 грн. за рахунок не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2019 в сумі 14984 грн. по товарах, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю товариства. Зазначені порушення стали, також, підставою для застосування штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень форми "ПН" №7301/2201-0701 в сумі 19001,00 грн. та №7300/2201-0701 сумі 3806986 грн., за порушення пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, у результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.12.2017 на суму постачання без ПДВ 5310979 грн., ПДВ 1062196 грн., від 31.12.2018 на суму постачання без ПДВ 13217914 грн., ПДВ 2643583 грн., від 31.12.2019 на суму постачання без ПДВ 19540967 грн., ПДВ 3908193 грн., від 30.09.2020 на суму постачання без ПДВ 6974311 грн., ПДВ 1394862 грн. На підставі викладеного вище відповідачем встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, пунктів 11, 12, 13 постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 про затвердження "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", у результаті чого неоприбуткована готівка в касу підприємства за період з 05.01.2017 по 30.09.2020 на загальну суму 45044171 грн. (в т.ч. за 2017 рік у сумі 5310979 грн., за 2018 рік у сумі 13217914 грн., за 2019 рік у сумі 19540967 грн., за 3 квартали 2020 року в сумі 6974311 грн.), на підставі чого встановлено висновок, що ТОВ "Європейські екопродукти" непроведення розрахункових oпepaцій через реєстратор розрахункових oпepaцій в сумі 45044171 грн. та порушило пункт 1 статті 3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, за що застосована штрафна фінансова санкція на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995. Разом з тим, відповідач свої висновки обґрунтовує тим, що ТОВ "Європейські екопродукти" здійснювало фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі у мережі зазначених вище магазинів "MOZZARELLA" із залученням та від імені вищезазначених підконтрольних фізичних осіб-підприємців-суборендарів торгових площ з метою мінімізації сплати податків, що полягала в здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником якої було ТОВ "Європейські екопродукти", кінцевим споживачам з використанням торгової марки "MOZZARELLA" без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, тобто операції проводилась без застосування реєстратора розрахункових операцій, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася від ТОВ "Європейські екопродукти". Вважає, що ТОВ "Європейські екопродукти" здійснювало фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі у мережі зазначених вище магазинів "MOZZARELLA" із залученням та від імені вищезазначених підконтрольних фізичних осіб-підприємців-суборендарів торгових площ з метою мінімізації сплати податків, що полягала в здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником якої було ТОВ "Європейські екопродукти", кінцевим споживачам з використанням торгової марки "MOZZARELLA" без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, тобто операції проводилась без застосування реєстратора розрахункових операцій, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася від ТОВ "Європейські екопродукти". Одночасно господарську діяльність здійснювали 25 суб`єктів господарської діяльності-фізичні особи, орендуючи частину торговельної площі у ТОВ "Європейські екопродукти": ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ); ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ); ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ); ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ); ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ); ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ); ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ); ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ); ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ); ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ); ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 ); ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 ); ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_16 ); ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 ); ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_18 ); ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_19 ); ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_20 ); ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_21 ); ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_22 ); ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_23 ); ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_24 ); ОСОБА_25 ( НОМЕР_25 ). Вказані фізичні особи-підприємці належать до другої групи платників єдиного податку, основним видом діяльності яких є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Документи, що підтверджують походження товару відсутні. Назва торговельної марки "MOZZARELLA", зазначена на квитанціях платіжного терміналу при розрахунках платіжними картками за товар, придбаний у ФОП, що здійснювали торгівельну діяльність на територіях магазинів ТОВ "Європейські екопродукти", інформація щодо використання будь-якими іншими особами торгової марки (право на використання якої надано ТОВ "Європейські екопродукти"), відсутня. ФОП не звертались та не подавали в управління торгівлі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства на об`єкти торгівлі магазини " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресами їх розташування. ФОП не постійно здійснювали господарську діяльність в одному магазині, мотивуючи це тим, що такі фізичні особи-підприємці досягали граничного обсягу доходу платника єдиного податку 2 групи, і продовжувати господарську діяльність не могли у зв`язку із необхідністю переходу на загальну систему оподаткування. Свою позицію відповідач пояснює тим, що упродовж періоду, що перевірявся, з 01.02.2017 по 30.09.2020 деякі фізичні особи-підприємці, від імені яких здійснювалася реалізація товарів у зазначених у магазинах " ІНФОРМАЦІЯ_1 " були працівниками ТОВ "Європейські екопродукти" в різні періоди часу, а також деякі фізичні особи-підприємці не мали найманих працівників. Відповідач також зазначив суду, що звітність вищевказаних фізичних осіб-підприємців подана, в переважній більшості, з однієї IP-адреси, а саме: НОМЕР_26 , з якої також подавалась звітність ТОВ "Європейські екопродукти". В акті перевірки та відзиві відповідач для обґрунтування правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень зазначив про те, що за результатами ліквідаційних перевірок фізичних осіб-підприємців, які припинили господарську діяльність: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ); ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ); ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 ) фактично підприємницьку діяльність самостійно не здійснювали. Додатково відповідач посилається на поясненні до акту перевірки фізичної особи-підприємця: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), в якому остання повідомила, що поставку продукції здійснювала головна фірма "MOZZARELLA", виручка кожного ранку віддавалась інкасаторам магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", асортимент товару, який постачався був різним: печиво, сир, ковбаса, соки і т.д., товар отримувала згідно внутрішніх накладних магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", кошти, які надходили на її рахунок від реалізації товарів, були у розпорядженні керуючих магазину "MOZZARELLA" та нею не використовувались. До матеріалів справи також відповідачем долучені рапорти оперативних працівників податкової міліції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в яких зазначено, що за результатами виїздів за адресами магазинів під торговельною маркою "MOZZARELLA" встановлено, що під час придбання різних найменувань товарів при розрахунку банківською карткою, застосовувався один банківський термінал, що приєднаний до одного комп`ютера, один із чеків був у формі фіскального документа із реквізитами ТОВ "Європейські екопродукти", інший документ у формі товарного чеку із реквізитами фізичної особи-підприємця. Також відповідач посилався на відповіді надані позивачем під час перевірки, як на докази правомірності висновків контролюючого органу в акті перевірки. Відповідачем надано розрахунок разом із поясненнями, згідно до якого відповідач обрахував загальний дохід вказаних вище фізичних осіб-підприємців за 01.01.2017-30.09.2020 у сумі 45044171,00 грн. на підставі річних декларацій таких фізичних осіб-підприємців з єдиного податку, та відніс суму доходу фізичних осіб-підприємців до суми доходу ТОВ "Європейські екопродукти", в декларації з податку на прибуток за річні звітні періоди 2017, 2018, 2019 та за 9 місяців 2020, а з податку на додану вартість відповідно за грудень 2017, грудень 2018, грудень 2019 та вересень 2020. Обсяги доходів підприємців-фізичних осіб віднесені до доходів ТОВ "Європейські екопродукти" виключно тих підприємців-фізичних осіб, яким було анульовано свідоцтво платника єдиного податку до 30.09.2020 та які одночасно припинили взаємовідносини з ТОВ "Європейські екопродукти" до 30.09.2020 (фактично підприємцями обсяги у річних деклараціях задекларовані за період з 01.01.2020 по дату анулювання свідоцтва єдиного податку, але не пізніше 30.09.2020). Для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачем розмір загального доходу підприємців-фізичних осіб у сумі 45044171,00 грн. включено до податкових зобов`язань позивача та нараховано податок на додану вартість в розмірі 20%. Для визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток відповідачем розмір загального доходу підприємців-фізичних осіб у сумі 45044171,00 грн. включено до доходів позивача та нараховано податок на прибуток в розмірі 18%. Для визначення штрафної санкції за непроведення операцій через реєстратор розрахункових операцій відповідачем розмір загального доходу підприємців-фізичних осіб у сумі 45044171,00 грн. визначено як загальну суму операцій, яку непроведено через реєстратор розрахункових операцій, та на яку нараховано санкцію у розмірі 10%. Щодо застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних, то відповідач пояснив, що позивач не зареєстрував зведену податкову накладну на суму загального доходу підприємців фізичних-осіб в кінці кожного звітного року 2017, 2018, 2019 та у вересні 2020. Відносно доводів відповідача про те, що звітність вищевказаних фізичних осіб-підприємців подана, в переважній більшості, з однієї IP-адреси, а саме: НОМЕР_26 , з якої також подавалась звітність ТОВ "Європейські екопродукти", то суд зазначає, що у справі на замовлення позивача проведення судова експертиза з комп`ютерних питань, за результатами якої складено висновок експерта №09/22 від 02.02.2022, в якому вказано, що зазначення відповідачем в акті перевірки про те, що "…звітність за вищевказаних підприємців подана, в переважній більшості, з однієї ІР-адреси, а саме: НОМЕР_26 , з якої також подавалась звітність ТОВ "Європейські екопродукти"…", не є ознакою спільного використання однієї обчислювальної інфраструктури усіма зазначеними суб`єктами господарської діяльності, з огляду на те, що приватні ІР-адреси недоступні для спостерігача поза межами локальної мережі, у якій вони використовуються для адресації, ймовірніше за все зазначена ІР-адреса належить певному елементу інфраструктури, яка обслуговує АС "Податковий блок". Разом з тим, відповідач жодних доказів суду на підтвердження даної обставини, яка викладена в акті перевірки, не надав, отже така обставина є такою, що не підтверджена жодним доказом, спростована експертом і не береться судом до уваги. При цьому, висновки контролюючого органу ґрунтуються на актах ліквідаційних перевірок контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді. Акти перевірки контрагентів позивача не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій такими контрагентами самостійно. Водночас встановлено, що відповідач під час проведення перевірки не звертався із запитами до двадцяти п`яти фізичних осіб-підприємців, контрагентів позивача, які зазначені в акті перевірки, з вимогою щодо надання відповідної інформації, зустрічних звірок Головне управління ДПС у Хмельницькій області також під час перевірки не проводило. Також, відповідач не направив запити контрагентам позивача та не ініціював проведення зустрічних звірок таких платників податків під час проведення перевірки, жодних пояснень суду відповідач не надав з даного приводу. Ініціювання відповідачем звернення до судів загальної юрисдикції про розкриття банківської інформації відбулось після проведення перевірки. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції спростовано доводи відповідача, що фізичні особи-підприємці та позивач використовували одночасно один платіжний банківський термінал в господарській одиниці, оскільки спільне використання банківського платіжного терміналу в одній господарській одиниці ТОВ "Європейські екопродукти" та фізичною особою-підприємцем не заборонено чинним законодавством Також суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що спільне використання позивачем та фізичними особами-підприємцями найменування "MOZZARELLA" як маркетингового заходу для покращення купівельної привабливості місця торгівлі, тобто такі дії платників містять ділову мету, а не свідчать про змову з метою мінімізації податків позивачем. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо порядку визначення грошових зобов`язань позивачу (податкових зобов`язань та штрафних (фінансових санкцій) на підставі доходів отриманих третіми особами (підприємцями-фізичними особами), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до акту перевірки сума заниженого доходу в розмірі 45044171 грн., визначена на підставі даних податкових декларації платника єдиного податку наступних фізичних осіб підприємців: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 та ФОП ОСОБА_25 , які є платниками єдиного податку на другій групі. Наявні в матеріалах запити, що направлені відповідачем фізичним особам-підприємцям, свідчать про те, що такі запити були направлені після завершення терміну, в межах якого проводилась перевірка, що підтверджується поштовими документами, наданими відповідачем до відзиву на позову. Визначення доходу позивачу у сумі 45044171,00 грн. по аналогії задекларованих доходів у звітності з єдиного податку другої групи підприємцями-фізичними особами є непрямим методом. Використання відповідачем непрямого методу для розрахунку отриманого доходу позивачем є порушенням порядку встановленого ПК України з питань ведення податкового обліку. Аналогічна позиція щодо незаконного використання непрямих методів контролюючим органом для визначення доходу платника податку неодноразово встановлено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 12.02.2019 у справі №814/4636/13, від 21.02.2019 у справі №826/7029/17, від 15.12.2020 у справі №814/4182/15, від 31.01.2020 у справі №520/10776/18, від 20.03.2020 у справі №808/324/16, від 11.12.2018 у справі №815/2244/16, від 02.06.2021 у справі №360/3608/19. При цьому встановлено, що відповідач для визначення грошових зобов`язань позивачу (податкові зобов`язання та штрафні санкції) застосував суму доходу отриманого підприємцями фізичними особами за період 01.01.2017 по 30.09.2020 та вказує на застосування непрямого методу обрахунку. Під час судового розгляду встановлено, що відповідач не обґрунтував визначення податкових зобов`язань та штрафних санкцій за методом переведення обсягу доходу та оподатковуваних операцій одного платника податку іншому. Разом з тим, також не встановлено із змісту акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень аналогічної норми закону, якою встановлено порядок визначення грошових зобов`язань, який використаний відповідачем під час перевірки. Отже, відповідач не зазначив розрахунку визначення грошових зобов`язань позивачу окремо за кожний звітний місяць з податку на додану вартість, та відсутнє правове обґрунтування визначення позивачу податкових зобов`язань у звітності з податку на додану вартість саме в грудні 2017-2019 та у вересні 2020. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач діяв не в межах, визначених ПК України, тому факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що визначені відповідачем ТОВ "Європейські екопродукти" доходи у сумі 45044171,00 грн. є доходами, що отримані підприємцями-фізичними особами за період з 05.01.2017 по 30.09.2020, а визначення на цій обставині податкових зобов`язань Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних та непроведення готівкових операцій через реєстратор розрахункових операцій відбулось не у спосіб визначений чинним законодавством. З даного питання у справі проведена судова економічна експертиза на замовлення позивача, згідно із висновком експерта №01/10-21 від 10.11.2021 висновки акту перевірки в цій частині документально не підтверджуються. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо визначення податкових зобов`язань позивачу на підставі операцій ТОВ "Європейські екопродукти" із 25 суб`єктами господарювання-фізичними особами щодо суборенди частини торговельної площі в господарських одиницях позивача, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. Отже, за нормами ПК України, тільки у випадку постачання тих самих товарів/послуг база оподаткування не може бути нижче ціни придбання. Застосування звичайної ціни відбувається, коли платник податку самостійно виготовив послуги, які постачає. Проте договір суборенди не може бути самостійно виготовленою послугою оскільки, позивач здає в суборенду орендоване майно, і передає в суборенду фізичним особам-підприємцям тільки частину орендованого нерухомого майна, а не весь об`єкт оренди. Як встановлено судом першої інстанції, згідно акту перевірки, ТОВ "Європейські екопродукти" порушено пункт 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, пункт 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 у результаті чого не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Дане порушення обґрунтовується тим, що постачання послуг позивачем з суборенди нежитлових приміщень відбулось за ціною нижчою ціни їх придбання на загальну суму ПДВ 34807 грн. Проте, відповідач одночасно стверджує про те, що позивач також здійснював постачання послуг з суборенди нежитлових приміщень фізичним особам-підприємцям нижче звичайної ціни. У зв`язку із даним порушенням позивач також не склав та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що відповідачем застосована штрафна (фінансова) санкція. Як свідчать матеріали справи ТОВ "Європейські екопродукти" надавалися в суборенду не все орендоване приміщення, а лише їх частина, при цьому з відповідними обмеженнями. Згідно додаткових угод до договорів суборенди, суборендатори фізичні особи-підприємці мали дотримуватися режиму роботи магазинів ТОВ "Європейські екопродукти". Відповідно, ТОВ "Європейські екопродукти" за договорами суборенди надавалися інші площі, що були орендовані, тобто інший об`єкт оренди. Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції висновок про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість під час постачання позивачем послуг суборенди ґрунтується лише на припущеннях податкового органу та ототожнені об`єкту оренди із об`єктом суборенди, що на переконання суду є протиправним, оскільки такі об`єкти на підставі предметів договорів відрізняються за своїми характеристиками, обсягами та порядком використання майна. При цьому відповідні твердження податкового органу не підтверджено наявними доказами у справі. Зокрема, відповідачем у цій справі не доведено, що позивач здійснював поставку суборенди ідентичного об`єкта нерухомого майна у відповідні звітні податкові періоди у співставних умовах, не встановлено та не доведено обставин, які б мали вплив на заниження ціни. З цих підстав у ТОВ "Європейські екопродукти" відсутні підстави нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ за операціями з надання частини приміщень в суборенду, виходячи з вартості оренди всього приміщення. За таких обставин висновки акту перевірки в цій частині є протиправними. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №0340/1472/18. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо включення у вартість одного квадратного метра суборенди наданих послуг з компенсації (відшкодування) витрат на комунальні послуги, колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно до змісту акту перевірки та відзиву відповідача, перевіркою встановлено, що в порушення абзацу "б" пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 ПК України ТОВ "Європейські екопродукти" не віднесено до бази оподаткування операції з безоплатно наданих послуг з компенсації (відшкодування) витрат на комунальні послуги (електроенергія, центральне водопостачання, водовідведення), обслуговування приміщення та експлуатаційного платежу тощо, на загальну суму 186025,00 грн., в результаті чого занижені податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 37205,00 грн. На підставі вищевикладеного в акті перевірки зроблений висновок, що ТОВ "Європейські екопродукти" в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 у результаті чого не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. У додатку №1/3 до акту перевірки наведений розрахунок вартості послуг з компенсації (відшкодування) витрат на комунальні послуги (електроенергія, центральне водопостачання, водовідведення) з обслуговування приміщення, експлуатаційних платежів, тощо, по кожному суборендарю, в розрізі місяців, згідно якого вартість комунальних послуг некомпенсованих ТОВ "Європейські екопродукти" розраховано виходячи з сум комунальних послуг отриманих ТОВ "Європейські екопродукти", згідно визначених актів та пропорційно загальної площі орендованого приміщення та площі наданої в суборенди. При цьому, не вказано за які саме комунальні послуги розрахована відповідна сума (електропостачання, водопостачання, водовідведення). Також, у додатку №1/3 акту перевірки, вказані адреси, за якими донараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, як за безоплатно надані комунальні послуги, за відповідними договорами суборенди приміщень. При цьому, в додатку №1/3 вказані дати цих договорів прізвища, ім`я по батькові фізичних осіб-підприємців суборендарів. Предметом таких договорів суборенди є передача в користування на умовах оренди нежитлового приміщення за визначеною загальною площею, що знаходиться за відповідною адресою, в яких вказується розмір орендної плати, вартість 1 кв.м, строк дії договору тощо. При цьому, в даних договорах зазначено, що суборендар окремо від орендної плати відшкодовує орендарю вартість використаної електроенергії на підставі показів електролічильника встановленого в орендованому приміщенні згідно виставлених рахунків, абонентської плати за користування телефоном, оплатою телефонних переговорів, згідно виставлених рахунків. У той же час в матеріалах справи наявні додаткові угоди, в яких вартість комунальних послуг, спожитих суборендарем під час використання орендованого майна, включається до орендної плати та не підлягає додатковому відшкодуванню. Досліджені договори суборенди нежитлових приміщень свідчать, що сторони спочатку домовилися про відшкодування електроенергії на підставі показів вимірювальних приладів, а в подальшому додатковими угодами узгодили, що вартість спожитих суборендаторами комунальних послуг не відшкодовується, а є складовою орендної плати. Згідно із пояснень позивача, такі зміни до договорів суборенди були зумовлені обставинами, що неможливо виокремити вартість спожитих комунальних послуг фізичними особами-підприємцями за користування невеликою частиною нерухомого майна в суборенді, та вартість комунальних послуг, спожитих суборендарями, була незначною та в повній мірі покривалась платою за використання приміщення. Отже, як вірно вважав суд першої інстанції, матеріалами справи та поясненнями позивача спростоване твердження позивача про те, що комунальні послуги надавались позивачем суборендарям безоплатно. Включення вартості комунальних послуг в ціну суборенди не є безоплатним наданням комунальних послуг суборендарям. Додаткові угоди до договорів суборенди надавались позивачем під час розгляду заперечень в порядку статей 44, 85, 86 ПК України. Позивач повторно надав такі договори та додаткові угоди до них під час процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень в ДПС України. Таким чином, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №420/1878/19. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну правову оцінку щодо розміру штрафних (фінансових) санкцій, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №7297/2201-0701 форми "Р", №7298/2201-0701 форми "Р", №7301/2201-0707 форми "Д" на підставі статті 112 ПК України та про відсутність законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 123.2 статті 123, пункту 125-1 статті 125 ПК України (у редакції з 01.01.2021), оскільки у випадку наявності факту заниження позивачем податкових зобов`язань, які виявлені контролюючим органом в 2021 році, то релевантним є застосування до позивача фінансової відповідальності, що визначена у пункті 123.1 статті 123, пункті 125-1.1 статті 125-1 ПК України, в редакції Закону №466-IX. Тотожні правові висновки викладені неодноразово у постановах Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №820/6288/17, від 03.09.2020 у справі №809/818/17, від 23.02.2021 у справі №810/3541/17. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо підстав для проведення документальної позапланової перевірки колегія суддів погоджується з її незаконним проведенням та зазначає наступне. Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). При цьому колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин. Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: - тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; - документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; - документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ); - документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; - документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу. Колегія суддів звертає увагу, що на час здійснення апеляційного перегляду справи, зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26 січня 2022 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 (справа № 640/18314/21). Суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України). Щодо спірних правовідносин в цій справі, колегія суддів зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України. Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду у справі від 01 вересня 2022 року (справа № 640/16093/21), від 22 лютого 2022 (справа №420/12859/21), від 17 травня 2022 (справа № 520/592/21), від 15 квітня 2022 (справа № 160/5267/21), від 27 квітня 2022 (справа № 140/1846/21) від 06 липня 2022 (справа № 360/1182/21). Як встановлено судом першої інстанції, Головним управління ДПС у Хмельницькій області прийнято наказ про проведення планової виїзної перевірки від 12.02.2021 №404-П на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", про що зазначено у відзиві відповідача на позов. За викладених обставин та правових норм, документальна планова виїзна перевірка позивача проведена відповідачем на підставі наказу про проведення планової виїзної перевірки від 12.02.2021 №404-П, є протиправною, такою, що відбулась не у спосіб визначений Кодексом. При цьому, контролюючим органом не надано інформації з приводу процедури і підстав включення позивача до плану-графіку (не вказано яким чином вираховувався ступінь ризику та відсутність обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка) в сукупності з іншими порушеннями, та дійшов до висновку, що відповідачем в силу положень частини другої статті 77 КАС України не доведено правомірність своїх дій по включенню ТОВ "Європейські екопродукти" до плану-графіку перевірок на 2021 рік та, як наслідок, встановлює факт протиправності таких дій відповідача. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягали скасуванню. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції щодо стягнення витрат на правову допомогу, витрат на відрядження та витрат на оплату експертиз у справі, колегія суддів виходить з наступного. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України). Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №922/2604/20. У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 14.09.2021 №1/14-09; акти надання юридичних послуг від 16.09.2021; 16.11.2021, від 14.02.2022, від 07.06.2022, платіжні доручення №1003 від 23.09.2021 на суму 2400,00 грн., №1762 від 01.12.2021 на суму 39600,00 грн., №2669 від 23.02.2022 на суму 29273,72 грн., №515 від 10.06.2022 на суму 31148,86 грн. На виконання умов договору укладеного між ТОВ "Європейські екопродукти" (Замовник) та ТОВ "Фенікс Лігал Груп" (Виконавець), відповідно до платіжних доручень №1003 від 23.09.2021 на суму 2400,00 грн., №1762 від 01.12.2021 на суму 39600,00 грн., №2669 від 23.02.2022 на суму 29273,72 грн., №515 від 10.06.2022 на суму 31148,86 грн. позивач сплатив 102422,58 грн. Відповідно до актів надання юридичних послуг від 16.09.2021; 16.11.2021, від 14.02.2022, від 07.06.2022 адвокатське бюро надало, а клієнт отримав правову допомогу у справі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: - 14.09.2021 - 16.09.2021 - Підготовка та направлення запитів до ГУ ДПС у Хмельницькій області та ДПС України щодо підстав включення до плану-графіку планових перевірок ТОВ "Європейські Екопродукти" - 2 години; - 16.09.2021 - 01.11.2021 Підготовка та написання позову (різні варіанти, узгодження із клієнтом). Формування додатків позову. Направлення повідомлення про оскарження ППР до ГУ ДПС у Хмельницькій області (тричі, для попередження недоїмки). Консультування клієнта щодо подання процедури позову. Пошук експертів, узгодження із експертами завдання позасудового експертного дослідження та консультування клієнта щодо проведення експертизи. Аналіз відповідей па запити про отримання публічної інформації щодо підстав включення товариства до плану-графіку планових перевірок на 2021 рік. Написання запиту щодо підстав та надання розрахунку формування товариству в акті перевірки податкових зобов`язань на підставі доходу 26 СПД-ФОП (45 млн.). Аналіз відповіді ГУ ДПС у Хмельницькій області на даний запит. Підготовка клопотання до Хмельницького окружного адміністративного суду (ХОАС) щодо надання додаткових доказів та витребування від відповідача доказів розрахунку податкових зобов`язань на підставі доходу 26 СПД-ФОП. Формування додатків для суду. Підготовка та подання клопотання судовому експерту щодо проведення позасудового експертного дослідження в порядку ст. 104 КАС України. Аналіз руху справи та ухвали про відкриті провадження ХОАС, Підготовка та подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами судового засідання (декілька разів) - 13 годин; - 10.10.2021-11.10.2021 - Участь адвоката у судовому засіданні 11.10.2021 у ХОАС - 2 години; - 12.10.2021-16.11.2021 - Аналіз ухвали суду щодо відмови в клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами судового засідання. Отримання та аналіз відзиву відповідача на позов разом із додатками. Підготовка та подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами судового засідання (декілька разів). Аналізу ухвали суду щодо задоволення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами судового засідання. Аналіз та отримання від клієнта договорів суборенди на приміщення, в яких розташовані магазини. Аналіз та отримання від клієнта податкової та фінансової звітності. Аналіз запитів податкової СПД-ФОП щодо дати направлення запитів СПД-ФОП. Аналіз додаткових пояснень відповідача із банківськими виписками. Надання експерту додаткових матеріалів справи супровідним листом. Отримання та аналіз висновку судового експерта. Аналіз судової практики. Поточне консультування клієнта. Аналіз руху справи. Підготовка та направлення запитів до ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо надання всіх додатків до акту та надання інформації про перелік та назву всіх додатків до акту перевірки. Підготовка клопотання та додатків щодо надання суду доказів, консультування клієнта щодо подання додатків та доказів до суду. Підготовка та направлення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами судового засідання 22.11.2021 в ХОАС - 14 годин; - 01.11.2021 - участь адвоката у судовому засіданні 01.11.2021 в ХОАС - 4 години; - 17.11.2021-14.02.2022 - написання Відзиву на заперечення відповідача щодо заявленого позивачем клопотання від 01.10.2021 про долучення доказів та про витребування доказів від 17.11.2021 та передання клієнту для подання до ХОАС. Написання заперечення на заяву відповідача щодо виклику 25 свідків СПД-ФОП та передання клієнту для подання до Хмельницького окружного адміністративного суду (далі - ХОАС). Написання Клопотання про витребування доказів всіх матеріалів перевірки та надання доказів щодо невиконання відповідачем вимог ухвали суду про відкриття провадження від 18.11.2021 та передання клієнту для подання до ХОАС. Написання Клопотання від 19.11.2021 надання доказів щодо долучання висновку експерта №01/10-21 у адміністративній справі №560/12352/21 від 10.11.2021 та переданим клієнту для подання до ХОАС, Написання Заперечення на додаткові пояснення відповідача щодо долучення трьох банківських виписок по трьом СПД-ФОП та Клопотання про визнання таких доказів недопустимими від 19.11.2021 та переданім клієнту для подання до ХОАС. Підготовка та направлення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами судового засідання 06.12.2021 в ХОАС та переданім клієнту для подання до ХОАС. Написання Клопотання щодо проведення позасудового експертного дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів у судовій справі у адміністративній справі № 560/12352/21 та подання експерту разом із додатками. Аналіз отриманих поштою документів відповідача: Заперечення відповідача на клопотання позивача від 11.11.2021 р. про долучення доказів на 326 аркушах, Заперечення відповідача на клопотання позивача від 18.11.2021 про повторне витребування доказів, Пояснення на Відзив позивача від 17.11.2021 на заперечення відповідача щодо заявленого позивачем клопотання від 01.10.2021 та Інформації Відповідача у вигляді таблиці на вимогу суду "Обсяги доходів фізичних осіб-підприємців - суборендаторів торгових площ у магазинах ТОВ "Європейські екопродукти", Пояснення відповідача на Заперечення позивача від 19. - 22.11.2021 - Участь адвоката у судовому засіданні 22.11.2021 в ХОАС - 2 години, - 06.12.2021 - Участь адвоката у судовому засіданні 06.12.2021 в ХОАС - 2 години, - 18.01.2022 - Участь адвоката у судовому засіданні 18.01.2022 в ХОАС - 2 години. - 07.02.2022 - Участь адвоката у судовому засіданні 07.02.2022 в ХОАС- 2 години. - 15.02.2022-10.06.2022 - Написання та подання клопотання до Хмельницького окружного адміністративного суду (ХОАС) у справі №560/12352/21 про витребування доказів від відповідача втретє від 21.02.2022. Написання та подання Заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду (ХОАС) у справі №560/12352/21 щодо розгляду справи під час воєнного стану в порядку письмового провадження без участі представників позивача та проведення засідання призначене на 05.04.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами судового засідання для адвоката від 04.04.2022. Написання та подання Заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду (ХОАС) у справі №560/12352/21 щодо розгляду справи під час воєнного етапу в порядку письмового провадження без участі представників позивача та проведення засідання призначене на 19.04.2022 о 10 год.00 хв. в режимі відеоконференції поза межами судового засідання для адвоката від 14.04.2022. Написання та подання до Хмельницького окружного адміністративного суду (ХОАС) у справі № 560/12352/21 Додаткових пояснень з окремих питань та заяви про розгляд справи без участі позивача. Правові питання щодо допиту свідків, консультування клієнта. Порядок допиту свідків. Підготовка до допиту свідків адвокатами, у зв`язку із викликом свідків судом в судове засідання (задоволення клопотання відповідача про виклик 25 свідків СПД-ФОП). Отримання та аналіз судових рішень Хмельницького апеляційного суду, Львівського апеляційного суду у справах №461/6334/21, №1686/17996/21, №686/17441/21. Написання та подання до Хмельницького окружного адміністративного суду (ХОАС) у справі №560/12352/21 Заяви про розгляд справи без участі представників позивача в судовому засіданні 07.06.2022, встановлення строку для подання витрат на правничу допомогу після проголошення рішення, подання доказів щодо витрат на оплату проведення двох експертиз на замовлення позивача від 06.06.2022. Подання копії заяви із доказами відповідачу. Написання та подання до Хмельницького окружного адміністративного суду (ХОАС) у справі № - 21.02.2022 - Участь адвоката у судовому засіданні 21.02.2022 в ХОАС - 2 години, - 30.04.2022 - Участь адвоката у судовому засіданні 30.04.2022 в ХОАС (відеоконференція) - 1 година, - 30.05.2022 - Участь адвоката у судовому засіданні 30.05.2022 в ХОАС - 2 години. Всього затрачено часу на правничу допомогу - 83 години. Вартість години часу - 1200,00 грн. Разом з тим, оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд першої інстанції дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в актах надання юридичних послуг від 16.09.2021; 16.11.2021, від 14.02.2022, від 07.06.2022 є неспівмірними з розглядом цієї справи. Зокрема обґрунтовано зазначив, що такий вид правничої допомоги, як підготовка позовної заяви включає в себе і ряд інших супутніх послуг, таких як: консультування клієнта щодо процедури подання позову, отримання від клієнта та аналіз документів, аналіз судової практики, поточне консультування клієнта, підготовка та направлення запитів до ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо надання додатків до акту перевірки, обговорення суті спору, збір, ознайомлення з документами, підготовка копій документів. Тобто, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовки позовної заяви, тому не підлягали відшкодуванню. Також, позивач просив відшкодувати "витрати за такі послуги, як: підготовка та направлення запитів до ГУ ДПС у Хмельницькій області та ДПС України; написання різних варіантів позову; направлення повідомлення про оскарження ППР до ГУ ДПС у Хмельницькій області (тричі для попередження недоїмки), пошук експертів, узгодження з експертами завдання позасудового експертного дослідження та консультування клієнта щодо проведення експертизи, аналіз відповідей на запити про отримання публічної інформації щодо підстав включення товариства до плану-графіку планових перевірок та 2021 рік; написання запиту щодо підстав та надання розрахунку формування товариству в акті перевірки податкових зобов`язань на підстав, доходу 26 СПД-ФОП 945 млн.; аналіз відповіді ГУ ДПС у Хмельницькій області, на запит; підготовка та подання клопотань до суду; підготовка та подання клопотань судовому експерту; аналіз руху справи та ухвали про відкриття провадження; аналіз ухвал суду про відмову та задоволення клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами судового засідання; аналіз руху справи; надання експерту додаткових матеріалів; консультування клієнта щодо подання додатків та доказів до суду; підготовка та надання до суду додаткових пояснень, заперечень; повторне подання до суду відповіді на відзив, клопотання щодо подання доказів; отримання та аналіз висновку експерта; консультування клієнта щодо допиту свідків; отримання та аналіз судових рішень" не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги. Крім того, суд вважає, що кількість затрачених годин на підготовку позовної заяви є достатньою, в тому числі для вчинення вказаних дій. При цьому колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що предметом оскарження у даній справі є 8 податкових повідомлень-рішень, які прийняті за наслідком встановлених за результатом перевірки позивача лише трьох порушень, що спрощувало роботу адвоката при підготовці позову. Разом з тим, позивач вказує на участь представника в судових засіданнях та вказав, що витратив загалом 19 годин на участь в судових засіданнях. Однак, згідно Протоколів судових засідань, які відбулися 11.10.2021 (тривалість засідання - 28 хв.), 22.11.2021 (23 хв.), 06.12.2021 (8 хв.), 18.01.2022 (31 хв.), 21.02.2022 (27 хв.), 05.04.2022 (11 хв.), 30.05.2022 (1 год. 32хв.), 07.06.2022 (15 хв.), загальна тривалість судових засідань складає 3 години 55 хв. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 33000,00 грн. Щодо витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, суд першої інстанції встановив, що позивачем сплачено 3328,91 грн. витрат, пов`язаних з прибуттям до суду, що підтверджується посадочними документами: №000В432В-7FA4-ABC8-0001 від 28.10.2021 на суму 238,94 грн., №000В432В-АЕА4-АВ73-0001 від 28.10.2021 на суму 219,49 грн., №000B433D-9FF4-370F-0001 від 15.11.2021 на суму 334,28 грн., №000B433D-1FB4-3762-0001 від 15.11.2021 на суму 223,37 грн., №000B434C-DED3-Р80В-0001 від 30.11.2021 на суму 220,37 грн., №000В434С-6FЕ3-F762-0001 від 30.11.2021 на суму 331,28 грн., №000В4375-DEFЕ-ЕD40-0001 від 10.01.2022 на суму 352,27 грн., №000В4375-2ЕFЕ-ЕDD0-0001 від 10.01.2022 на суму 216,03 грн., №000B438A-9F5D-7935-0001 від 31.01.2022 на суму 234,51 грн., №000В438А-DF7D-00D7-0001 від 31.01.2022 на суму 348,88 грн., №000В439A-ЕFF5-2ВС0-0001 від 06.02.2022 на суму 348,88 грн., №000В439А 8FВ5-2С7Е-0001 від 06.02.2022 на суму 234,51 грн., №000B43FD-8FF2-F84D-0001 від 26.05.2022 на суму 271,74 грн., №000B43FD-3F72-F8АF-0001 від 26.05.2022 на суму 249,75. При цьому, позивачем при здійсненні оплати за проїзд сплачено комісію за прийом платежу в розмірі 110 грн. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки положеннями КАС України не визначено, що разом із відшкодуванням витрат, які пов`язані із прибуттям до суду, позивачу можуть бути відшкодовані й інші суми коштів, зокрема, повернення комісії, сплаченої за прийом платежу, тому розмір витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду становить 3218,91 грн. Разом з тим, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, колегія суддів зазначає наступне. Так, стаття 104 КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, та експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Як встановлено судом першої інстанції, позивач на проведення експертиз поніс судові витрати, що підтверджуються наступними документами: - економічна експертиза: висновок судової економічної експертизи №01/10-21 у адміністративній справі №560/12352/21 від 10.11.2021, платіжні доручення №1135 від 05.10.2021, №1526 від 12.11.2021 на загальну суму 65 000,00 грн., рахунки №01/10-21 від 05.10.2021, №01/11-21 від 08.11.2021, розрахунок вартості експертизи, - комп`ютерна експертиза техніки і програмних продуктів: висновок експерта №09/22 від 02.02.2022 з комп`ютерних питань у адміністративній справі №560/12352/21, платіжне доручення №2375 від 28.01.2022 в сумі 8000,00 грн., рахунок №01/13/22-25012022 від 25.01.2022. Тобто, в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача після звернення до суду з позовом в порядку підготовчого провадження, що свідчить про наявні об`єктивні підстави для відшкодування позивачу витрат на проведення експертиз замовлених стороною у справі в межах даної справи в розмірі 73000,00 грн. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року та додаткове рішення від 05 липня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 19 грудня 2022 року. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.