Постанова 4801 № 127/12121/21

Справа № 127/12121/21 Провадження № 22-ц/801/2134/2022 Категорія: 68 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М. Доповідач:Матківська М. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2022 рокуСправа № 127/12121/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: Головуючого: Матківської М. В. Суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М. Секретар: Ковальчук О. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2022 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірина Юріївна, ОСОБА_2 Ухвалу постановив суддя Сичук М. М. Ухвалу постановлено о 17.41 год в м. Вінниці Повний текст ухвали складено 11 жовтня 2022 року, встановив: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук І. Ю., за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 у якій просила визнати поважною причину пропуску на звернення до суду із скаргою; визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Хмельницький) Козачук І. Ю. від 25 травня 2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69088604; скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Хмельницький) Козачук І. Ю. від 25 травня 2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69088604; зобов`язати головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Хмельницький) Козачук І. Ю. винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Скарга мотивована тим, що 25 травня 2022 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук І. Ю. винесена постанова про відкриття виконавчою провадження № 69088604. Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є виконавчий лист № 127/12121/21 від 24 травня 2022 року, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області та заява ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 24 травня 2022 року. 25 травня 2022 року державний виконавець Козачук І. Ю. винесла постанову про стягнення виконавчого збору. ОСОБА_1 вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору ВП №69088604 від 25 травня 2022 року є безпідставною та підлягає скасуванню, оскільки вона як боржник добровільно виконує рішення Вінницького міського суду Вінницької області по цивільній справі № 127/12121/21 від 26 жовтня 2021року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у повному обсязі та жодних перешкод у спілкуванні стягувача з дочкою ніколи не чинила, радше сам батько, не зважаючи на встановлений рішенням суду спосіб участі, рідко виявляв бажання бачитись з дитиною. Рішенням Вінницького міського суду у Вінницькій області у справі №127/12121/21 від 26 жовтня 2021року ОСОБА_1 було зобов`язано не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також було визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_3 до досягнення дитиною трьох років в присутності матері, встановленням часу спілкування: щовівторка щомісяця з 17:30 год до 20:00 год; щочетверга щомісяця з 17:30 год до 20:00 год; щосуботи щомісяця з 10:00 год до 19:00 год. Після досягнення дитиною трьох років, без присутності матері: щовівторка щомісяця з 17:30 год до 20:00 год; щочетверга щомісяця з 17:30 год до 20:00 год; щосуботи щомісяця з 10:00 год до 19:00 год. В решті позову, що стосувалось морального відшкодування, ОСОБА_2 відмовлено. За період з 26 жовтня 2021 року по 17 січня 2022 року, тобто, одразу після ухвалення рішення Вінницьким міським судом, стягувач виявив бажання поспілкуватися з дитиною лише тричі: 11 грудня і 14 грудня 2021 року та 01 січня 2022 року та відповідач не перешкоджала у спілкуванні. За період з 22 лютого 2022 року по 24 травня 2022 року стягувач зустрівся з донькою лише один раз. 9 березня ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_1 і сказав що під`їде, щоб зустрітися з донькою та привітати її з Міжнародним жіночим днем 8 Березня. Позивач погодилась на зустріч, не зважаючи на те, що 9 березня (середа) не входить у графік визначений рішенням суду. Зустріч відбувалась біля магазину «Форум» по вул. Князів Коріатовичів, 172 у м. Вінниці. Стягувач подарував дитині іграшкового ведмедя та квітку у горщику. Згідно заяви ОСОБА_4 ніяких перешкод зустрічі батька з дитиною відповідач не чинила. Згідно заяви ОСОБА_5 , що проживає по АДРЕСА_1 , від 26 травня 2022 року, ОСОБА_2 жодного разу з 1 лютого по 25 травня 2022 року не приїздив до доньки. ОСОБА_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у своїй заяві від 27 травня 2022 року стверджує, що ОСОБА_2 за період з 22 лютого 2022 року по 25 травня 2022 року не приїздив до доньки жодного разу згідно графіку, визначеного рішенням суду, не цікавився станом її фізичного та фізіологічного здоров`я. А коли відповідач просила його прийти на медичне обстеження доньки ігнорував її прохання. Більш активним у плані побачень з донькою стягувач став після того, як державний виконавець 25 травня 2022 року вручила відповідачу постанову про відкриття виконавчого провадження. 28 травня 2022 року та 31 травня 2022 року ОСОБА_5 бачила, як ОСОБА_2 біля будинку відповідача саджав у свою машину ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (старшу доньку відповідача) та їхав у невідомому напрямку. Ніяких перешкод зі сторони боржника не було. Скаржник зазначає, що вона не чинить ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , а тому державним виконавцем безпідставно винесена постанова про стягнення виконавчого збору, оскільки державний виконавець не перевірив та не встановив той факт, що ОСОБА_1 добровільно виконує рішення суду. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення із скаргою до суду. В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук І. Ю., ОСОБА_2 , відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким її скаргу задовольнити. Зазначає, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для справи, не надано належним чином оцінки доказам, які були подані до суду, не взято до уваги пояснення свідків та як наслідок порушено право на справедливий суд для скаржника. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції при винесенні ухвали не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 не чинить ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та спілкуванні з донькою, а тому державним виконавцем безпідставно винесена постанова про стягнення виконавчого збору у сумі 13 000,00 грн, оскільки сам стягувач ОСОБА_2 свідомо порушує графік побачень і намагається своїми протиправними діями спричинити моральні страждання ОСОБА_1 та довести її до скрутного матеріального становища. Державний виконавець і стягувач ОСОБА_2 не надіслали відзив на апеляційну скаргу боржника. У судовому засіданні стягувач ОСОБА_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. В судове засідання заявник ОСОБА_1 і її представник адвокат Огородник О. М. не з`явилися. ОСОБА_1 надіслала клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв`язку із неможливістю прибути у судове засідання, оскільки по місцю її роботи здійснюється перевірка діяльності ВМКЦ Центрального регіону комісією з м. Києва. Представник її адвокат Огородник О. М. також надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки він не може з`явитися у судове засідання, так як він прийматиме участь в іншому судовому засіданні у Вінницькому міському суді Вінницької області по справі № 127/17678/21, що призначене на 11:00 год 21 грудня 2022 року. Державний виконавець Козачук І. Ю., будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань не надіслав. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення стягувача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції провівши аналіз ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а також п. 3, п. 11 та п. 12 частини 8 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виходив із того, що головний державний виконавець Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук І. Ю. діяла відповідно до вимог закону та в межах своїх повноважень, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, дана постанова у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та цією Інструкцією. Такий висновок суду першої інстанції не є правильним. Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/12121/21 від 26 жовтня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною трьох років в присутності матері, встановленням часу спілкування: щовівторка щомісяця з 17:30 год до 20:00 год; щочетверга щомісяця з 17:30 год до 20:00 год; щосуботи щомісяця з 10:00 год до 19:00 год. Після досягнення дитиною трьох років, без присутності матері: щовівторка щомісяця з 17:30 год до 20:00 год; щочетверга щомісяця з 17:30год до 20:00 год; щосуботи щомісяця з 10:00 год до 19:00 год. В решті позову відмовлено (а. с. 9-13). Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 подану його представником адвокатом Слізяком Н. Р., на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2021 року задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2021 року змінено в частині визначення способу участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виклавши його в цій частині в новій редакції: «Визначено наступний порядок участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : протягом 3-місячного терміну у присутності матері дитини: щовівторка щомісяця з 17:00 год до 20:00 год; щочетверга щомісяця з 17:00 год до 20:00 год; щосуботи щомісяця з 10:00 год до 19:00 год. Після закінчення трьохмісячного терміну без присутності матері: щовівторка щомісяця з 17:00 год до 20:00 год; щочетверга щомісяця з 17:00 год до 20:00 год; щосуботи щомісяця з 10:00 год до 19:00 год.». В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2021 року залишено без змін (а. с. 14-25). Рішення набрало законної сили 22 лютого 2022 року. Виконавчий лист видано 24 травня 2022 року. На підставі заяви ОСОБА_2 від 24 травня 2022 року про прийняття до примусового виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області № 127/12121/21 головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук І. Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69088604 на підставі виконавчого листа № 127/12121/21, виданого 24 травня 2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Боржнику ОСОБА_1 надано можливість виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а також з останньої стягнуто 13 000,00 грн. виконавчого збору (а. с. 8). 25 травня 2022 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук І. Ю. винесена постанову по стягнення виконавчого збору із боржника ОСОБА_1 у розмірі 13 000,00 грн. (а. с. 6-7). Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. За змістом ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, імперативною нормою частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні. Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18) від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21(провадження № 14-205цс21). У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду вказала, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законодавством умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в Законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Така пряма вказівка, зокрема, міститься у частині другій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка набула чинності 05 жовтня 2016 року, та відповідно до якої внесені зміни в ЦПК України. Таким чином, спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час дії Закону України «Про виконавче провадження», підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця. Апеляційним судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою, у якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук І. Ю. від 25 травня 2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69088604. Таким чином, враховуючи вищевикладені норми закону, зазначені вимоги скарги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про розгляд скарги ОСОБА_1 в цій частині по суті. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Частиною 1 ст. 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч. 2 ст. 377 ЦПК України). Отже, з урахуванням вимог ч. 1 і 2 ст. 377 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків, об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. На виконання вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне повідомити ОСОБА_1 , що розгляд поданої скарги віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 377 ЦПК України, у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Керуючись ст. 255, 256, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2022 року скасувати. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірина Юріївна, ОСОБА_2 закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 її право на звернення до суду протягом десяти днів із дня отримання нею постанови, із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіВ. В. Сопрун І. М. Стадник Повний текст судового рішення складено 21 грудня 2022 року