Постанова Львівський апеляційний суд № 444/2650/22

Справа № 444/2650/22 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б. Провадження № 33/811/1415/22 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Кісь Олени Романівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Кісь Олени Романівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 9 листопада 2022 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496,20 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 23 жовтня 2022 року, о 00 годин 00 хвилин, по вул. Центральній в с. Зіболки, Львівського (Жовківського) району, Львівської області, в порушення пункту 2.1 а ПДР України, керувала транспортним засобом «ІВЕКО 35S12», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Окрім цього, ОСОБА_1 , 23 жовтня 2022 року о 00 годин 00 хвилин, по вул. Центральній в с. Зіболки, Львівського (Жовківського) району, Львівської області, в порушення пункту 2.9 а ПДР України, керувала транспортним засобом «ІВЕКО 35S12», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився о 00 год. 12 хв., 23 жовтня 2022 року з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6820», прилад ARLJ - 0216, тест 836, результат тесту 1, 51 ‰ (проміле). Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кісь О.Р., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, провадження в справі про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. З постановою місцевого суду не погоджується, у зв`язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права. Наголошує, що в матеріалах справи не міститься жодних допустимих доказів наявності факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , окрім того зазначає, що автомобілем, в той день, вона не керувала, оскільки не вміє цього робити, не має посвідчення водія, та в неї не було ключів від транспортного засобу, окрім цього вона не досягла 18-ти річного віку, а тому її пояснення не відповідають фактичним обставинам справи. Водій транспортного засобу ОСОБА_2 , покинув його, до того як працівники поліції приблизилися. Пояснення ОСОБА_1 , надані на місці події, не можуть бути покладені в основу встановлення винуватості, оскільки вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 126 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Пунктом 2.1 А ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №172763 від 23 жовтня 2022 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «IVECO35S12» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (1,51 проміле); - інформацією з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №172761 від 23 жовтня 2022 року (а.с. 2, справа №444/2651/22), згідно із яким ОСОБА_1 , 23 жовтня 2022 року о 00 год. 00 хв., у с. Зіболки, Львівського району, Львівської області, здійснювала рух транспортним засобом «IVECO35S12» д.н.з. НОМЕР_1 при цьому не мала права керування транспортним засобом; - результатом приладу «Драгер» (а.с. 2), з якого вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено 23 жовтня 2022 року, результат огляду 1,51 проміле, від підпису ОСОБА_1 відмовилася ; - інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5). відповідно до якого, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Alcotest Drager 6820», результат огляду 1, 51 проміле. - направленням на огляд особи водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 жовтня 2022 року (а.с. 6 ), згідно із яким, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук); - довідкою ( а.с. 8), з якої вбачається, що посвідчення водія ОСОБА_1 , не отримувала; - рапортом ( а.с. 4, справа №444/2651/22 ), згідно із яким ОСОБА_1 було зупинено в с. Зіболки, вул. Центральна, в ході опитування було виявлено, що у неї немає посвідчення водія. - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому ОСОБА_1 , зазначала, що керувала транспортним засобом (вміє керувати автомобілем), після зупинки автомобіля пересіла на пасажирське сидіння (оскільки не має права, та знала, що їй загрожує штраф), зазначала, що власник автомобіля - її брат,до якого телефонувала та повідомила про обставини події вживала пиво «Гараж». Працівниками поліції, водієві запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, результат 1, 51 проміле, з результатом газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», погодилася, намагалася домовитися з працівниками поліції. Аргументи сторони захисту, що в матеріалах справи відсутні допустимі докази факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи на якому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначала, що керувала автомобілем та вміє керувати транспортними засобами. Доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 не керувала автомобілем, оскільки не вміє цього робити та не мала ключів від нього , розцінюються критично, оскільки на відеозаписі, з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 повідомляла, що вміє керувати транспортним засобом, та надав його їй брат. Твердження сторони захисту, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 , покинув автомобіль, до того як працівники поліції приблизилися, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки ОСОБА_1 на відеозаписі неодноразово зазначала, що керувала автомобілем самостійно. Що стосується аргументів апеляційної скарги, що пояснення ОСОБА_1 , надані на місці події, не можуть бути покладені в основу встановлення винуватості, оскільки вона неповнолітня та перебувала в стані алкогольного сп`яніння, то такі не заслуговують на увагу апеляційного суду. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З відеозапису долученого до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 не розуміла, які саме пояснення надає працівникам поліції, чи наслідки свої дій, оскільки вона зазначала, що знає що їй загрожує штраф за порушення ПДР України. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинені нею правопорушення є одними із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішими порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становлять велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Кісь О.Р. є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Жовківського районного суду Львівської області від 9 листопада 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 , ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кісь Олени Романівни, подану в інтересах ОСОБА_1 без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.